Сепсис (Sepsis) — загальний інфекційно-токсикологічний стан тварини, що виникає внаслідок надходження в кровоносне русло мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності, які утворилися внаслідок гнійних, гнильних, анаеробних процесів. Супроводжується стан порушенням нейрогуморальної регуляції, імуногенезу, функціонуванням усіх систем організму.

До захворювання можуть бути схильні всі види тварин і птахів.

Етіологія

Причиною виникнення важкої патології можуть бути стрептококи, стафілококи (золотистий та ін.), анаеробні мікроорганізми, а також кілька видів одночасно. Іноді до них приєднується кишкова паличка і пневмококова інфекція. Специфічного збудника в сепсису немає.

Проникненню патогенних чинників у кров сприяють вогнища інфекції. За локалізацією первинного вогнища процеси ділять на: рановий, остеогенний, перитоніальний, урогенний, артрогенний, післяпологовий або гінекологічно-акушерський.

Якщо говорити про хірургічний сепсис, то процес виникає як ускладнення в разі ненадання допомоги у випадках виникнення фурункульозів, карбункульозів, флегмон. Сепсис може виникнути і під час проведення оперативного втручання при порушенні правил асептики та антисептики.

За перебігом процес розвивається гостро, підгостро, хронічно, рецидивує.

Сепсис може протікати без метастазів — септицемія (стан, що протікає найтяжче та найгостріше), з метастазами — піємія, і змішаний перебіг — септикопіємія.

Великий вплив на перебіг хвороби має імунітет тварини. Якщо фагоцитарна активність на високому рівні, то мікроорганізми, потрапляючи в кров, знищуються. Якщо захисні реакції знижені, то збудники осідають і утворюють абсцедовані місця, які періодично виділяють патологічного агента в кров.

Прогноз — обережний і сумнівний.

Симптоми

Метастазований сепсис частіше спостерігається у свиней, великої рогатої худоби, овець, іноді у коней.

Температура тіла підвищується на 1,5-2 ᵒC до вечора і майже в межах норми вранці. Гарячковий стан змінюється нормою, а через 2-3 дні поновлюється. Тварини пригнічені, відмовляються від корму, спостерігається м’язове тремтіння. Спостерігається рясне потовиділення, порушення діяльності серцево-судинної системи. По всьому тілу або в певних місцях можуть виникати метастатичні абсцеси.

На видимих слизових оболонках можуть бути точкові та смугасті крововиливи.

За гострого перебігу без метастазів процес триває 1-2 дні. Тварини пригнічені, відмовляються від води та корму, лежать. Температура підвищена на 1,5-2 ᵒC, постійного характеру. Слизові оболонки набувають насичено червоного кольору, пізніше бліднуть із проявом оранжевого відтінку.

У тварин, особливо коней, може проявлятися профузний пронос, коліки.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках і лабораторних дослідженнях крові. У крові спостерігають стійкий лейкоцитоз зі збільшенням нейтрофілів та еозинофілів.

Лікування

Тварин переводять в окреме приміщення, забезпечують рясною підстилкою, легкозасвоюваними, збалансованими кормами і водою.

Терапевтичні заходи спрямовані на ліквідацію вогнища інфікування. Якщо причина зовнішня (абсцес, флегмона), необхідно якомога раніше розкрити вогнище патології, провести заходи з очищення його від гнійних мас і відмерлих тканин. Промивання порожнин, накладення дренажу і використання мазей, які мають бактерицидну активність, і застосування антибіотиків зазвичай полегшують перебіг.

Залежно від причини призначається симптоматичне лікування з обов’язковим застосуванням антибактеріальних засобів. Перед призначенням антибіотиків проводять бактеріологічний посів із виявленням спектра чутливості мікрофлори. Однак дослідження це триває не менше 3-х діб, а сепсис розвивається швидко. Тому призначають антибіотики широкого спектра дії (цефлоспорини, аміноглікозиди) з внутрішньовенним введенням.

Залежно від патології має сенс застосувати сульфаніламідні препарати та імуномодулятори.

Щоб знизити проникність судин, внутрішньовенно вводиться розчин калію хлористого і глюкози.

Для пасивної імунотерапії можна застосувати неспецифічний або протистафілококовий імуноглобуліни.

Лікування антибіотиками проводять до повного припинення інфікування.

Профілактика

Профілактика полягає у своєчасному наданні допомоги при гнійних ранах, абсцесах, флегмонах.

Кваліфікована рододопомога та своєчасна обробка пупкового каната в новонароджених, а також швидке надання допомоги в разі ендометритів є доброю профілактикою акушерсько-гінекологічного та перинатального сепсису.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.