Усі домашні тварини, особливо кішки та собаки, схильні до розвитку захворювань шкірного покриву. Причиною патологічних процесів на шкірі можуть бути травми механічного характеру, патогенні бактеріальні або грибкові мікроорганізми, віруси і паразити. Саме паразитарні захворювання приносять тварині найбільше дискомфорту. Одним з таких захворювань є саркоптоз або ж короста.

Короста у собак не характеризується сезонністю. Саркоптоз заразний, і може виникати у тварини в будь-який час року. Характерними ознаками ураження шкірного покриву тварини кліщем є сильний і виснажливий свербіж, гіперемія ділянок шкірного покриву і виникнення ділянок алопеції.

Короста рідко сприймається власниками собаки всерйоз. Насправді, за відсутності своєчасно наданої терапії, коростяний мікроскопічний кліщ здатний стати причиною розвитку серйозних ускладнень, зокрема й порушень у роботі внутрішніх органів.

Що таке саркоптоз і як відбувається зараження

Саркоптоз у собаки спровокований мікроскопічним підшкірним кліщем, роду Sarcoptes. Збудник паразитарного захворювання, широко поширений на Європейському континенті. Самки паразитів дещо більші за самців. Самці в розмірі не більше 0.2 мм, а самки не більше 0.5 мм.

Тільце кліща має овальну форму, блідого сірого відтінку. На спинній частині відзначаються специфічні лусочки у вигляді трикутників. Мають короткі та потовщені лапки, оснащені присосками.

Середня тривалість життя саркоптозного кліща — не більше 2 тижнів. За цей проміжок часу запліднені самки відкладають близько 50 яєць.

Як правило, кліщі роду Sarcoptes, переважно вражають домашніх тварин. Але описані випадки виявлення підшкірних мікроскопічних кліщів і в людини, що передаються від собак. У людини захворювання іменується псевдосаркоптозом.

У паразитів прекрасно розвинений ротовий апарат, що дає змогу прогризати ходи під шкірою і пробиратися в глибокі шари. У різних напрямках кліщі прогризають собі тунелі, що і провокує появу сильного свербіння у собаки. Особлива активність кліщів відзначається в нічний час. Собака погано спить, постійно свербить і може скиглити.

У результаті механічного пошкодження (прогризання паразитами ходів), тканинні структури запалюються. Виділяється специфічний ексудат, серозного типу. У результаті запалення, на поверхневій частині шкіри, діагностуються бульбашки або везикули. Сильний свербіж у зараженої тварини виникає в результаті подразнення нервових волокон. Сверблячі відчуття провокують появу розчухів. На тлі саркоптозу нерідко виникає вторинне інфікування патогенною бактеріальною мікрофлорою.

На тлі розриву пухирців з ексудатом і подальшого його підсихання, утворюються скоринки на шкірі. Шар шкірного покриву — роговий, на тлі просочування специфічною рідиною, потовщується. Шкірний покрив втрачає свою еластичність, формуються складки і тріщини. На місці найбільш пошкоджених ділянок, випадає шерстяний покрив, утворюються ділянки алопеції.

Заразитися здоровий собака може від хворої тварини. Інфікування може статися внаслідок використання заражених предметів для догляду за твариною, через одяг або миски. Але в переважній більшості випадків, основний шлях зараження — безпосередній контакт хворої тварини зі здоровою.

Симптоми та діагностика

Саркоптоз у собак на перших етапах розвитку, локалізується у волосистій частині голови, в області шийних складок і на морді. Уражаються також кінчики вушних раковин.

На цьому етапі у тварини починає періодично проявлятися свербіж. Далі, свербіж стає постійним супутником у тварини. У ділянці розчухів і на місці подразнення шкірного покриву, відзначається поява специфічних бульбашок з рідиною. Везикули, наповнені специфічним ексудатом, лопаються і підсихають. Скоринки, що з’явилися на ураженій шкірі, а також лупа, належать до другої стадії.

На третій стадії розвитку саркоптозу у собаки, на місці кірочок, починає випадати шерсть. Утворюються нові осередки облисіння. Шкірний покрив сильно огрубіває, з’являються тріщини, гіперпігментація і зроговіння ділянок шкіри.

Симптоми саркоптозу, на які має звернути увагу власник:

• сильний свербіж у тварини;
• занепокоєння;
• сильні розчіси на шкірі;
• гіперемія та утворення ділянок алопеції.

Для встановлення точного діагнозу рекомендується звернутися до ветеринарної клініки. Диференціальна діагностика необхідна для виявлення захворювань, що мають схожу клінічну картину з саркоптозом.

А ось лікування патологічних процесів відрізняється. Необхідно відрізнити коросту у собаки від атопічного дерматиту, трихофітії, піодерміту, мікроспорії, стригучого лишаю та екземи.

Зазначено, що при зараженні саркоптозним кліщем, свербіж у собаки настільки сильний, що не усувається навіть після використання препаратів на гормональній основі.

Для постановки точного діагнозу, проводитися зішкріб з ураженої ділянки шкіри і подальше мікроскопічне дослідження. У процесі лабораторного дослідження, ветеринарний фахівець візуалізує живих кліщів у біоматеріалі або ж сліди їхнього недавнього перебування.

Важливо! Діагностичний зішкріб для постановки вірного діагнозу, проводитися кілька разів.

Якщо власник тварини підозрює зараження саркоптозним кліщем у свого вихованця, рекомендується вжити відповідних заходів. Перш за все, таку тварину ізолюють від інших домочадців.

Перед тим як показувати хворого собаку ветеринарному фахівцеві, не рекомендується його купати. В іншому разі, ймовірність виявлення кліща в зішкрібі з першого разу, знижується в рази.

Лікування та профілактика

Лікування саркоптозу у собак передбачає комплексний підхід. Лікар після постановки точного діагнозу, розробляє індивідуальну схему терапії, згідно зі стадією хвороби і загального стану організму тварини.

Основними пунктами лікування саркоптозу є:

• миття тварини із застосуванням спеціальних шампунів, що мають акарицидну і кератолітичну властивість.
• призначення ін’єкцій під шкіру;
• обробка уражених ділянок мазями.

Для того щоб домогтися максимального ефекту від терапії, необхідно прислухатися до рекомендацій ветеринарного фахівця, який призначає спеціальні шампуні та мазі. Це допоможе уникнути побічних ефектів. Під час лікування саркоптозу призначаються кератолітичні шампуні, що дають змогу усунути лупу. Найбільш популярними є:

• шампунь Доктор на основі березового дьогтю або хлоргексидину;
• шампунь DermaPet;
• шампунь DermaBenSs.

Специфічні акарицидні препарати призначаються у вигляді розчинів, крапель на холку або ж шампунів. Засоби для боротьби з підшкірними кліщами у вигляді крапель, повинні мати в складі селамектин.

Лікувати саркоптоз у собак можна за допомогою ін’єкцій. Розчини для ін’єкцій містять у своєму складі діючу речовину — іверментин. При осередковому поширенні підшкірного кліща, призначаються місцеві обробки. Загальний курс лікування становить від 5 до 10 днів.

При виявленні саркоптозу у собаки, необхідно звернути особливу увагу на обробку приміщення. Це дасть змогу уникнути зараження самої людини, інших тварин, а також повторного розвитку захворювання у вихованця, який вже перехворів.

Усе, з чим могла контактувати хвора тварина, необхідно ретельно обробити і вимити. Підстилки, покривала і килимки потрібно прати в гарячій воді із застосуванням мила. Меблі обробляють мильним розчином.

Профілактика саркоптозу полягає в убезпеченні улюбленця від контакту зі свідомо хворими або ж бездомними тваринами.

Необхідно особливу увагу приділяти гігієнічним процедурам. Правильно організований догляд за собакою, раціон і моціон — запорука гарного здоров’я улюбленця.

Коростяний кліщ або саркоптоз — на перший погляд не здається серйозним захворюванням. Але це підступна недуга, яку неможливо діагностувати без мікроскопічного дослідження, здатна стати причиною розвитку небезпечних ускладнень за відсутності своєчасної терапії.

Свербіж і розчухи, що провокуються активністю підшкірного кліща, призводять до грибкових і бактеріальних уражень шкірного покриву, які лікуються значно довше. За тривалого перебігу саркоптозу вихованець стає млявим, слабким, відмовляється від їжі. Своєчасне звернення до фахівця, допоможе не тільки позбавити улюбленця від дискомфорту, а й збереже тварині здоров’я на довгі роки.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.