Саркома (Sarcoma) — новоутворення, що характеризується інфільтративним ростом клітин сполучної тканини з малою кількістю строми, частими, великими метастазами і рецидивами.

До захворювання можуть бути схильні всі види тварин. На частку саркоми припадає менше 1% усіх пухлин. Найчастіше реєструється гістіоцитарна саркома собак.

Етіологія

Причини розростання саркоми поки невідомі.

Структура саркоми однорідна, оскільки складається з одного типу клітин. Строма ніжна, пухка, волокниста за структурою. Кровоносна сітка, що складається з тонкостінних судин, добре розвинена.

Саркоми за морфологічними ознаками поділяють на круглоклітинні, що складаються з круглих, незрілих клітин, до неї належить альвеолярна. Існує саркома поліморфноклітинна, яка відрізняється тим, що її клітини різні за величиною і формою. Така патологія найчастіше вражає паренхіматозні органи собак, коней, великої рогатої худоби.

Веретеноклітинна саркома більш розвинена. Її клітини однорідні та мають форму веретена, акуратно розташовані рядами з перетяжками, ніби об’єднані в пучки. Найчастіше локалізуються на шкірі, слизових і серозних оболонках у великої рогатої худоби та собак.

Фібросаркома може бути диференційованою (тверда, що нагадує за структурою фіброму) і малодиференційованою, схожою на пучки переплетених клітин.

Меланосаркома патологія з відкладенням пігменту, часто реєструється у коней.

Остеосаркома вражає метафіз трубчастих кісток, іноді ребер, у великих тварин частіше патологія вражає кістки черепа. Статистичні дані стверджують, що цей вид саркоми вражає переважно ті ділянки кістки, в яких уже була патологія (травми, тріщини, переломи).

Прогноз при підозрі на саркому несприятливий.

Симптоми

Клінічна картина залежить від того, де саме локалізується пухлина. Саркома вирізняється швидким ростом і головною ознакою слугує поява новоутворень у тих чи інших місцях тіла та органів тварини.

Саркоми внутрішніх органів можуть проявлятися пригніченням, зниженням апетиту, відмовою від корму, у разі посилення процесу підвищенням температури тіла на 0,5-1ᵒC.

Деякі саркоми (остеосаркома) вирізняються повільним ростом і впродовж багатьох років можуть не видавати клінічної картини.

Іноді саркома з’являється одночасно в декількох місцях, що свідчить про високий ступінь метастазування.

При саркомі кишечника або печінки можливі проноси, запори, відмови від корму. Якщо патологія влаштувалася в дихальних шляхах, то кашель, утруднене дихання можуть бути ознаками хвороби.

Якщо саркома вражає внутрішні органи, тварина втрачає вагу, відмовляється від моціону, залежується, проявляється швидка стомлюваність. За остеосаркоми кінцівок можуть проявлятися кульгавість, розпухання суглобових поверхонь і пов’язана з цим неможливість опори, аж до повної неможливості пересування. Як правило, процес розвивається швидко, і летальний результат настає через 1-2 місяці. Променева терапія відсуває загибель на 5-6 місяців.

Якщо саркома розташувалася в життєво важливих органах і викликає больові відчуття, тварина буде проявляти занепокоєння. Стогони, гарчання та інші звуки дадуть зрозуміти про патологію.

При венеричній саркомі, що часто реєструється у собак, відбуваються виділення крові із зовнішніх статевих органів (часто плутають із тічкою). Під час проведення огляду виявляється пухке скупчення тканин на широкій шиї, що кровоточить, схоже на головку цвітної капусти, розташоване в присінку піхви, розташоване в переддвер’ї піхви. За наявності саркоми пологи можуть проходити з ускладненнями. У псів саркома розвивається на голівці статевого члена. Розмір наростання може варіювати від 2-х до 5 см. Пухлина під час пальпації м’яка, легко травмується, кровоточить, з частинами тканин, що легко відокремлюються.

Діагноз

Діагностика заснована на огляді, проведенні УЗД, за можливості проведення біопсії. Комп’ютерна томографія в 30% випадків може виявити метастази у внутрішні органи тваринного організму.

Венеричну саркому у сук слід відрізняти від піометри, а у псів від простатиту.

Лікування

Хірургічне втручання основний метод лікування. Якщо пухлина розташувалася в місці, що не зачіпає життєво-важливі органи, то проведена операція виявляється досить ефективною.

За венеричної саркоми хірургічні операції малоефективні. Однак клітини саркоми чутливі до опромінення. Процедура проводиться під загальним наркозом і добре переноситься тваринами.

Профілактика

Оскільки спадкова схильність має місце, то найбільш доцільно виключити з відтворення тих тварин, які схильні до патології.

Розбір теми 2025 року.