Розрізняють гостре розширення шлунка (dilatatio ventriculi acuta) — захворювання з надмірним скупченням газів у разі спазматичного стану пілоруса і розладом моторної та секреторної функцій шлунка, а також хронічне розширення шлунка. Розширення шлунка — це стійке збільшення об’єму шлунка з гіпертрофією його стінок і функціональним порушенням.

До захворювання схильні коні. Найчастіше (46%) це тварини віком від 6 до 12 років. Летальний результат при патології на рівні 8%.

Етіологія

Гостре розширення виникає після згодовування великої кількості концентрованих кормів, напування тварини холодною водою негайно після фізичного навантаження. Виникає патологія і після випасання на бобових травах.

Розширення шлунка може проявлятися в разі непрохідностей кишківника (безоари, завороти).

Хронічний процес виникає при одноманітній годівлі кормами з низькою поживністю і засвоюваністю. Це змушує тварину споживати більше корму за обсягом. Нерегулярна годівля з великими перервами призводить до перегодовування. Постійна відсутність водопою або недостатнє випоювання також може призвести до розширення шлунка.

Симптоми

Процес розвивається швидко, безпосередньо після годування або напування. Тварини проявляють ознаки занепокоєння, збуджені, переступають кінцівками, б’ють копитами, озираються на ділянку живота.

Кольки супроводжуються падінням на землю і швидкими підйомами. Тварина падає і катається на спині, іноді приймає позу сидячого собаки.

Прискорюється пульс і дихання, тварини пітніють (покриваються «милом»), з’являється тремтіння всього тіла та окремих м’язових скелетних груп. З плином часу з’являється ціаноз слизових оболонок, ярёмна вена переповнена.

За хронічних процесів проявляється зниження, збочення апетиту, відмова від корму. Після прийняття корму або водопою виникають повільно наростаючі коліки, але швидко зникаючі, або переміжного типу.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на анамнестичних даних і клінічних ознаках.

За хронічних процесів у крові збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіну, знижується показник лужного резерву та еозинофілів, сповільнюється ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів), спостерігається помірний лейкоцитоз.

Лікування

Терапевтичні методи спрямовані на надання негайної допомоги тварині. Лікування має проводитися комбіновано із застосуванням протиспазматичних, заспокійливих, знеболювальних засобів.

Область крупа необхідно покрити щільною мокрою тканиною.

Кровопускання з ярёмной вени швидко полегшує стан, і дає можливість поставити носостравохідно-шлунковий зонд і ввести 1-2 літри холодної води. Така процедура розбавляє підвищену в період розширення кислотність шлунка і швидко знімає симптоми.

Як протибродильний засіб через зонд можна ввести 8-10 мл іхтіолу, розчиненого у воді. Гарний ефект має етиловий спирт, розчинений у воді 1:3 у кількості 500 мл.

Купірувати процес і зняти больовий синдром можна застосувавши фінодин. Препарат забезпечить анальгетичний, протизапальний і жарознижувальний ефект. 1 мл препарату розраховують на 45 кг ваги тварини. Вводять внутрішньовенно одноразово або за необхідності повторюють. Ефект спостерігають протягом 5-15 хвилин.

Можна також застосувати баралгін, а найефективнішим у разі розширення шлунка визнано бускопан. Внутрішньовенне введення препарату в дозі 5 мл на 100 кг живої ваги швидко виявляється вираженою спазмолітичною та знеболювальною дією. За відсутності найефективніших засобів можна застосувати традиційні спазмолітики (атропін, но-шпу).

Зняти спазми можна наклавши закрутку на верхню губу коня.

У разі стійких порушень у роботі серцево-судинної системи внутрішньовенно вводять розчин глюкози з кофеїном.

Після ліквідації загострення коня витримують протягом кількох діб на голодній дієті, з випоюванням слизових відварів, які знімають катаральне запалення зі слизової (вівсяний відвар). Далі переводять тварину на щадну дієту із забезпеченням доброякісним сіном і зерновими завареними бовтанками.

На загальну годівлю можна переводити коня не раніше ніж через 7-10 днів після повного одужання.

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані на дотримання режиму годування, напування, експлуатації.

Неприпустимо поїти «мокрого, змиленого» коня. Не можна перегодовувати зерновими, концентрованими кормами, а також кормами, що викликають бродильні процеси.

Неприпустимі різкі переходи від одного типу годівлі до іншого, згодовування недоброякісних кормів, а також відходів технічного виробництва.

Не можна допускати різкого переохолодження коня після важкого фізичного навантаження.

Популярні породи та тренди 2025 року.