Розрив сечового міхура (Ru р tur vesica urinaria) — це патологія, пов’язана з порушенням цілісності стінок органу та витіканням вмісту в черевну порожнину.

До захворювання можуть бути схильні всі тварини. Найчастіше захворювання реєструється у дрібних домашніх вихованців.

Етіологія

Основною причиною розривів є травми. Для дрібних тварин це удари, травми тупим предметом, наслідки дорожньо-транспортних пригод, у кішок падіння з великої висоти.

Можливою причиною бувають і патології ятрогенного характеру під час проведення катетеризації, пальпації або масажу.

Розрив стінок може статися при некротичному циститі. У цьому разі перфорацію стінки зумовлює некротичний процес.

Виникнення новоутворень у місці відтоку сечі та неможливість її виділення також може призвести до переповнення сечовидільної стінки органу, розтягування та розриву. Закупорювання сечовивідних шляхів камінням так само має місце як причина патології.

Можливий розрив міхура при проникаючому пораненні черевної стінки з порушенням цілісності органів малого таза, зокрема й сечового міхура, гострими предметами (колоті рани), а також вогнепальні поранення.

Анатомічні та фізіологічні особливості органу накладають свої особливості патології при порушенні цілісності органу. У разі руптури вихід сечі в черевну порожнину відбувається моментально, але до появи клінічних ознак може минути деякий час.

Абдомінальним болям у тварини передує уроперитоніт і резорбція сечі, з розвитком процесу болі посилюються. Уремія призводить до загальної інтоксикації організму зі смертельними наслідками.

Симптоми

Основною ознакою є м’язовий дефанс із подальшим розвитком абдомінального больового синдрому, що свідчить про розвиток перитоніту. Необхідно негайно диференціювати наявність руптури від перитоніту без розриву сечового міхура. У цьому випадку потрібно встановити наявність сечовипускальної можливості, і анурія буде чітким показником патології.

Якщо процес затягується, то можливі блювота, занепокоєння тварини, тахікардія, галітоз.

Температура тіла може підвищуватися з подальшим зниженням. При цьому периферичні частини тіла можуть бути досить холодними (лапи, вушні раковини).

При глибокій пальпації черевної порожнини тварина реагує больовим синдромом, з наростаючою хвилею. Якщо в порожнині досить багато рідини, то можна чути булькання і звуки переливів.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на анамнестичних даних, клінічній картині, проведенні катетеризації (за відсутності сечі та наявності повітря).

Особливо важливо своєчасно провести рентгенологічне дослідження з проведенням цистографії. Процедура з високим ступенем достовірності визначає розрив сечового міхура. Можна використовувати методи позитивно-контрастної цистографії, подвійне контрастування і пневмоцистограмування.

За відсутності можливості проведення цистографії можна скористатися методами УЗД.

Лікування

Терапевтичні заходи засновані на хірургічному втручанні та проведенні лапаротомії під загальним наркозом.

Цілісність сечового міхура відновлюється накладенням двоповерхового вузлуватого або безперервного шва. За необхідності (якщо порушено цілісність сечовипускального каналу) вводять катетер Фолея і залишають його в порожнині на 8-10 днів. За цей період імовірно сечовипускальний канал повністю регенерується. Вільне проходження сечі по катетеру перевіряється введенням фізіологічного розчину.

Проводиться лапароцентез. Черевну порожнину промивають антибактеріальними розчинами (риванол, антибіотики).

Післяопераційний період потребує застосування антибіотиків широкого спектра дії (цефалоспорин), можна застосувати аміноглікозидні аміноциклітопи.

У період реабілітації застосовуються спазмолітики.

Годування тварин здійснюється легкозасвоюваними, доброякісними високоенергетичними кормами в невеликій кількості, дробовими дозами.

У перші години після операції необхідно стежити за сечовипусканням. Якщо в перші 8-10 годин воно відсутнє, то проводиться катетеризація сечового міхура.

У разі несвоєчасності проведення хірургічного втручання смерть тварини може настати протягом 48-72-х годин. У разі своєчасно наданої допомоги прогноз сприятливий.

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані на запобігання ударам, ударам, падінням з великої висоти.

Регулярне клінічне обстеження тварин дасть змогу своєчасно виявити запальні процеси в сечовому міхурі та новоутворення. Лікування патологій, консервативними та хірургічними методами, запобіжить можливості розривів сечового міхура.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.