Порушення травного процесу спостерігається не тільки в людей, тварини також часто страждають від диспепсії. Здоровий домашній улюбленець спорожняє кишечник від 2 до 4 разів за добу. Розлад шлунка у собаки призводить до того, що тварина починає здійснювати акт дефекації по 6-8 разів на день, іноді ця кількість доходить до 10 разів.

Діарея, що триває 2-3 дні, не є небезпечною для здоров’я пухнастого улюбленця, тоді як від постійного проносу (триває понад тиждень) собака худне, слабшає, організм тварини зневоднюється і може настати смерть.

Причини нездужання

Порушення шлунково-кишкового тракту у домашніх улюбленців відбувається з різних причин, але найчастіше пронос виникає через погрішності раціону харчування собаки. Найпоширенішими причинами порушення функції травлення вважаються:

• Переїдання. У дикій природі сімейству псових не щодня вдається зловити собі здобич, але, коли полювання виявляється вдалим, тварини наїдаються досхочу. Домашні собаки також не знають почуття міри і дорвавшись до великої кількості корму, прагнуть з’їсти про запас.
• Неправильно складений раціон харчування.
• Гостре розширення шлунка у собак.
• Різка зміна корму, наприклад, із сухого на натуральний і навпаки.
• Отруєння медикаментозними засобами, отрутами.
• Виразка шлунка у собак.
• Інтоксикація, викликана поїданням зіпсованої їжі.
• Гельмінтоз.
• Нетравлення шлунка.
• Бактеріальні та вірусні інфекції, зокрема й смертельно небезпечні для життя вихованця.
• Чужорідне тіло в шлунку у собаки. При заковтуванні будь-якого неїстівного предмета слизові шлунка і кишечника сильно травмуються.
• Дисбактеріоз кишечника.
• Алергія.
• Заворот шлунка у собак.
• Ракові новоутворення в органах ШКТ. Таке, здавалося б, невинне порушення травлення як пронос, може свідчити про те, що в улюбленця розвивається онкозахворювання шлунка або кишківника.
• Дуоденіт (запалення дванадцятипалої кишки).

Часто розлад травлення спостерігається у цуценят після того, як тварин переводять з материнського молока на інший корм. Для цуценяти пронос вважається дуже небезпечним, оскільки незміцнілий організм собаки ще не в змозі боротися з різними інфекціями, що атакують молодняк під час діареї.

Нерідко пронос є результатом стресу. Переїзд на інше місце, зміна або смерть господаря, поява в будинку інших тварин — все це може спровокувати у собаки розлад шлунка.

Симптоми

Диспепсія може бути викликана причиною, яка не завдає істотної шкоди організму собаки. Але деякі небезпечні для здоров’я улюбленця захворювання іноді не мають жодних ознак, крім діареї, тому розпізнати, що улюбленець заражений важкою хворобою складно.

Для кожного захворювання, що спровокувало розлад шлунка, характерні певні ознаки, проте існують і загальні симптоми порушення травлення:

• підвищена слинотеча;
• сильна і часта блювота;
• підвищена температура тіла;
• млявість, слабкість, відмова від їжі;
• постійне лежання тварини на боці;
• пронос (може містити домішки слизу, крові, залишків їжі).

Зазвичай за зовнішнім виглядом і консистенцією екскрементів можна судити про наявне у собаки захворювання. Пронос із домішками крові вказує на розвиток інфекційного захворювання, ушкодження стінок шлунка і кишечника, отруєння сильнодіючими отрутами.

Фекалії білого кольору свідчать про патології печінки, зеленого — ознака чумки, водянисті випорожнення жовтого або сірого кольору — явний симптом парвовірусного ентериту.

Діарея чорного кольору має змусити господаря собаки негайно звернутися по ветеринарну допомогу, оскільки чорні випорожнення можуть бути ознакою внутрішньої кровотечі.

Нерідко через неправильне годування розвивається виразка шлунка у собак. Часта зміна корму, неякісна їжа, по черзі давання собаці гарячих і холодних страв, стрес, приймання ліків, захворювання внутрішніх органів — все це може спровокувати утворення ерозій на стінках шлунка. Симптомами виразки служать:

• Блювота. Маси, що вивергаються шлунком, зазвичай темного кольору, іноді в них спостерігається кров. Напади блювоти виникають дуже часто і не приносять улюбленцеві ніякого полегшення.
• Пронос. Діарея починає супроводжувати собаку постійно, фекалії при цьому рідкі, чорного кольору, схожі на дьоготь.
• Млявість, апатія. Тварина все частіше воліє лежати, відмовляється від ігор.
• Втрата інтересу до їжі, збільшення обсягу урини, лихоманка, сильна спрага, важке дихання.

Встановити точну причину розладу шлунка здатний лише ветеринарний лікар. Зазвичай клінічного огляду та збору анамнезу для встановлення діагнозу недостатньо, тому лікар призначає собаці додаткові дослідження:

• Аналіз фекалій тварини на наявність у її організмі паразитів.
• Загальні аналізи сечі та крові.
• Рентгенографія.
• Комп’ютерна томографія.
• Ультразвукове дослідження.
• Ендоскопія.

Тільки на підставі комплексного обстеження можна зробити точний висновок захворювання і призначити ефективну схему лікування.

Методи лікування

Терапія розладу шлунка залежить від тяжкості патології, адже що раніше господар тварини звернув увагу на ознаки, що розвинулися в його собаки, то легше та швидше тварина піде на поправку. Важливо розуміти, що в домашніх умовах вилікувати можна тільки легкий травний розлад, хронічний пронос і блювота потребують визначення та усунення причини, що їх викликала.

Насамперед необхідно впоратися з діареєю. Найкращим варіантом стане обмеження собаки в кількості їжі або зміна раціону. Вихованцеві згодовують в’язку рисову кашу (вона має обволікаючу дію), можна ввести в раціон кисломолочну продукцію, яка посприяє нормалізації мікрофлори кишечника. У разі частої блювоти тварині дають спазмолітичні препарати та вугілля активоване.

З домашніх засобів можна використовувати настої і відвари лікарських трав (кропива, ромашка, шавлія), що мають антибактеріальну і в’яжучу властивість. Якщо ніяких лікарських трав у домашній аптечці немає, собаці дозволяється використовувати людські препарати:

• Ентерофурил — ефективно бореться з проносом, викликаним кишковими інфекціями.
• Левоміцетин 250 — згубний для більшості патогенної мікрофлори, що розвивається в органах травлення.
• Смекта — порошок, що розчиняється у воді. Дуже добре справляється з легкими отруєннями, швидко знімає інтоксикацію.
• Фуразолідон — допомагає тільки в разі дисбактеріозу кишечника.

Якщо тварина отруїлася і результатом інтоксикації став пронос, можна промити шлунок собаці. Для процедури знадобиться тепла вода з содою, шприц без голки або гумова груша, рідину повільно вливають у пащу тварині, уважно стежачи, щоб вихованець ненавмисно не захлинувся.

Промивання шлунка собаці проводять доти, доки не почнеться блювота. Як тільки блювотні маси стануть чистими і водянистими, процедуру можна вважати закінченою.

Виразка шлунка у собак вимагає тільки лікарського втручання, самостійно позбавити собаку від хвороби неможливо. Лікар призначить тварині такі препарати:

• Омепразол, Циметидин — знижують вироблення соляної кислоти в шлунку;
• Сукрат, Сукральфат — мають адсорбуючі та антацидні властивості;
• внутрішньовенне введення крапельниць для відновлення водно-електролітного балансу;
• застосування антибіотиків — бореться з бактеріальною інфекцією в шлунку.

У тому разі, якщо виразку шлунка спровокувало проковтнуте собакою чужорідне тіло, або причиною стало ракове захворювання, тварині призначається операція.

Профілактика

Попередити розлад шлунка у собак можливо, якщо виконувати нескладні правила по догляду за твариною:

• Годувати вихованця тільки якісним і свіжим кормом.
• Регулярно проводити вакцинацію і дегельмінтизацію.
• Стежити за тим, щоб собака не проковтнув неїстівний предмет.
• Намагатися своєчасно відвідувати ветеринара, виявляти і лікувати різні захворювання.
• У разі отруєнь необхідно промити шлунок собаці.

Незважаючи на те, що розлад травлення досить часта проблема у собак, боротися з нею необхідно. Важливо розуміти, що тварина відчуває сильний дискомфорт, а іноді й болісний біль під час захворювань органів травлення.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.