Серед різних патологічних процесів, що негативно позначаються на обміні речовин, лідируюче місце посідає рахіт у кішок. Це захворювання найхарактерніше для кошенят, а не для дорослих кішок і вражає кісткові структури.

Негативний вплив деструктивних процесів обмінного характеру вражає весь організм. Захворювання супроводжується порушенням балансу елементів мінерального обміну, білкового і ліпідного розщеплення. Рахіт має системний характер і в разі несвоєчасного усунення призводить до серйозних фізіологічних функціональних порушень.

Причини рахіту

У ветеринарній клінічній медицині підрозділяють низку певних чинників, які є основоположними для розвитку рахіту в кішок. Професійні заводчики і ветеринарні фахівці сходяться на думці, що базовим провокуючим фактором є незбалансованість раціону харчування кішки в період вагітності.

Незначна кількість вмісту амінокислот, серед яких основним є таурин, призводить до неправильного розвитку плодів. На розвиток кошенят в утробі матері несприятливий вплив мають такі порушення в обмінних процесах, за яких виникає виражена нестача білкових компонентів, а також жиророзчинного вітаміну Е і ергокальциферолу.

Вплинути на розвиток рахіту в молодняка можуть і дегенеративні процеси, пов’язані з недостатнім надходженням в організм аскорбінової кислоти та або ж у разі порушення її всмоктуваності. Недорозвиненість кісткової системи маленьких кошенят ґрунтується на дефіциті кальцію, фосфору і магнію. Серед інших чинників, що провокують розвиток рахіту, виділяють:

• Неправильні процеси племінної роботи. Занадто часті в’язки кішки сильно виснажують організм матері, а в результаті призводить до народження хворих кошенят або ж нежиттєздатного потомства. Професійні заводчики стверджують, що велику роль у племінному розведенні відіграють підбори пар кішок. Близькоспоріднені пари кішок ризикують привести на світ хворих на рахіт кошенят. Не рекомендується в’язати виснажених і ослаблених тварин, а також кішок з підвищеною масою тіла, що призводить до ризику розвитку патології обмінних процесів.
• Рання в’язка у самок з неостаточною сформованою статевою системою. Настання першої вагітності у несформованої за статевими ознаками самки збільшує ризик розвитку рахіту у новонароджених кошенят.
• Порушення правил утримання кішок і кошенят. Підвищена вологість і недостатня вентиляція в житловому приміщенні негативно позначаються на обмінних процесах у молодих організмах. До порушень санітарно-гігієнічних норм належать і нестача сонячних променів. Без достатнього надходження ультрафіолетових променів на шкірний покрив, знижується кількість засвоюваного вітаміну Д і кальцію в організмі маленького кошеняти, одержуваного з материнським молоком, що призводить до розвитку рахіту.
• Хвороби травного тракту. Різноманітні інфекційні та неінвазивні патології шлунка і кишечника запального характеру порушують нормальну абсорбцію вітамінних і мінеральних комплексів.
• Заміна материнського молока. Використання штучного прикорму замість молока кішки, провокує порушення обмінного характеру. Особливо якщо прикорм не якісний і в ньому відсутні необхідні мінеральні та вітамінні добавки.
• Порушення харчування при переході кошеняти з материнського молока на дорослу їжу. Різкий перехід від материнського молока на дорослу їжу може призвести не тільки до проблем з травним трактом, а й викликати порушення обмінних процесів. Під час переведення кошеняти на дорослі та тверді корми, часто власники забувають про важливі мінеральні добавки в раціоні.

Симптоми

З огляду на той факт, що дистрофічні зміни під час рахіту починаються в ранньому віці, власник тварини повинен своєчасно розпізнати симптоми патології та звернутися по допомогу до ветеринарного фахівця.

Основний симптом рахіту у новонароджених кошенят — відсутність смоктального рефлексу. Таке кошеня погано рухається і насилу знаходить материнський сосок. Такий малюк разюче відрізняється від своїх побратимів виснаженим виглядом, відстає в процесах розвитку і погано набирає у вазі.

Візуально господар кошеняти може помітити надмірно роздутий живіт і недорозвинені передні або задні лапи. Проведення пальпації в ділянці грудної клітки вказує на утворені потовщення, які називаються рахітичними чотками. На передніх і задніх кінцівках також присутні своєрідні потовщення на кінцях кісток трубчастого плану.

Іншими ознаками рахіту у кішок є:

• невпевненість у лапах під час ходьби (виникає хитка хода через слабо розвинену опорно-рухову систему);
• судомні явища в м’язових волокнах (на останніх прогресуючих стадіях рахіту);
• затримка процесу зміни молочних зубів на постійні;
• виражене провисання хребта;
• диспепсичні розлади (пронос або хронічний закреп);
• порушення в роботі печінкових структур;
• запальні процеси в підшлунковій залозі (виникає нестача специфічних ферментів, необхідних для перетравлення їжі);
• підвищена млявість і апатичність кошеняти, мала рухова активність;
• недостатність міокарда із супутніми змінами (задишка).

Запущені дистрофічні процеси при рахіті призводять до переломів лап у вихованця спонтанного характеру. Малюки відстають у рості від своїх однолітків, не відповідають породним стандартам. У кошенят нерідко відзначається недокрів’я (залізодефіцитна анемія), недостатність серця, викривлення хребців і кісток у грудній клітці.

Запущені клінічні випадки рахіту у кішок характеризуються ураженнями нервової системи з прогресуючими судомними станами. Порушення балансу вітамінно-мінеральних комплексів призводить до загального порушення в організмі, і вихованець може залишитися інвалідом на все життя.

Методи діагностики та лікування рахіту

Помітивши у свого улюбленця ознаки рахіту, необхідно звернутися до ветеринара за подальшою консультацією та лікуванням. Початок лікування має бути негайним, що дасть змогу уникнути можливих серйозних наслідків і зберегти здоров’я тварині.

Перед початком терапевтичного курсу необхідне проведення точної діагностики — збір анамнезу і ретельний клінічний огляд. Проводиться загальний і біохімічний аналіз крові, що дає змогу визначити низький або високий рівень мінеральних компонентів (кальцію і фосфору). Підвищений вміст фосфатази призводить до небезпечних порушень у факторах згортання крові.

Дієвою методикою для визначення та діагностики рахітичних змін в організмі тварини є рентгенографія. За результатами отриманого знімка вдається визначити розрідженість тканин кісткових структур, їхні викривлення, деформації в ділянці хребта та грудної клітки.

Захворювання, від якого необхідно відрізняти рахіт — гіперпаратиреоз. При дисфункціях паращитоподібної залози пошкоджуються не тільки кісткові тканини, а й м’язові волокна, а також гепаторенальна система. Диференціальний діагноз передбачає проведення електрокардіограми та ультразвукового дослідження.

Поставлений кішці діагноз — рахіт, вимагає комплексного лікування, мета якого усунення і запобігання нестачі мінеральних і вітамінних речовин. Ветеринарний фахівець призначає внутрішньовенні вливання медикаментів з високим вмістом кальцію (глюконат кальцію або ж хлорид кальцію). В умовах стаціонару ветеринарної клініки хворій тварині проводять фізіотерапевтичні процедури з використанням кварцової лампи.

Серйозні пошкодження організму кішки, спровоковані рахітом, вимагають підтримки роботи серця і судин. Для цього тварині вводять інфузійно препарати магнію, а також перорально камфору і кардіамін. У разі виражених диспепсичних розладів у кішки, доцільним є використання обволікаючих засобів і ферментативних препаратів для поліпшення травлення.

Значення в лікуванні рахіту в кошенят займає дієтичне харчування. Воно має бути збалансованим, збагаченим необхідними нутрієнтами (кальцієм, фосфором, білком і вітамінами). Рекомендується використовувати високоякісні готові корми супер-преміум класу.

Після наданого лікування, необхідне проведення профілактики рахіту, що включає використання вітамінних препаратів на основі вітаміну Д. Саме ергокальциферол відіграє важливу роль під час всмоктування кальцію і фосфору в кров’яне русло. Застосовують риб’ячий жир, аскорбінову кислоту і вітаміни групи В.

У домашніх умовах профілактика полягає в лікувальних масажах, що покращують циркуляцію крові в організмі та живлення в тканинах. Важливо обов’язково організувати нормальну фізичну активність для кошеняти, придбавши спеціальний комплекс та розважальні іграшки.

Корисно виводити вихованця на свіже повітря. Навіть у разі своєчасно вилікуваного рахіту в кошеняти на перших стадіях розвитку, необхідно довічно приділяти увагу здоров’ю тварини. Для цього необхідно регулярно показувати кішку ветеринарному лікарю, здавати біохімічний аналіз крові та періодично проводити курси вітамінної терапії.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.