Новоутворення злоякісного характеру завжди несуть велику небезпеку, як для людей, так і для тварин.

Одним із поширених онкологічних захворювань є рак шкіри у собак. Недуга розвивається внаслідок підвищеного поділу змінених клітин на рівні ДНК. Вони з великою швидкістю починають заміщати собою здорові клітинні структури.

Нерідко рак шкіри стає причиною летального результату в улюбленця, незалежно від швидкості протікання патологічного процесу і його характеру. Мутують клітини при раку шкіри зі структурних одиниць багатошарового епітелію.

Схильні до цієї онкології абсолютно всі породи собак, незалежно від статі та віку. Доведено, що розвиток онкології тісно пов’язаний з порушеннями функціональних особливостей організму тварини.

Причини розвитку захворювання

У нормальному стані здоровий організм собаки здатний своєчасно знищувати дефектні клітини до того, як вони почали ділитися без контролю. За відсутності захисної реакції, дефектні клітинні структури швидко розростаються і дають метастази.

Існує низка чинників, що привертають до розвитку онкології:

• спадковість на генетичному рівні;
• недуги аутоімунного характеру;
• порушення роботи ендокринної системи;
• вплив ультрафіолетового випромінювання на вразливі ділянки шкірного покриву;
• дегенеративні процеси в організмі тварини, пов’язані з віком;
• погана екологічна обстановка;
• хімічні та радіоактивні опіки;
• процеси запального характеру шкірного покриву, що мають хронічний перебіг;
• захворювання паразитарного типу (наприклад, блошиний дерматит);
• подразнення шкірних покривів хронічного видового типу;
• захворювання вірусної та бактеріальної етіології.

Пухлина злоякісного типу у тварини може розвинутися на тлі захворювань, що вражають шари епідермісу. Так, причиною раку може стати системний червоний вовчак, кератоакантома, папіломовірусна інфекція, бактеріальні патології. Унаслідок гострої нестачі пігменту шкіри або ж вовняного покриву, а також під час впливу речовин, що мають канцерогенні властивості, також може розвиватися онкологія.

Ураження епідермісу термічного, хімічного характеру, а також процеси запального типу, сонячний кератоз і фолікулярні кісти нерідко стають причиною розвитку плоскоклітинного раку в улюбленців. Існує і група ризику, до якої відносять улюбленців із занадто тонкою і світлою шкірою, які проживають у географічно південних регіонах і ослабленим імунітетом.

Класифікація ракових уражень шкіри

У собак виявляють кілька різновидів новоутворень шкірного покриву, що утворилися з різних структур клітин дерми.

Кожен вид ракової пухлини має свої характерні особливості, клінічну картину і морфологію.

Зовнішній вигляд злоякісних новоутворень не завжди дає змогу з точністю визначити форму раку. Для встановлення вірного діагнозу необхідне проведення забору тканинних структур (біопсія), лапароскопічне дослідження або ж інші види лабораторних досліджень. Найчастіше у собак діагностують:

• Аденокарцинома. Злоякісне переродження залозистих клітинних структур шкірного покриву характеризується утворенням специфічних горбків невеликого розміру. Вони мають щільну структуру і піднімаються на шкірою в області ураження. Для аденокарциноми характерна кровоточивість, видозміна та ураження м’язових волокон.
• Плоскоклітинний рак шкіри (грибоподібний рак, меланоми, спіналоми). Агресивний вид злоякісної онкології, характеризується блискавичним розвитком і дає метастази, поширюючись лімфатичною системою. Утворюється цей вид раку з епітеліальних клітин меланоцитів. Має вигляд великої бородавки на ніжці і стає причиною системних порушень у внутрішніх органах, розташованих у безпосередній близькості з новоутворенням.
• Анапластична саркома. Характеризується ураженням м’яких тканинних структур, розвиваючись із мезенхімальної тканини сполучного типу.
• Лімфосаркома. Захворювання злоякісного характеру, що вражає тканини лімфатичної системи епідермісу.
• Гістаціома шкірна. Ракове новоутворення шкірних покривів, характерне для молодих вихованців. Відмітна особливість гістаціоми шкіри — розташування всередині епідермісу з виразковою поверхнею. Розвивається гістаціома з імунних специфічних клітин шкірного покриву і досить швидко прогресує. На перших початкових етапах піддається лікуванню.
• Мастоцитоми. Новоутворення на шкірі у собак, які мають вигляд бородавок, а формування їх відбувається з тучних клітинних структур шкіри. Злоякісна форма недуги доповнюється дерматитами з вологою етіологією.

Симптоми прояву раку дерми у тварин

Новоутворення на поверхні та всередині дерми мають різні симптоми. Залежить це, насамперед, від стадії розвитку захворювання, а також від типу і форми раку. Новоутворення на шкірному покриві рідко характеризуються хворобливими відчуттями і можуть мати особливість, притаманну для дерматозів і дерматитів. Якщо новоутворення має доброякісний характер, то ріст їх сповільнений, метастази відсутні, але при цьому їхній ріст провокує небезпечні порушення в структурних утвореннях дерми.

Інший вид новоутворень — злоякісні, характеризується агресивним зростанням, охоплюючи великі території. Рак шкіри досить часто стає причиною летального результату у собак.

Ознаки онкозахворювання не завжди можна помітити своєчасно. Пов’язано це з тим, що вузлики й ущільнення, характерні для злоякісних пухлин, можуть розташовуватися на лапах, боках, під пахвами, морді, ділянці шиї, живота, ануса або ж слизових оболонках.

Ознаками злоякісного утворення в ділянці дерми у собаки є:

• різке зниження апетиту;
• зниження маси тіла;
• поява характерних вузликів, виразок і ущільнень на тілі;
• ділянки алопеції;
• порушення функції нормальної пігментації шкіри;
• збільшення в об’ємі лімфатичних вузлів;
• різка зміна стану шерстного покриву в гірший бік;
• сильна млявість і апатія у вихованця.

Симптоматика раку шкіри може супроводжуватися сильними відчуттями свербежу, виснаженням, втомою та малою активністю. Маючи нормальний апетит, тварина може сильно втрачати вагу. Приєднання бактеріальної патогенної мікрофлори призводить до розвитку серйозних інфекцій, а тварина відчуває сильні больові відчуття.

Діагностика

Встановлення точного діагнозу необхідне для призначення своєчасного лікування. Під час проведення діагностики важливо встановити тип, до якого належить новоутворення, характер і причину, що спровокувала мутацію клітин. Діагностика включає в себе клінічний розширений огляд і біопсію (інцизійну, екцизійну). Проведення гістологічних досліджень під мікроскопом передбачає взяття зразків уражених частинок епідермісу. Підозру на рак необхідно підтвердити шляхом серологічних досліджень.

Крім цього, поширеними діагностичними дослідженнями є:

• ультразвукова діагностика;
• комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія.

Методи лікування при раку шкіри у тварин

Залежно від типу онкологічного захворювання шкіри у собак, лікування матиме свої особливості. Схема терапії підбирається індивідуально, залежно від стадії ураження, віку тварини та породних особливостей. Основними методиками, що застосовуються у ветеринарії для лікування раку шкіри, є:

• хіміотерапія (методика полягає у використанні медикаментозних засобів, що володіють протипухлинним ефектом, вбивають мутовані клітини);
• променева терапія (методика, що застосовується тільки в разі, якщо немає можливості провести хірургічне висічення уражених шарів епідермісу);
• імунодепресивна терапія (охоплює використання препаратів, що дають змогу позбавити улюбленця від безлічі негативних впливів ракових злоякісних новоутворень);
• оперативне втручання (найефективніша методика, що дає змогу видалити пухлину, уражені тканини навколо і лімфатичні вузли);
• гормональна терапія.

Незалежно від виду ракового ураження шкіри, найефективнішим є хірургічне висічення ураженої ділянки в комплексі з хіміотерапевтичними методиками.

Лікування собак з діагностованим раком шкіри передбачає прийом загальнозміцнювальних препаратів, знеболювальних медикаментозних засобів, протизапальних і гормональних засобів. Після проведення оперативного втручання необхідно максимально захистити тварину від стресів, переживань і зайвих навантажень. Раціон має бути максимально легким і поживним.

Після відновлення вихованцеві призначають низку профілактичних діагностичних досліджень, встановлених ветеринарним лікарем, який проводив лікування. Пов’язано це з тим, що 100% гарантії на одужання немає і щоб уникнути рецидивів раку шкіри, необхідно відвідувати ветеринара. Прогноз одужання залежатиме від розмірів і місця розташування пухлини, а також від занедбаності патології.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.