Пухлини періанальних залоз (Neoplasia glandulae perianales) це доброякісні новоутворення пов’язані зі зміною рівня чоловічих статевих гормонів в організмі.

До захворювання схильні собаки (самці).

Етіологія

Причиною виникнення вважається підвищене виділення в організмі чоловічих статевих гормонів (тестостерону). Дослідженнями встановлено зв’язок цієї патології з пухлинними процесами, що відбуваються в сім’яниках (лейдигомами), у разі гіперплазії лейдикових клітин, які й продукують андрогени.

Патологія реєструється у старих і не кастрованих тварин. Має, як правило, сприятливий перебіг.

Причиною пухлини може бути застосування естрогенної терапії. Тому при призначенні лікування слід зважити ризики.

Пухлина (аденома) являє собою множинні або поодинокі тверді, правильної округлої форми вузлики, які повільно ростуть. За анатомічним положенням вони розташовані поруч з анусом, по обидва або по один бік від анального отвору. Іноді процес затягується до таких меж, що пухлини приймають радіальне положення навколо ануса.

Захворювання має породну схильність. Найчастіше патологію реєструють у сибірської хаскі, кокер-спанієлів, лхаса апсо, бігль. Дещо рідше у німецької вівчарки.

Симптоми

У ділянці періанальних залоз можна чітко розглянути припухлості. Пухлини можуть бути як множинні, так і поодинокі. Розміри варіюють від 0,5-3,0 см у діаметрі, мають гарне демаркування, вільно рухаються в дермо-епідермальному розташуванні.

Шерстяний покрив над ними легкий або відсутній, шкіра перебуває в напрузі. Часто виникають норицеві ходи різної глибини, можуть бути присутніми гнійно-некротичні виділення.

Якщо ситуація виходить з-під контролю, у собаки спостерігається пригнічення, відмова від корму, тварина худне, розвивається біль у ділянці ануса і хвоста. Захворювання супроводжується полідипсією і поліурією.

Може бути присутнім занепокоєння під час сечовипускання, странгурія.

Шкірні покриви ділянки пухлини запалені, гіперемовані, болючі під час пальпації. За обтяжених випадків шкіра може бути вкрита виразками та ерозіями.

Ділянка пухлини набрякла. Набряк може поширитися на ділянку біля хвоста, анального отвору, кінцівок.

У фекальних масах може бути присутня кров. Обсяг фекальних мас може значно зменшуватися, акт дефекації може бути рідкісним або відсутнім. Тварина може приймати позу виділення калу без такого, що свідчитиме про тонезм.

Діагноз

Під час діагностики слід враховувати, що ріст пухлини відбувався протягом року і більше.

При аденокарциномі проходить швидке зростання, патологія великих розмірів і прикріплена до навколишніх тканин. Ця пухлина рецидивує після проведеного лікування, і може спричиняти колоректальну обструкцію.

Диференціювати необхідно від гіперплазії періанальних залоз та інших пухлин (лімфосаркоми, ліпоми).

Під час діагностики слід відрізнити пухлину від абсцесу прианальної залози. Абсцес проявляється тими самими симптомами, але утворення його минає швидше і болючість вища. Методи пальпації дають змогу зрозуміти ступінь больової реакції. Якщо обстежувати з кратністю 1-2 дні, то стає зрозуміло, що абсцес піддається дозріванню.

Поставити точний діагноз не завжди вдається. При підозрі на злоякісність проводять повне обстеження тварини з рентгенологічною діагностикою та УЗД. Біопсія з гістологічним дослідженням допоможе поставити більш точний діагноз.

Лікування

Не кастрованим собакам показана кастрація. У більшості випадків кастрація тварини дає змогу домогтися повної регресії аденоми протягом 1-2 місяців. За сприятливого перебігу хірургічного втручання з видалення пухлини не знадобиться.

Якщо лікування показане хірургічне, залежно від патології вибирають висічення з кріохірургією або без такої.

У 50% випадків після проведення операції пухлини рецидивують. Поява нових вузлів дещо відтягується введенням жіночих статевих гормонів (синестрол). Пухлиноподібне розростання відновлюється при скасуванні замісної терапії.

Застосування променевої терапії та хіміотерапії уповільнюють процес прогресування в разі не повністю видаленої пухлини. Великі дози опромінення викликають перфорацію з утворенням рубцевої тканини.

При карциномах періанальних мішків показано використання цитотоксичних препаратів.
Якщо пухлинний процес понад 5 см з метастазами, прогноз не сприятливий.

Профілактика

З метою запобігання появи пухлинного процесу показана кастрація самців, особливо тих, які не призначені для племінної роботи.

Популярні породи та тренди 2025 року.