Патологічний процес, що характеризується надмірним розростанням тканинних структур, називається новоутворенням. Цей процес безпосередньо пов’язаний з розподілом клітинних структур у результаті впливу різних факторів як зовнішнього, так і внутрішнього типу.

У сучасній ветеринарії, так само як і в людській медицині, пухлини діагностують все частіше, тому ця проблема стала дуже актуальною. Важливо розуміти, що провокує розвиток злоякісних і доброякісних пухлин в організмі, і в яких випадках необхідно терміново починати лікування.

Які бувають пухлини у кішок

Причин, що провокують розвиток пухлин, безліч. Це можуть бути як хімічні чи фізичні, так і біологічні чинники. Основними причинами розвитку пухлини, незалежно від того, має вона злоякісний чи доброякісний характер, є:

• постійні пошкодження тканин механічного характеру;
• вплив на організм речовин хімічного походження;
• опромінення;
• інфікування організму вірусними та паразитарними мікроорганізмами;
• схильність за генетичним типом;
• збої в гормональній системі;
• зниження імунного захисту.

Фактори можуть впливати як сукупно на тканини організму, так і окремо. Унаслідок цього відбувається збій у генетичному апараті клітини, викликаючи її безконтрольно ділитися.

Багато доброякісних розростань здатні ставати злоякісними при впливі специфічних, канцерогенних речовин.

Залежно від перебігу патології та її виду, ознаки будуть відрізнятися. Базовими відмінностями пухлин є:

• Будова. Доброякісні новоутворення мають чіткі межі, не проростаючи в навколишні здорові тканини, лише відсуваючи їх. Злоякісні клітини швидко перероджуються, характеризуючись втратою здатності до диференціації.
• Зростання. Відмінністю доброякісних пухлин від злоякісних є їх повільне зростання. У якийсь момент вони можуть припиняти рости. Ба більше, нерідко відзначається інволюція тканин доброякісної пухлини. Злоякісні новоутворення не мають чіткої капсули, що призводить до швидкого росту і проростання в поруч розташовані здорові тканини.
• Метастази. Доброякісні новоутворення не дають метастаз. Злоякісні пухлини характеризуються здатністю метастазувати. Це означає, що уражені клітини здатні відриватися від основного вогнища і мігрувати через кровотік і лімфатичні судини до інших, ще здорових органів.
• Лікування. Перші добре піддаються хірургічному лікуванню. Відсутність лікування при раковому новоутворенні, призводить до летального болісного результату. Своєчасне хірургічне втручання дає шанси на одужання. Паралельно після оперативного втручання, тварині призначають низку препаратів, що пригнічують активність пухлини в нових вогнищах.

Доброякісні новоутворення не вважаються небезпечними для здоров’я та нормального функціонування організму. Насправді це не так. Навіть пухлина, що повільно розростається і не дає метастаз, здатна завдати серйозної шкоди організму і спровокувати його загибель.

Види доброякісних пухлин:

• Фіброма. Цей вид доброякісного новоутворення формується з клітинних сполучнотканинних структур. Виглядає як ущільнення на поверхні шкірного покриву або ж у ділянці підшкірної жирової клітковини. Відрізняється повільним зростанням, вираженою гладкою поверхнею без горбів. Може бути м’якою або твердою. Під час пальпації не викликає хворобливих відчуттів. Видалення можливе тільки за допомогою своєчасної операції.
• Ліпома. Більш відома під назвою жировик. Утворюється з однойменної тканини — жирової. Новоутворення оточене капсулою. При цьому, ліпома досить рухлива пухлина, що діагностується у домашніх кішок у ділянці грудей, передніх або задніх кінцівок або животі. Посилене зростання нерідко супроводжується здавленням тканин, розташованих поруч із пухлиною, що призводить до появи дискомфорту і хворобливих відчуттів в улюбленця. Видалення, як і у випадку з фібромою, виключно хірургічне.
• Хондрома й остеома. Новоутворення, що виникають у клітинах кісткових структур або хрящів. Частіше уражаються остеомами і хондромами область суглобів і хребта. Рідше у ветеринарній практиці діагностують ураження хондромою внутрішніх органів. Характеризується повільним ростом, можуть бути множинними. Небезпека полягає в тому, що ці доброякісні новоутворення на перших етапах розвитку, легко перероджуються в рак.
• Міома. Новоутворення, що виникає при впливі несприятливих факторів на м’язові тканини. Міома частіше вражає матку в самок і ділянку піхви. Діагностуватися також може в ділянці шлунка, стравоходу, стінок кишечника, нирок або сечового міхура. Лікування передбачає видалення уражених ділянок разом із захопленням здорових тканин. У самок у разі міоми матки доцільно повністю видаляти репродуктивний орган.
• Папілома. Доброякісна пухлина, представлена сполучною тканиною. Зверху покрита слизовими оболонками або шкірним покривом. Діагностується папілома у кішок у ділянці слизових губ, пащі або носових ходів. Рідше зустрічається в ділянці повік, молочних залоз або статевого органу. Особливість папілом — множинність. Як правило, розвивається не один, а кілька специфічних наростів на слизовій. Пухлина може мати різні розміри. Небезпека полягає в ризику травми і відкриття кровотечі. Крім цього, внаслідок постійних механічних пошкоджень, папілома може перероджуватися в злоякісне новоутворення. Під час вивчення утворення папілом, як у людини, так і у тварин, було доведено пряму участь специфічного вірусу.

Злоякісні новоутворення, на відміну від доброякісних, провокують розвиток проблем у метаболізмі. Пов’язано це з активним ростом і виробленням токсичних речовин, що викидаються в кров.

У тканинах злоякісної пухлини починаються процеси розпаду, виразкові ураження, що характеризуються появою вираженої клінічної картини — відмова від їжі, постійна апатія і слабкість у тварини, відмова від їжі, блідість видимих слизових оболонок на тлі анемії, зниження ваги.

Види злоякісних новоутворень:

• Карцинома — виникає при порушеннях у роботі епітелію. Сюди належить рак шкірного покриву, молочних залоз, легеневих структур або прямої кишки.
• Меланома — теж рак шкіри, що виникає з інших клітин, іменованих меланоцитами.
• Саркома — рак сполучних тканин. Здатна вражати будь-які органи і тканини, де присутня сполучна тканина.
• Остеосаркома — утворюється в кісткових тканинних структурах (частіше діагностується в ділянці кінцівок).
• Лейкоз — виникає в клітинних структурах кісткового мозку.

Найчастіше у домашніх кішок діагностують рак молочних залоз, рак шкіри і злоякісну пухлину кісток.

Рак шкірних покривів частіше зустрічається у домашніх кішок, старших за 6 років. Спочатку на тлі патологічних змін, у ділянці епітелію шкіри виникають специфічні плями, які не завдають тварині дискомфорту. З плином часу, пухлина активно зростає, провокуючи появу свербежу. Кішка починає активно намагатися почухати свербляче місце, що призводить до розчухів, кровоточивості та утворення кірочок.

Рак шкіри розвивається досить повільно, не доведена його здатність до метастазування. Тривалий час цей вид злоякісної патології не проявляється клінічною картиною. З цим пов’язано пізнє звернення до ветеринара і відсутність ефективності від лікування.

Рак молочної залози — не менш рідкісне злоякісне новоутворення, що діагностується у домашніх кішок. Частіше схильні до нього дорослі кішки. Цей вид патології характеризується властивістю давати метастази, що стає причиною летального результату тварини. Уражаються як поруч розташовані органи — нирки і печінка, так і більш віддалені, наприклад, легені. Рак молочної залози має 4 стадії розвитку. На початкових етапах у ділянці молочної залози утворюються специфічні вузлики, щільні на дотик. З розвитком патологічного процесу вузлики починають активно рости, вражаючи поруч розташовані тканинні структури. Пухлинні клітини разом із потоком лімфи проникають у лімфатичні вузли, провокуючи запальний процес. Далі, відбувається рознесення ракових клітин по всьому організму з утворенням ділянок уражень. Терапія зводиться до проведення оперативного втручання з метою видалення всієї низки молочних пакетів.

Третя за частотою діагностування — остеосаркома. Рак кісток виникає у літніх тварин після 6 років. Як правило, злоякісне захворювання вражає передні або задні лапи кішки. Симптомами остеосаркоми є — виражена припухлість, болюча під час натискання, що призводить до порушення рухливості в ділянці суглоба. У місці злоякісної пухлини нерідко відбувається перелом. Вихованець починає кульгати, не бажає зайвий раз вставати. Лікування зводиться до проведення хіміотерапії. Хірургічне лікування також має бути присутнім. У переважній більшості випадків, кінцівку ампутують.

Діагностика пухлин у кішок

Діагностика включає в себе збір анамнезу для оцінки динаміки зростання новоутворення. Має значення також вік вихованця, його порода і статева приналежність. Для діагностики пухлини у кішки, призначаються такі дослідження:

• тонкоголкова біопсія — цитологічне дослідження;
• товстоголкова біопсія, дає змогу взяти для дослідження більшу ділянку уражених тканин для постановки діагнозу;
• інцизійна біопсія — методика, що полягає у взятті невеликого шматочка уражених пухлиною тканин (це свого роду оперативне втручання).

Також проводиться рентгенографічне дослідження, що дає змогу виключити наявність метастазів у внутрішніх органах. Обов’язковою частиною діагностики є проведення ультразвукового дослідження. Проводиться також гематологічне дослідження, ендоскопія.

За недостатньої інформації проводять магнітно-резонансну томографію і КТ. Цитологічному дослідженню піддаються також рідини, присутні в ділянці очеревини або грудної порожнини.

Лікування пухлин у кішок

Терапія діагностованих пухлин, як доброякісних, так і злоякісних, зводиться до проведення оперативного втручання. Далі, залежно від тяжкості перебігу патології та згубного впливу на організм, призначається курс хіміотерапії або опромінення. Імунотерапія — також важливий пункт лікування при злоякісних пухлинах. Основне завдання хірурга — повне висічення новоутворення разом із частиною здорових тканин.

Діагностовані пухлини і метастази в організмі — пряме призначення для проведення хіміотерапії. Вибір лікарського сильнодіючого засобу залежить від наявності чутливості пухлини, що розвинулася, і місця її розташування. У деяких випадках проводиться введення хімічної речовини відразу в патологічно змінені тканини. На жаль, злоякісні пухлини тривалий час не дають про себе знати. Пізня діагностика призводить до того, що повного одужання улюбленця домогтися не можливо. Терапія в цьому випадку полягає в усуненні симптомів, поліпшенні якості життя кішки і зниженні темпів зростання новоутворення.

Профілактика утворення злоякісних пухлин зводитися до виконання низки основних правил. Перш за все, необхідно ретельно стежити за будь-якими змінами в стані свого улюбленця. Це стосується і регулярних профілактичних оглядів у ветеринарного лікаря.

Важлива частина профілактики — організація правильного харчування. Кішка повинна отримувати якісне харчування, збагачене вітамінними і мінеральними комплексами. Необхідно обмежити контакти улюбленця з хімікатами та різними домішками в повітрі (наприклад, тютюновий дим).

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.