Відповідальність за нормальний стан здоров’я кішки лежить на її власнику. Господар тварини зобов’язаний уважно стежити за тим, щоб його улюбленець був здоровий, і за будь-яких змін у стані здоров’я, необхідно негайно звертатися до ветеринарної клініки по допомогу. Потрібно стежити не тільки за тим, щоб кішка добре харчувалася, а й за характером випорожнень.

Розвиток диспепсичних розладів, зокрема проносу, має викликати у господаря кішки настороженість, особливо якщо фекалії забарвлені в жовтий колір. Причиною подібних змін можуть стати серйозні інтоксикації організму, порушення процесів обмінного характеру в організмі, ураження кишечника гельмінтами або ж серйозною інфекцією.

Важливо якомога швидше звернутися в клініку, де проведуть якісну діагностику і призначать адекватну терапію, що дає змогу запобігти розвитку небезпечних наслідків.

Причини жовтого калу у кішки

Зміна відтінку калових мас у домашньої кішки — ознака патологічних змін. Нормальний колір калових мас — коричневий, з добре сформованою структурою. Основний симптом, що вказує на розвиток проблем у системі травлення, це розвиток проносу. Розлад випорожнень може бути кашкоподібного типу, водянистого або дьогтеподібного. Калові маси, що виділяються з організму, можуть бути з домішками слизу, піни. Не рідко в разі серйозних уражень організму інфекцією, калові маси містять у собі фракції їжі, що не піддалася розщепленню, а також кров’яні прожилки.

Основними факторами, що провокують появу у кішки жовтого калу, є:

• порушення в раціоні харчування — дефіцит важливих для організму речовин у раціоні;
• недотримання правил годування і приготування продуктів (прострочені або неякісні корми);
• присутність у кормах або натуральній їжі великої кількості жирів;
• запальні процеси, що розвиваються в ділянці кишечника;
• різка зміна режиму або раціону годування кішки;
• розвиток алергічних реакцій на компоненти корму;
• сторонні предмети, що застрягли в шлунку або ж кишечнику;
• гельмінтози, що призводять до ураження слизових оболонок тонкого і товстого відділів кишечника;
• вроджені аномалії або ж набуті захворювання печінки і жовчного міхура;
• захворювання вірусної етіології або спровоковані розвитком патогенної грибкової та бактеріальної мікрофлори;
• отруєння речовинами хімічного походження.

Спровокувати появу калу жовтого кольору у кішки може підвищена перистальтика в ділянці відділів кишечника. Причиною фарбування фекалій у жовтий колір стає пігмент, що знаходиться в жовчному секреті — білірубін. У нормальних умовах функціонування системи травлення пігмент жовчних кислот продукується, а потім піддається розщепленню, переходячи в уробілін і стеркобілін. Своєю чергою, уробілін відповідає за забарвлення урини в характерний для неї жовтий відтінок, а другий пігмент, стеркобілін, забарвлює калові маси в коричневий колір. За неможливості білірубіну правильно розщеплюватися, виникає зміна забарвлення калових мас. У деяких випадках, фекалії набувають не жовтого, а насиченого помаранчевого відтінку.

Факторами, що провокують зміну кольору фекалій у кішки, стають захворювання печінкових структур. Позапечінкова або ж внутрішньопечінкова жовтяниця, що розвивається у кішки, характеризується зміною кольору видимих слизових оболонок і шкіри. Вихованець стає млявим, відзначаються напади нудоти і виверження шлункового вмісту.

Яскраво жовтий колір фекалій у кішки провокують онкологічні патології — новоутворення злоякісного типу в області підшлункової залози. На колір калових мас впливають гепатози і цироз печінки (патології хронічного типу), процеси запалення в ділянці підшлункової залози, порушення в роботі печінкових структур на тлі приймання деяких лікарських препаратів. При закупорці жовчних проток, колір калових мас також набуває жовтого кольору.

На колір фекалій у кішки впливають паразити, що вражають травний тракт. Так, гельмінтози, спровоковані нематодами, цестодами або ж сисунами, призводять до проблем у роботі не тільки кишечника, а й печінки. Поступово продукти життєдіяльності гельмінтів починають отруювати організм.

Якщо кішка отримує велику кількість жирної їжі, колір калу також може стати жовтим. Особливо часто діагностується зміна відтінку калових мас у кішок, які часто отримують продукти з людського столу.

У разі, коли крім зміни кольору виділених калових мас у кішки, з’являється різкий відразливий запах, причиною може послужити інфекційне захворювання. На найперших етапах інфікування запальні процеси в кишечнику призводять до розвитку гниття. Спровокувати патологічні зміни можуть ентерити, чума м’ясоїдних, сальмонельози.

Поява у кішки характерних змін у стані — привід звертатися до ветеринарного фахівця.

Симптоматика вказує на розвиток серйозних патологій інфекційного типу або ж присутність чужорідних предметів у кишківнику, що спровокували закупорку. Особливо небезпечний стан, за якого вихід жовтих калових мас супроводжується кров’яними прожилками.

Породисті кішки, особливо маленькі кошенята, у зв’язку з особливостями організму, реагують на будь-які зміни в раціоні харчування. Розлад випорожнень жовтого кольору провокується і низькоякісними компонентами в складі корму, великою кількістю консервантів, ароматичних добавок, жирів і стабілізаторів смаку.

Факторами, що провокують зміни і проблеми у функціонуванні травного тракту, стають сильні емоційні перенапруження, стресові стани та алергічні реакції на компоненти корму. При тривалому використанні антибіотиків системного спектра дії, також може виникнути зміна кольору і консистенції калових мас у кішки. Дисбактеріоз на тлі пригніченої корисної мікрофлори в кишечнику, провокує розлад випорожнень.

Діагностика та лікування можливих захворювань

Поява у вихованця змін у стані, що супроводжуються проблемами зі стільцем, привід негайно звернутися до ветеринарного лікаря за консультацією. У домашніх умовах виявити основний патологічний фактор без належних діагностичних заходів не можливо.

При зверненні до ветеринарної лікарні хворій тварині призначається низка лабораторних та інструментальних досліджень. Тільки після постановки діагнозу і виявлення фактора, що спровокував патологічні зміни, призначається курс лікування, адаптований під певну клінічну ситуацію. Діагностика передбачає такі заходи:

• клінічний загальний огляд пацієнта, з обов’язковим визначенням відтінку фекалій, консистенції та домішок (наявність нудоти або блювоти у кішки);
• аналіз крові та біохімія — необхідні для визначення ступеня розвитку процесів запалення, що локалізувалися в організмі, а також для ідентифікації патогенів, проблем у ділянці печінки та жовчовивідних проток, ендокринної та сечостатевої системи;
• аналіз урини — дає змогу визначити процеси запального характеру, що локалізуються в нирках;
• копрограма — необхідна для виявлення гельмінтозів;
• ультразвукова діагностика і рентгенограма — дає змогу візуалізувати патологічні зміни, що розташовуються в області органів черевної порожнини.

У разі розладу випорожнення, що супроводжується жовтим кольором калу, який триває понад добу, зволікати з візитом до ветеринарного лікаря не можна. В іншому випадку, тварина може загинути від дегідратації та виснаження.

Особливо гостро ситуація стоїть при захворюванні у маленького кошеняти. Пов’язано це з тим, що у кошенят процеси обмінного характеру в організмі протікають в рази швидше, ніж у дорослих особин. Тому в разі інфікування вірусами або патогенними бактеріями, від розвитку захворювання до летального результату, може пройти кілька діб.

Калові маси у кішки, пофарбовані в жовтий колір — не самостійна патологія. Це специфічний сигнал організму, який вказує на те, що в травному тракті розвиваються порушення. Терапія передбачає комплексний підхід, що ґрунтується на використанні противірусних препаратів, антибіотиків і лікарських засобів, що знімають запалення.

Протибактеріальні препарати призначають тільки після того, як було зроблено бактеріальний посів на поживних середовищах і виявлено збудника захворювання. Широко використовують антибіотики цефалоспоринового ряду.

Уникнути дегідратації організму на тлі проносу і блювоти дають змогу крапельниці з глюкозою, розчином Рінгера-Локка і фізіологічного розчину. Після того, як основні ознаки інтоксикації зникнуть, кішку не рекомендується годувати добу. Далі важливо дотримуватися суворої дієти. Воду кішка повинна отримувати в необхідному обсязі.

Стабілізація роботи тонкого і товстого відділів кишківника проводиться за допомогою активізації корисної мікрофлори. Хороший терапевтичний ефект у препаратів на основі ферментативних речовин, пробіотиків і ентеросорбентів, що нейтралізують патогенну дію токсинів.

Сильна діарея у кішки жовтого кольору купірується за допомогою спеціальних лікарських засобів (наприклад, Лоперамід). З ознаками отруєння організму справляються ентеросорбенти (Смекта, Полісорб).

Біль у ділянці живота у пацієнта усувають шляхом приймання спазмолітичних препаратів, анальгетиків. Діагностовані кров’яні згустки в калових масах означають, що необхідно застосовувати кровоспинні засоби, в основі яких вітамін К.

Щойно тварина піде на поправку, необхідно забезпечити їй правильний догляд. Бажано на деякий час відмовитися від готових гранульованих кормів, віддаючи перевагу натуральному годуванню. У раціоні не повинно бути жирних і кисломолочних продуктів, а також жирних сортів риби (під забороною сира риба). Можна спробувати давати вихованцеві рисову і вівсяну кашу, додаючи відварене м’ясо курки та індичатину.

З метою профілактики появи захворювань травного тракту, необхідно дотримуватися певних правил. Важливо підбирати продукти для годування кішки ретельно, уникаючи згодовування зіпсованих продуктів. Запобігання захворювань печінки полягає в уникненні контакту кішки з отруйними речовинами. Важлива частина профілактики — регулярна вакцинація і протигельмінтна обробка кішки, згідно з календарем щеплень.

При появі характерних ознак нездоров’я, не варто займатися самолікуванням, усуваючи пронос та інші симптоми захворювання підручними домашніми засобами. Краще звернутися до ветеринарного лікаря в клініку, що дасть змогу швидше впоратися з недугою й уникнути небезпечних ускладнень.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.