Один із найнебезпечніших видів ускладнень в організмі тварини і людини — набряк легенів. Ця патологія характеризується скупченням надмірної кількості специфічної рідини в ділянці легень, здавлюючи структурні одиниці легень (альвеоли) і провокуючи гіпоксію з подальшими дегенеративними змінами.

За своєю природою патологія є надзвичайно небезпечною, загрожуючи життю кішки. Гіпоксія, що з’являється при набряку легеневих структур, стає причиною задишки, недостатності міокарда та асфіксії.

Причиною набряку стають недуги легеневих структур, всілякі інфекційні захворювання, патології серця, судин. Розвинутися набряк може у всіх кішок, але групу ризику становлять маленькі кошенята і літні тварини, а також кішки після оперативних втручань і вихованці з ослабленим імунітетом.

Поява характерних ознак набряку легенів вимагає негайного втручання кваліфікованого фахівця, без чиєї допомоги вихованець досить швидко гине.

Основні фактори розвитку набряку легенів у котів

Набряк легенів у кішок розвивається внаслідок різних причин. Але варто пам’ятати, що ця патологія не є хворобою, це лише серйозний симптом і вид ускладнення, що виникає на тлі базової недуги.

Не часто, але у ветеринарії набряк легенів іноді виникає після оперативних втручань, таких як стерилізація і кастрація. Викликано це скупченням рідини в легенях на тлі анестезії (наркотичні засоби, що застосовуються для наркозу, сприяють випоту рідини з судин).

Набряк легенів у кішок поділяють на два основні типи:

• кардіогенний набряк легенів у кішок;
• набряк не пов’язаний із захворюваннями серцево-судинної системи.

Недостатність міокарда, а також патології судин, часто стають причиною розвитку набряку легенів. Це можуть бути вади серця, вроджені аномалії розвитку міокарда, патології міокарда у літніх тварин. Причини, які не пов’язані з патологіями серцевого м’яза, охоплюють ширший список. Основними є:

• пневмонії різної етіології (бактеріальної, вірусної, грибкової);
• астма;
• реакції алергічного типу (анафілактичний шок);
• злоякісні та доброякісні новоутворення в легеневих або поруч розташованих тканинах (провокують здавлювання тканин, заважаючи нормальному процесу дихання);
• зараження крові;
• недостатність ниркових структур;
• сильні травми головного мозку;
• удари електричним струмом;
• перегрів організму (теплові удари і сонячні удари);
• інтоксикації організму отруйними речовинами газоподібного типу;
• передозування лікарськими засобами, здебільшого під час проведення наркозу (набряк легенів після стерилізації або кастрації, спричинений неправильною анестезією);
• інтоксикація організму отрутами і токсинами, що проникають у кров’яне русло.

Набряк легенів являє собою смертельно небезпечну патологію, що виникає внаслідок різних чинників і причин. Надзвичайно важливо, щоб діагностичні заходи проводилися в умовах стаціонару ветеринарної клініки кваліфікованим лікарем.

Симптоми набряку легенів у кішок

Ознаки розвитку патологічного стану в легеневих структурах можуть бути досить сильно вираженими, а можуть і протікати у відносно прихованій формі (особливо на початкових стадіях і в разі політравм, коли з’ясувати основну причину не просто).

Власники пухнастих улюбленців, які знають про наявність патологій у роботі міокарда, повинні ретельно стежити за змінами в організмі тварини. Здебільшого ознаки розвитку набряку в легенях досить яскраві та помітні. Основними є:

• виникнення задишки (дихання у кішки стає напруженим, вихованець намагається вдихнути, але в нього не виходить зробити нормальний вдих);
• поява в диханні сторонніх звуків (свист, переривчастість дихання, хриплість, свідчать про наявність рідини в легенях у кішки);
• поява кашлю, з домішками мокротиння і слизу, виділення пінистого ексудату;
• почастішання пульсу, хворобливі відчуття у кішки (крики про допомогу);
• характерний нахил голови тварини (вимушена поза), за якої кішка розставляє передні кінцівки якомога ширше, намагаючись максимально глибоко вдихнути повітря;
• легенева недостатність і ціанотичність видимих слизових оболонок розвивається на тлі асфіксії та гіпоксії;
• зниження ударів серця;
• холод у кінцівках через неможливість міокарда нормально прокачувати кров по периферії;
• випадання язика з пащі (собаче дихання у кішки з відкритим ротом).

Незалежно від того, кардіогенного типу набряк легень розвивається чи ні, необхідно відразу звертатися до ветеринарного фахівця по допомогу. Самостійно усунути набряк не можливо, а також не можливо встановити основну причину розвитку патологічного процесу.

Базові принципи терапії набряку легенів у кішок

У переважній більшості клінічних випадків розвитку набряку легенів у домашніх кішок, (кардіогенного або не кардіогенного типу), вимагає тривалих терапевтичний заходів. І не завжди тварину вдається врятувати, навіть якщо патологічний процес було виявлено на початкових етапах.

Перш ніж призначати серйозні медикаментозні препарати, ветеринарний фахівець призначає загальний огляд і діагностичні дослідження. Важливий пункт діагностики — проведення рентгенологічного дослідження, що дає змогу виключити можливі травми, пошкодження центрального головного мозку, а також інших небезпечних хвороб.

З огляду на той факт, що кішка може померти під час набряку легенів, ветеринарний лікар повинен зібрати ретельний повний анамнез хвороби, особливо акцентуючи увагу на можливих захворюваннях серцево-судинної системи. Найпоказовішим діагностичним методом є торокальна рентгенографія, але у тварин із недостатністю дихальної системи проведення дослідження часто ускладнене.

Крім цього, діагностика набряку легенів у кішки передбачає проведення загального клінічного та біохімічного аналізів крові, проведення загального аналізу сечі, електрокардіограму, вимірювання частоти пульсу.

При падінні тварини з великої висоти, проведення рентгенографічного дослідження необхідне не тільки для підтвердження розвитку набряку легеневих структур, а й для своєчасного діагностування таких патологій як переломи, внутрішні геморагії, розриви внутрішніх органів.

Набряк легенів у кішки можна вилікувати, якщо своєчасно провести необхідні терапевтичні заходи. Так, перш за все, призначається оксигенотерапія, що дає змогу запобігти кисневому голодуванню клітин організму, а особливо гіпоксії головного мозку. Також у першій фазі лікування призначають Фуросемід (сечогінний засіб) у разі набряку легенів, що дає змогу знизити кількість інфільтрату.

На самому початку невідкладної допомоги тварині з діагностованим набряком легень призначаються кисневі маски і препарати, що стабілізують і підтримують роботу серцевого м’яза. Також можливе застосування спеціальних судинозвужувальних лікарських засобів і блокад з новокаїном для зняття напруженості в області симпатичних нервових вузлів.

Залежно від виду патологічного процесу, що спровокував розвиток набряку в легеневих структурах, призначаються специфічні терапевтичні методики.

Так, у разі діагностованої пневмонії у кішки, що спровокувала набряк, необхідне призначення курсу антибіотиків. Важливо проведення терапії, спрямованої на усунення запалення і первинного вогнища інфекції.

Якщо тварина відчуває хворобливі та дискомфортні відчуття, ветеринарний фахівець призначає знеболювальні медикаменти, точно розраховуючи дозування того чи іншого засобу.

Профілактичні заходи, що дають змогу запобігти набряку легенів, включають в себе уважне ставлення власника до стану свого вихованця. Набряк легенів рідко є самостійним захворюванням і виникає як ускладнення при несвоєчасно вилікуваних хворобах легенів.

Так, алергічні бронхіти та бронхіальна астма, без відповідного лікування, легко можуть перейти в набряк легенів. Сюди відносять і таке небезпечне захворювання як пневмонія. З метою профілактики набряку легеневих структур, не рекомендується допускати переохолоджень тварини, ретельно стежити за її здоров’ям.

Так, набряк легенів кардіогенного типу виникає при порушеннях у роботі міокарда і судинної системи, тому регулярні огляди у ветеринарного фахівця дадуть змогу виявити патології серця на ранніх стадіях.

Популярні породи та тренди 2025 року.