Запальний процес, що розвивається в тканинах кишечника, називається ентеритом. Захворювання у собак характеризується гострим запаленням у слизових тканинах тонкого кишечника, що супроводжується сильною інтоксикацією.

У переважній більшості випадків розвитку ентеритів, виникають проблеми в області не тільки травного тракту, а й серцево-судинної системи. Найчастіше діагностуються запальні процеси в кишечнику в маленьких цуценят, що нерідко закінчуються загибеллю улюбленця.

У дорослих собак ентерити також виникають, але протікають у більш стертому вигляді. Пов’язано це з особливостями обмінних процесів організму. За відсутності своєчасного звернення до фахівця і призначення адекватного лікування, летальний результат настає часто.

Що таке ентерит

Ентерит — це запалення тканин тонкого кишечника. Причиною розвитку запального процесу, що локалізується в тканинах тонкого відділу, можуть ставати як інфекційні агенти, так і не інфекційні чинники. Досить часто ентерит діагностується в організмі маленьких цуценят, що безпосередньо пов’язано з особливостями їхнього метаболізму і зниженим імунним захистом. Сильні вірусні ураження кишечника, негативно позначаються на функціональності серця, судин і печінки тварини.

Заразитися вірусною формою ентериту можуть всі тварини, але більше схильні до цього собаки у віці та маленькі цуценята. У цієї групи вихованців патологічні процеси протікають значно гостріше з ураженням багатьох внутрішніх систем, а за відсутності адекватного лікування, захворювання закінчується летальним результатом.

Маленькі цуценята частіше заражаються вірусним ентеритом, що виникає в результаті потрапляння в організм коронавірусної або парвовірусної інфекції. Проникає патоген під час тісного контакту з інфікованими біологічними рідинами — каловими масами або сечею, а також під час контакту з самою зараженою твариною. Інкубаційний період для вірусного ентериту різний, але зазвичай становить від 2 до 7 днів.

Завдання власника собаки, особливо цуценяти, своєчасно розпізнати ознаки захворювання і звернутися по допомогу до фахівців. Це дасть змогу зберегти здоров’я тварини та запобігти розвитку небезпечних ускладнень.

Важливим пунктом профілактики є не тільки зміцнення імунітету правильно організованим харчуванням, а й вакцинація. При введенні імунізуючої сироватки 100% гарантії того, що тварина не захворіє, немає. Але в разі потрапляння вірусних агентів, організму буде простіше боротися зі збудниками інфекції.

Які бувають види ентериту

Існує кілька видів ентериту у собак, спровокованих як вірусною природою, так і тих, що виникають унаслідок впливу неінфекційних чинників. Вірусний ентерит у собак розвивається під час потрапляння в організм коронавірусної та парвовірусної інфекції. Існує також змішана інфекція, під час якої, до вірусних агентів приєднується патогенна бактеріальна мікрофлора.

У ветеринарії також виділяють не вірусний або неінфекційний ентерит, що провокується неправильним харчуванням, отруєннями або ж іншими причинами. Виділяють такі види ентериту:

• Парвовірусний. Найнебезпечнішим є парвовірусний ентерит. Потрапляючи в організм, висококонтагіозний патоген, починає активно розмножуватися в слизових оболонках кишечника, провокуючи дегенеративні процеси. Супроводжується парвовірусний ентерит ерозивними ураженнями й утворенням ділянок некрозу на слизовій кишкового тракту. Парвовірус небезпечний тим, що здатний мігрувати організмом, проникаючи в міокард і руйнуючи клітинні структури серцевого м’яза. Проходячи кровоносними судинами, збудник інфекції завдає непоправної шкоди транспортній системі організму, роз’їдаючи стінки судин і провокуючи зміну складу крові. У перші дні початку хвороби, організм у спробах впорається з вірусом, починає здаватися. Токсичні речовини, що виділяються вірусом, нерідко призводять до проблем з печінкою і летального результату.
• Коронавірусний. Другий, не менш небезпечний збудник інфекційного ентериту у собак — коронавірус. Він слабший, але завдає шкоди для організму не менше, також часом стаючи причиною летального результату за відсутності резистентності та правильного лікування. Під час своєї життєдіяльності коронавірус не зачіпає інші ділянки організму, як це робить парвовірус, тому серце собаки залишається недоторканим.
• Неінфекційний ентерит. Запалення стінок кишківника, не спровоковане вірусною етіологією, може завдати шкоди для організму за відсутності лікування нічим не менше. Факторами, що провокують ентерит неінфекційної природи у собаки, стають паразитарні захворювання, спричинені гельмінтами або найпростішими, запальні процеси в підшлунковій залозі, системні інтоксикації, сторонні проковтнутих предмети, злоякісні та доброякісні пухлини, відсутність правильно складеного раціону харчування.

Ознаками ентериту виступають різні прояви. Загальними симптомами є — виверження шлункового вмісту, млявість і слабкість у тварини, відсутність апетиту або повна відмова від корму, підвищена спрага, здуття живота, пронос з домішками слизу і крові.

Як відбувається зараження вірусним ентеритом собаки

Вірус собачого ентериту підстерігає тварину скрізь, де може проходити вихованець. Небезпека високо заразних вірусів у тому, що вони здатні зберігати свою вірулентність в умовах навколишнього середовища тривалий час. Основними шляхами зараження парвовірусним і коронавірусним ентеритом є:

• Контактний — при поїданні калових мас, заражених вірусом, вилизуванні шерсті, на якій залишилися частинки інфікованих фекалій. Також зараження відбувається під час прямого контакту з хворою твариною, взуттям власника, який контактував з інфікованим біологічним матеріалом.
• Трансплацентарний шлях — характеризується проходженням вірусу через фетоплацентарний бар’єр (від інфікованої матері до ще не народжених цуценят).

Симптоми ентериту в собак

Незалежно від виду і форми ентериту (вірусної або невірусної етіології), ознаки завжди проявляються таким чином:

• часті позиви до виверження шлункового вмісту;
• розлад випорожнень у вигляді сильної діареї (калові маси несформовані, мають смердючий запах);
• різке виснаження тварини;
• апатичний, млявий стан.

Симптоми парвовірусного ентериту собак

Першими ознаками інфікування парвовірусним ентеритом у собак є відмова від корму і води. З розвитком захворювання, виникає наступна симптоматика:

• апатичний стан, млявість, відмова від будь-якої фізичної активності навіть при спробах власника приманити улюбленим частуванням;
• напади нудоти з подальшою блювотою (вміст, що вивергається шлунком, має домішки піни);
• багаторазово повторювана діарея з неприємним смердючим запахом;
• різка зміна температури тіла (вона знижується);
• порушення координації рухів — собака під час ходьби почувається невпевнено, виникає м’язове тремтіння;
• сильні болі та здуття живота.

Симптоми коронавірусного ентериту

Коронавірусний ентерит у собак проявляється схожою з парвовірусом симптоматикою. Тварина страждає від болю в животі, виникає пронос світлого кольору і блювота. У блювотних масах можуть бути слиз і прожилки крові (залежно від занедбаності патологічного процесу). Собака відмовляється від їжі, менше п’є, апатичний і млявий. Температура тіла може підвищуватися, але не до високих показників.

Симптоми ентериту невірусного генезу

Ентерит не вірусного генезу, проявляється схожими симптомами, що й вірусна інфекція. Тому поставити точний діагноз без спеціальних досліджень на підставі клінічної картини досить складно. Перебіг не вірусного запального процесу в тканинах тонкого кишківника може бути подібним до попередніх видів.

Залежно від чинника, що спровокував не вірусний ентерит, ознаки відрізнятимуться. Як і у випадку з вірусним ентеритом, виникає розлад випорожнень, що проявляється діареєю з домішками слизу, крові, різного кольору і може мати неприємний запах. Блювотні маси також присутні, бувають з піною, жовчю або кров’ю.

У разі приєднання бактеріальної інфекції, підвищується температура тіла. Тварина відмовляється від їжі, млява, настають ознаки зневоднення.

Поява будь-яких ознак порушення в нормальному стані улюбленця — привід негайно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. Тільки фахівець здатний провести низку аналізів, результати яких дадуть змогу визначити вид захворювання і призначити адекватне лікування.

Діагностика ентериту у цуценят

Завдання власника цуценяти — своєчасно помітити зміни в стані улюбленця. Це особливо важливо, оскільки організм маленьких улюбленців не здатний повноцінно протистояти вірусній інфекції. Але навіть ентерит не вірусного генезу може спричинити розвиток небезпечних ускладнень, серед яких і загибель тварини.

Звернення до лікаря — обов’язковий пункт, без нього в домашніх умовах допомогти собаці неможливо. У стаціонарі ветлікарні, цуценяті проведуть низку досліджень, серед яких:

• загальний клінічний огляд;
• забір крові для проведення аналізів;
• забір калових мас і сечі для діагностики.

Підтвердити попередній діагноз можна тільки лабораторно. Якщо маленький улюбленець у критичному стані і не може транспортуватися (тварину постійно рве, пронос із кров’ю), можна викликати ветеринара додому.

Потрібно бути готовим, що аналіз крові для виявлення патогена в організм, здавати все одно доведеться. Тільки після того, як у лабораторних умовах будуть виявлені специфічні антитіла, за допомогою ПЛР, буде призначено відповідне лікування. Адже ентерити відрізняються не тільки за симптомами, а й лікуванням.

Диференціальна діагностика

Під час постановки точного діагнозу важливе значення має диференціація. Відрізняти вірусний ентерит необхідно від бактеріальних патологій та інших кишкових інфекцій. Під час диференціальної діагностики лікар виключає такі захворювання як:

• кишкова форма чуми м’ясоїдних;
• гепатит інфекційного походження;
• кампілобактеріозну інфекцію;
• лямбліоз;
• сальмонельоз;
• гострі гастроентерити не інфекційної природи.

Лікування ентериту у собак

На підставі отриманих даних, лікар розробляє тактику лікування. Проходити терапія може як в умовах стаціонару — якщо стан тварини критичний, так і вдома. Основна спрямованість лікування:

• знищення патогена або усунення чинника, що спровокував ентерит (якщо йдеться про отруєння, пухлину або потрапляння чужорідного тіла в кишковий тракт);
• запобігання зневодненню, а також зупинка діареї та блювоти;
• виведення токсичних речовин з організму;
• посилення і стимуляція активності захисних сил організму;
• нормалізація процесів у шлунково-кишковому тракті та інших внутрішніх органах.

Під час лікування лікарі віддають перевагу саме ін’єкційній формі лікарських засобів. Річ у тім, що порушена робота травної системи не дає можливості нормально всмоктуватися медикаментам, введеним парентерально. Призначаються такі види препаратів у разі запалення тонкого відділу кишечника у собаки:

• антибіотики широкого спектра дії;
• ентеросорбенти для зв’язування і виведення токсинів;
• в’яжучі засоби і спазмолітики;
• поживні клізми;
• крапельниці з фізрозчином, глюкозою або розчином Рінгера-Локка;
• ферменти для поліпшення травної функції;
• імуноглобуліни, вітаміни та мінерали у вигляді розчинів.

Дозування лікарських засобів визначає лікар. Коригуванням процесу лікування також займається виключно фахівець. Так, у разі, коли вірусний або неінфекційний ентерит ускладнюється наявністю гельмінтозу, проводитися лікування з призначенням протипаразитарних засобів.

Під час лікування вірусного ентериту, у ветеринарних клініках використовують промивання кишечника. Це дає змогу значно знизити процеси бродіння і гниття в травній системі. Для промивання готують розчин перевареної води з марганцівкою. Розчинені кристалики марганцівки надають воді слабо рожевого відтінку. За допомогою спринцювальної груші собаці вводять розчин у пряму кишку. Ставити клізми необхідно до моменту, поки рідина, що виділяється з кишечника, не стане прозорого кольору.

Прогноз при діагностованому ентериті

Несвоєчасно надана кваліфікована допомога при діагностованому ентериті у навіть дорослого собаки, може стати причиною летального результату. Що стосується маленьких цуценят, загибель відбувається в 90-95% випадків парвовірусної інфекції.

Коронавірусна інфекція менш небезпечна, але також може закінчитися загибеллю тварини.

Прогноз завжди обережний, оскільки точно сказати, які ускладнення навіть після повного одужання може дати ентерит, складно.

Чим годувати собаку з діагностованим ентеритом під час лікування

Лікування ентериту полягає не тільки в застосуванні медикаментозних препаратів. Оскільки патологія зачіпає шлунково-кишковий тракт, терапія включає в себе правильно організовану дієту. Якщо стан собаки важкий, їжу давати не можна, та й тварини відмовляються від корму. Альтернатива — введення інфузійних поживних розчинів у стаціонарі клініки.

Якщо ж собака проявляє невеликий інтерес до їжі, можна дати невелику порцію легкозасвоюваного корму, однак потрібно розуміти, що собаку може вирвати. У такому разі харчування необхідно проводити в клініці шляхом введення поживних розчинів внутрішньовенно.

Обов’язкова наявність необмеженого доступу до чистої питної води. Щойно стан тварини стабілізується, можна починати потихеньку вводити їжу. Головна вимога — їжа має бути теплою і рідкої консистенції. Підійдуть не жирні бульйони, зварені на воді слизові каші (наприклад, вівсяна). Через кілька днів меню можна урізноманітнити, додавши відварну курячу грудку.

Важливо дотримуватися часового інтервалу між прийомами їжі, розділяючи добову норму на 5-6 прийомів.

Під час лікування ентериту, собака не повинен отримувати будь-які молочні та кисломолочні продукти, а також сири і жирні страви. Забороняється і змушувати собаку їсти.

Годування собаки, який переніс ентерит

Щойно стан улюбленця нормалізується, а головні симптоми ентериту будуть позаду, можна починати вводити в раціон різні крупи, відварену рибу не жирних сортів, відварені м’ясо та яйця. Для того щоб не порушувати роботу шлунка і кишечника, їжу рекомендується перед подачею подрібнювати.

Сири, жирні сорти м’яса і молочні продукти будуть деякий час під забороною. З приводу того, як урізноманітнити меню собаки, який переніс ентерит, краще порадитися з ветеринаром, який проводив лікування тварини.

Собака після ентериту

Після перенесеного ентериту, багато собак приходять у норму і живуть колишнім життям. Але це трапляється не завжди. Залежно від виду захворювання і тяжкості його перебігу, в організмі може виникнути низка порушень. Після вірусного або гострої форми неінфекційного ентериту, в організмі у собак можуть розвиватися такі види ускладнень:

• спайковий процес у тканинах кишечника;
• непрохідність травного тракту;
• витончення стінок тонкого відділу кишківника та розриви;
• недостатність серця (на тлі парвовірусного ентериту);
• проблеми в роботі гепатобіліарної системи та запалення підшлункової залози;
• порушення роботи опорно-рухового апарату, параліч задніх кінцівок;
• проблеми з виношуванням потомства у сук.

Профілактика ентеритів у собаки

З метою запобігання зараження собаки парвовірусним і коронавірусним ентеритом, необхідно робити обов’язкові вакцинації. Від ентеритів не вірусної етіології, убезпечитися можна тільки уважним наглядом за твариною і організацією правильного харчування.

Перша вакцинація від парвовірусного ентериту у цуценят, здійснюється у віці 2.5 – 3 місяців.

Важливе місце в профілактиці розвитку всіляких захворювань, займає виховання тварини. Необхідно запобігати спробам цуценяти підбирати сміття на вулиці, а також контактувати з каловими масами інших тварин.

Слід по можливості запобігати можливим контактам собаки з бездомними або не щепленими тваринами. Раціон харчування — також важлива частина профілактики розвитку ентеритів. Правильне, збалансоване за всіма нутрієнтами харчування, дає змогу зміцнити імунітет тварини.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.