Урина являє собою речовину, яка виводить організм. Вона містить у собі велику кількість шлаків і токсинів. Сеча, що отримується в результаті нормальної роботи нирок, які фільтрують кров, світло-жовтого кольору. Забарвлення урини може незначно змінюватися, залежно від продуктів, які споживала тварина.

За добу з організму виділяється певна кількість сечі. Цей процес називається діурезом. Склад урини визначається низкою чинників. Це температурні показники, вологість повітря. Також склад сечі залежить від активності кішки, її віку та статі, а також загального стану здоров’я. Забарвлення сечі відбувається за рахунок специфічного пігменту, похідного білірубіну (токсична речовина). Велика кількість рідини, що виводиться нирками, призводить до того, що урина матиме нейтральне, слабожовте забарвлення. При цьому яскраво-жовта сеча, з медовим відтінком, спостерігається за сильної концентрації.

Протягом доби забарвлення сечі може змінюватися, що не повинно провокувати паніку у власника. Але якщо у тварини спостерігається стійке забарвлення сечі в яскравий жовтий колір, а також присутня додаткова симптоматика, рекомендується негайно звернутися до ветеринара по допомогу. В умовах стаціонару клініки проводяться обстеження, під час яких виявляється причина патологічних змін. Необхідно розуміти, що може викликати зміну забарвлення сечі і як уберегти свою кішку від всіляких захворювань.

Причини, що провокують зміни кольору сечі у кішки 

Нормальним є для кішки забарвлення урини в жовтий колір. У деяких джерелах згадується порівняння з кольором соломи. Подібний стан не вимагає сторонніх втручань. Потемніння сечі може спостерігатися у кішки після тривалого перебування на вулиці або ж у спекотну пору року. При цьому необхідно стежити, чи не почалася у кішки дегідратація (зневоднення). Щойно запаси втраченої рідини з організму заповняться, колір сечі стане колишнім.

Яскраво-жовта сеча у кішки, подібна за кольором до соку свіжовичавленого апельсинового соку — привід бити на сполох. Подібні зміни вказують на серйозні патології, пов’язані з порушенням функцій гепатобіліарної та ренальної систем. Основними факторами, що провокують зміну забарвлення сечі у тварин, стають:

• Пошкодження структурних елементів крові — еритроцитів. Червоні кров’яні тільця починають руйнуватися під дією токсинів, що проникли в організм, або ж унаслідок згубної діяльності кровопаразитів. Розвиваються серйозні патології. Ураження еритроцитів у тварин і зміна кольору сечі, спостерігається під час ураження лептоспірозом і піроплазмозом (до відома, піроплазмоз у кішок був встановлений тільки в 2005 році, до цих пір вважалося, що хворіють виключно собаки).
• Дегідратація організму — виникає у важких формах і призводить до того, що рідини катастрофічно не вистачає, а сухий залишок є. При цьому урина виділяється, як і раніше, але в менших кількостях і має насичене яскраво-жовте забарвлення.
• Захворювання жовчовивідних шляхів і самого жовчного — розвиваються патологічні стани у зв’язку із закупорюванням проток камінням, що утворилося, глистами або новоутвореннями.
• Запальні процеси, що зачіпають підшлункову залозу.

Помітивши, що кішка мочиться темною жовтою сечею, при цьому спостерігаються симптоми загального нездоров’я, рекомендується звернутися за допомогою до професіоналів. У домашніх умовах встановити причину, а також призначити лікування, не можливо. Необхідно провести низку досліджень, серед яких основними є — клінічний аналіз сечі та біохімічна панель.

Зміна кольору урини, коли вона стає яскраво-жовтого кольору, не завжди ознака розвитку патологічних процесів. Забарвлення урини може змінитися в разі тривалого вживання антибіотиків. Колір сечі обумовлюється нітрофуранами, препаратами, які використовуються в боротьбі з інфекційними агентами, що вражають сечовий міхур, ниркові структури та уретральний канал.

Під час постановки діагнозу і визначення причини змін, лікар враховує не тільки зміну забарвлення урини. Важливим є вивчення каламутних суспензій, навіть у сечі, яка має нормальний колір. Це може свідчити про початок процесів патології.

Каламутність сечі діагностується при запаленнях сечового міхура і захворюваннях ниркових структур. Зміна щільності та виникнення каламутності часом свідчить про розвиток злоякісних новоутворень. Тривалі запалення в сечовидільній системі в результаті призводять до застійних явищ. Кішка стає млявою, апатичною. На тлі застійних явищ сечі, розвивається зворотний процес абсорбції речовин, що виникли в результаті обмінних процесів, провокуючи інтоксикацію організму і уремію. Останнє є найбільш небезпечним станом, що провокує ураження роботи центральної нервової системи. У хворої тварини із синдромом уремії виникають неврологічні зміни, парези та судомні стани.

Прозора сеча також не є ознакою норми. Відсутність характерного солом’яного кольору сечі сигналізує про підвищене виділення урини на тлі полідипсії, що характерно для захворювань ендокринної системи. Спровокувати появу прозорої сечі у кішки можуть патологічні зміни в щитовидній залозі та корі надниркових залоз.

Сеча може бути буруватого відтінку, зумовленого наявністю великої кількості в урині міоглобіну, специфічного пігменту, білкового походження. Це протеїн, характерний для м’язових волокон, а виникнення міоглобіну в сечі — сигнал про початок процесу руйнування м’язів. Міоглобін може виникати в урині час від часу під час підвищених фізичних навантажень, а через деякий час самостійно зникає. В іншому випадку, бура сеча у кішки вказує на серйозні патологічні зміни.

Будь-які зміни патологічного плану в організмі тварини, а зокрема в печінці та нирках, характеризуються певною симптоматикою. Кішка страждає від дискомфортних відчуттів, а також може відчувати біль. Спроби сходити на лоток змушують тварину неприродно прогинатися і видавати крики болю. Виникає занепокоєння, що супроводжує будь-який позив до походу в туалет.

Поставити точний діагноз можливо виключно в умовах стаціонару клініки на підставі лабораторних та інструментальних досліджень.

Не варто займатися самолікуванням і затягувати з візитом до ветеринара, оскільки поява у кішки яскраво-жовтої сечі загрожує розвитком серйозних ускладнень, аж до смертельного результату.

Діагностика можливих захворювань

Основне завдання ветеринарного лікаря — виявити основний фактор, що спровокував виникнення характерних симптомів у кішки. Рекомендується уважно поспостерігати за кішкою вдома, перш ніж відвідувати фахівця. На огляді у лікаря характеристики дозволять точніше поставити правильний діагноз, прискоривши діагностику. Зі свого боку, це необхідно для призначення адекватної схеми лікування, що має максимальну ефективність. Господарю тварини бажано зазначити такі пункти:

• Тип виділення сечі. Рекомендується поспостерігати, як кішка ходить на лоток, можливо, вона проявляє занепокоєння і дискомфорт, спостерігаються крики в процесі сечовипускання.
• Кількість виділеної урини. Лікар обов’язково запитає, скільки сечі виділилося у кішки з початку зміни відтінку. Зміна об’єму сечі (підвищення кількості виділеної урини або зменшення), що не пов’язана з факторами фізіологічного типу (активністю або спекотним періодом пори року), прямий сигнал, який свідчить про початок патологічних змін у системі нирок і сечового міхура.
• Специфіка запаху. Важлива складова діагностики для визначення виду патологічного процесу. Зміна кольору сечі, що супроводжується відразливим, гнильним запахом, провокується запальними процесами, що виникають на тлі активізації та розвитку патогенної бактеріальної мікрофлори. Поява запаху аміаку — серйозний сигнал, що вказує на розвиток недостатності ниркових структур. Присутність запаху лаку для нігтів у сечі (ацетон) — пряме свідчення ендокринних порушень (цукровий діабет).
• Зміна характеристик струменя. Сечовий міхур без патологічних змін, спорожняється регулярно, без перешкод. Якщо по ходу струменя трапляються будь-які перешкоди, сеча не виходить нормально. У кота переривається струмінь, що частіше вказує на розвиток сечокам’яної хвороби і запалень у передміхуровій залозі. Зміна струменя діагностується і при механічних пошкодженнях хребта і пухлинах, що локалізуються в ділянці ренальної системи і хребта. 
• Присутність крові в сечі та нетримання. Неможливість контролювати сечовипускання, особливо у дорослої кішки — не ознака порушень у поведінці, а сигнал, що вказує на процес запалення. Кров, виявлена в сечі — симптом наявності каменів у сечовидільній системі, які по ходу руху подразнюють слизові оболонки. Кров може бути свідченням злоякісних пухлин не тільки в самих нирках, а й в інших системах.

Необхідне призначення рентгенографічного та ультразвукового досліджень для точного встановлення діагнозу. Інструментальні методики дослідження дають змогу побачити стан самого міхура і нирок.

Проводиться також забір крові у кішки для проведення біохімічного та загального аналізу. Це потрібно для діагностики можливих кровопаразитарних патологій.

Терапія і профілактика

Причина, що послужила пусковим механізмом для зміни відтінку урини, визначає тип лікування. У разі кровопаразитарних захворювань, що характеризуються вираженою симптоматикою, призначаються спеціальні лікарські засоби, які активно ведуть боротьбу з патогенами.

У разі захворювань запального типу в ренальній системі призначають протимікробні препарати. Призначаються антибіотики окремим курсом, який коригує лікар.

Якщо ж під час діагностики було встановлено наявність конкрементів у нирках, проводять хірургічне лікування. Можливо, знадобиться дроблення каменів ударно-хвильовим методом з подальшим виведенням залишків каменів. У важких випадках, проводитися порожнинна операція.

Обов’язковий пункт терапії — введення полівітамінних комплексів, а також імуномоделювальних препаратів. З метою профілактики захворювань, що супроводжуються зміною кольору сечі, необхідно регулярно відвідувати ветеринарного лікаря і дотримуватися норм утримання тварини, приділяючи їй достатньо уваги.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.