Ураження важливого органу організму — підшлункової залози, є досить поширеним захворюванням, як серед людей, так і серед собак. Панкреатит у собак охоплює кілька патологічних станів, що вражають специфічну залозу.

Це захворювання вирізняється особливою небезпекою, оскільки вихід з ладу підшлункової залози тягне за собою розвиток порушень функціональних особливостей інших органів. При порушенні роботи залози перестають виділятися специфічні ферментативні речовини в дванадцятипалу кишку.

У разі запального процесу ферменти починають активуватися безпосередньо в самому органі, призводячи до різних порушень.

У результаті патологічних процесів ферменти починають роз’їдати залозу, а в організм собаки виділяються отруйні речовини, які потрапляють у системний кровотік. З потоком крові вони розносяться по всіх внутрішніх органах, вражаючи насамперед центральну нервову систему, печінку і нирки.

Причини, що викликають панкреатит

Панкреатит є досить важкою недугою і полягає він у процесах запального характеру, що розвиваються в тканинах підшлункової залози. У результаті порушується процес секреції специфічних харчових ферментів, необхідних для повноцінного перетравлення та розщеплення їжі.

За відсутності своєчасної діагностики та адекватного лікування, панкреатит загрожує відмиранням тканин залози, прохідність проток порушується, і на тварину чекає неминуча загибель.

У клінічній діагностиці незаразних хвороб, розрізняють 2 види панкреатиту — гострий і хронічний. Гострий вид запалення виникає внаслідок негативного впливу різних чинників із навколишнього середовища. Це може бути неправильний раціон харчування (особливо в разі дотримання спеціальної дієти), різні інфекційні захворювання.

Хронічний вид запалення підшлункової залози діагностується на порядок частіше у ветеринарній практиці, ніж гострий тип. Хронічне запалення підшлункової виникає внаслідок відсутності тривалий час необхідного лікування.

Крім видів панкреатиту, розрізняють стадії хвороби:

• первинну — що виникає внаслідок неправильно підібраних харчових продуктів;
• вторинну — виникає на тлі інфекційних уражень травної системи.

Основними причинами первинної стадії хвороби є:

• різні отруєння харчового характеру;
• підвищений вміст різних харчових добавок у раціоні харчування собаки;
• отруєння організму токсичними речовинами;
• застосування в харчуванні неякісних і зіпсованих сухих кормів;
• проникнення в організм собаки різних хімічних речовин.

Основними причинами вторинної стадії запалення підшлункової залози у собаки стають:

• тотальні порушення у функціональній роботі організму;
• ускладнення після хірургічних втручань на травній системі;
• захворювання печінкових структур;
• вроджені аномалії розвитку підшлункової залози;
• недуги, що вражають жовчний міхур і його протоки;
• інфекційні захворювання (лептоспіроз, парвовірусний ентерит, чумка).

Існує й низка чинників, які можуть спровокувати початок патологічного процесу. До них належать:

• сильне ожиріння собаки;
• різка зміна раціону харчування;
• перенесені важкі оперативні втручання;
• фактор генетичної спадковості;
• породна приналежність — собаки дрібних порід і середніх (той-пуделі, спанієлі, коллі, йоркширські тер’єри і боксери).

До групи ризику належать ті тварини, які мають в анамнезі перенесені важкі інфекційні недуги, а також собаки у віці старше 7 років. Це пов’язано з тим, що при перенесених захворюваннях інфекційного характеру, порушуються багато життєво важливих функцій організму, і насамперед страждають органи травлення.

У літніх тварин організм не здатний справлятися з високими навантаженнями, функції слабшають і навіть незначні порушення в раціоні харчування можуть стати причиною розвитку хронічної форми панкреатиту.

Симптоматика захворювання

Запалення підшлункової залози у собак досить часто діагностуються в практиці ветеринарії. У переважній більшості, хронічні форми недуги протікають абсолютно без проявів ознак.

При гострому панкреатиті у собак симптоматика набагато вираженіша, і якщо власник уважно поставиться до здоров’я свого улюбленця, то захворювання можна вилікувати, не допустивши переходу в хронічну стадію.

Основною ознакою розвитку панкреатиту у собаки є зміна способу життя. Так, колись веселий і життєрадісний улюбленець, завжди не проти перекусити, стає апатичним і абсолютно байдужим до їжі.

При розвитку запалення, тварина починає страждати, що чітко фіксується у відсутності бажання бігати. Під час спільних прогулянок, вихованець намагається ходити спокійно, не здійснювати різких рухів і стрибків. В умовах квартири, собака починає повільно переміщатися з кута в кут, намагаючись знайти собі місце. Особливо небезпечним є стан, якщо злегка натиснути на область живота під ребрами. Тварина здригається або ж виє від сильного болю.

Під час нападу панкреатиту у собаки може спостерігатися виверження шлункового вмісту. У запущених клінічних випадках, блювота у собаки спостерігається після кожного випадку прийому їжі. Крім цього, разом із порушенням акту приймання їжі, спостерігається виражене здуття в ділянці очеревини. Тварина, хвора на панкреатит, часто страждає від розладу випорожнення (проносу, що змінюється запорами). Фекалії, що виділяються хворим псом, мають щільну текстуру з переважанням крохмалистої консистенції.

Гострий панкреатит у собаки характеризується тим, що в організмі припиняється процес нормального засвоєння глюкози, що надходить. У результаті, кількість цукру, що надходить, починає зростати, перевищуючи норми в кров’яному руслі.

Зовнішні прояви гострої форми запалення підшлункової залози характеризуються виникненням сухості слизових оболонок і носа (виникає часоточний свербіж). Знижується загальна маса тіла і виникає сильна слабкість при недоїданні. Рідко, але іноді у собак, хворих на панкреатит, спостерігається підвищення температурних показників тіла і почастішання серцевого ритму.

Основні симптоми панкреатиту у собак:

• млявість і апатія;
• підняття температурних показників тіла;
• виверження шлункового вмісту;
• болючість при здійсненні пальпації в області вище пупка;
• часті позиви до сечовипускання;
• зниження ваги;
• можливий запор;
• підвищення рівня глюкози в аналізі крові.

Діагностика панкреатиту

Перш ніж призначати лікування панкреатиту у собак, ветеринарний фахівець проводить низку лабораторних та інструментальних досліджень, що дають змогу з точністю визначити наявність запальних процесів у ділянці підшлункової залози, а також оцінити ступінь пошкодження залозистих тканин. Основними лабораторними аналізами для постановки точного діагнозу є:

• Біохімія крові. У разі запальних процесів у підшлунковій залозі виникають відхилення в біохімічних нормах крові. Так, за панкреатиту значно збільшується показник альфа-амілази (основний фермент підшлункової, що відповідає за розщеплення крохмалю). Також зростає рівень глюкози, що свідчить про нестачу інсуліну у зв’язку з порушенням роботи клітин підшлункової. У біохімічному аналізі крові в разі порушень у роботі підшлункової залози знижуються показники білків крові (альбусинів), а в разі переходу патологічного процесу в ділянку ниркових структур, в аналізі різко підвищуються показники вмісту сечовини.
• Аналіз водно-електролітного балансу крові. При патологічному стані залози відбуваються важкі дегенеративні процеси, що призводять до різкої нестачі необхідної рідини в кров’яному руслі. Це може стати причиною колапсу (різкої серцевої недостатності). Порушення в роботі кровоносної системи відбуваються через зниження кількості необхідних для роботи міокарда і судин — натрію, калію і кальцію.
• Загальний аналіз крові. Є стандартним аналізом, що дає змогу визначити наявність запалення в організмі шляхом збільшення вмісту лейкоцитів у крові. Крім цього, про запалення можуть свідчити зміни концентрації еритроцитів у крові, що призводять до гострої нестачі рідини в судинах.
• Аналіз сечі. Допомагає визначити стадію занедбаності запального процесу. У разі підозр на гострий панкреатит, необхідно виключити можливість ураження поруч розташованих органів — нирок. У разі виявлення в аналізі сечі червоних кров’яних тілець, лейкоцитів або ж білкових фракцій, існує велика частка ймовірності ураження нирок на тлі панкреатиту.

Інструментальна діагностика панкреатиту у собак передбачає застосування таких методик:

• Ультразвукова діагностика. Одна з найбільш інформативних методик, що дає змогу візуалізувати те, що відбувається в ділянці запаленого органу. За допомогою ультразвукового дослідження фахівець визначає стан тканинних структур, проток і розміри органу.
• Рентгенографічне дослідження. Необхідно за підозри утворення конкрементів у залозі та її протоках. Крім цього, за допомогою рентгена можна побачити можливі випоти ексудату в порожнину, покриту плевральною оболонкою.
• Комп’ютерна томографія. Застосовується досить рідко, але за допомогою КТ ветеринарний фахівець має можливість побачити не тільки порушення в протоках підшлункової, а й побачити ділянки некрозу тканин, точно визначити розміри і наявність пухлин, а також рідини, що скупчилася в області плевральної оболонки.
• Лапароскопія. Нова методика діагностики, що дає змогу не тільки проводити дослідження, а й одночасно лікувати за необхідності потрібний орган. За допомогою спеціальної апаратури, фахівець вводить інструменти й оснащений відеокамерою зонд у черевну порожнину собаки під загальним наркозом. Цей метод діагностування проводиться досить рідко, але має високу ефективність.

Існує і диференціальна діагностика, яку необхідно враховувати під час постановки правильного діагнозу. Так, гострі больові відчуття в животі у собаки можуть виникнути на тлі:

• виразкових уражень шлунка;
• гострого запалення жовчного міхура;
• непрохідності кишківника;
• тромбозу вен кишечника;
• інфаркту серцевого м’яза.

Лікування та дієта

Лікування панкреатиту у собак спрямоване насамперед на усунення причини, що викликала початок патологічного процесу.

Основним, важливим аспектом на початку терапії панкреатиту, є переведення на суворе дієтичне харчування. Хвора тварина має отримувати виключно ті продукти, які здатні максимально швидко засвоюватися, даючи організму необхідну енергію, але при цьому не перевантажувати травну систему.

Лікування, як правило, проводиться в домашніх умовах після консультації з фахівцем. Власник собаки має забезпечити всі умови для якнайшвидшого одужання вихованця. За наявності характерних проявів у вигляді розладу травлення (проносу або ж виверження шлункового вмісту), необхідно, щоб у собаки завжди у вільному доступі була чиста і свіжа вода. Це необхідне правило, що дає змогу не допустити розвитку зневоднення у тварини. При діагностуванні гострого панкреатиту, що протікає в легкій формі, лікування полягає в виключній дієті. Протягом декількох днів тварину необхідно витримати голодною, а призначення і введення медикаментозних препаратів не потрібне.

Досить рідко початок запалення в підшлунковій залозі вдається виявити на ранніх стадіях. Необхідність у госпіталізації при цьому відсутня і доцільно залишати тварину в стаціонарі клініки лише в разі серйозної загрози життю вихованця.

Медикаментозна терапія включає в себе:

• внутрішньовенні введення розчинів, що підтримують і відновлюють водно-електролітний баланс;
• застосування сечогінних засобів;
• медикаменти для зниження показників ліпідного профілю;
• знеболювальні ліки;
• імуномодулятори;
• гістаміноблокатори (що дають змогу усунути запальний процес);
• протиблювотні медикаменти — Церукал, Серенія.

У разі бактеріального ураження організму собаки, призначається курс антибіотиків. Дозування і вид антибіотиків призначати повинен тільки ветеринар, який займається лікуванням тварини, виходячи з індивідуальних особливостей організму і ступеня тяжкості уражень внутрішніх органів.

У разі хронічного панкреатиту може бути призначено проведення оперативного втручання — лапаротомії, у разі сильних порушень роботи організму. Цей вид хірургічного втручання дає змогу усунути паралельно закупорку жовчних шляхів, абсцеси або ж новоутворення на підшлунковій залозі.

Особливе значення має харчування собаки при панкреатиті. У період загострень запального процесу ветеринари настійно рекомендують витримати тварину на спеціальній дієті, що передбачає повну відмову від різного роду їжі на кілька днів. Для запобігання зневодненню необхідно, щоб у вихованця завжди був доступ до свіжої води.

Залежно від ступеня розвитку патологічного стану, фахівець призначає лікарські засоби і скаже, коли можна використовувати корм для собак при панкреатиті. Спеціально збалансовані корми при захворюваннях підшлункової залози і травного тракту володіють усім необхідним запасом корисних речовин, але при цьому збалансовані за ліпідним і білковим складом. Застосування спеціальних лікувальних кормів дає змогу уникнути загострень захворювання.

Дієта при панкреатиті у собак, які приймали звичайну їжу, передбачає суворе обмеження у звичних раніше продуктах. При запаленні підшлункової залози заборонено перевантажувати весь травний тракт. Необхідно повністю виключити з раціону улюбленця каші з цільного зерна, і кормів, в основі яких є кукурудзяне борошно. Важливо суворо стежити за раціоном харчування, унеможливлюючи потрапляння в їжу продуктів, що викликають бродильні процеси, а також різних копчених і солоних страв. Під забороною опиняються різні ласощі та солодощі.

Потрібно обмежити споживання жирних молочних продуктів, курячих жовтків, свіжих овочів. У процесі терапії бажано годувати хворого собаку невеликими порціями, але часто — 5-6 разів на день. Дозволено поступово після голодування вводити в раціон м’ясо і рибу не жирних сортів, перемелені рідкі каші, зварену цвітну капусту, перетерту в пюре. Для того щоб не викликати стрес в організму, необхідно вводити по 1 новому продукту кожні 4 дні. Важливо спостерігати за тим, як реагує організм улюбленця на нові продукти, чи немає ознак погіршення стану.

Профілактичні заходи

Правильне годування — основа профілактики панкреатиту у собак. Збалансований раціон за білками, жирами і вуглеводами, дасть змогу зберегти здоров’я улюбленця на довгі роки. Обов’язково в раціоні харчування собак має бути свіже м’ясо, а не варене. Саме на переробку сирого м’яса налаштований травний тракт собак. Необхідно стежити за тим, щоб у раціоні улюбленця не було всіляких консервів, які купують тваринам у вигляді ласощів.

Важливий аспект — зайва маса тіла. Собаки, які страждають від ожиріння, хворіють на панкреатит значно частіше, ніж їхні сухорляві родичі. Тому, щоб уникнути запальних процесів у підшлунковій залозі, необхідно навантажувати фізичними вправами і посадити на спеціальну підібрану фахівцем дієту.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.