Отит у кішок вважається нешкідливим захворюванням, але небезпека недуги набагато більша, ніж може здатися спочатку.

Несвоєчасно вилікуваний отит грибкового або ж бактеріального характеру, може стати причиною глухоти тварини, а в найзапущеніших випадках інфекція піднімається висхідним шляхом, зачіпаючи оболонки головного мозку.

В результаті патологічного процесу у тварини розвивається менінгіт або ж менінгоенцефаліт, що призводить до летального результату.

Причини запалень у вухах

Структура органу слуху в котів практично не має відмінностей у будові людського вуха.

У переважній більшості клінічних випадків діагностують зовнішній отит, що вражає тільки ті відділи органу слуху, які видно неозброєним оком.

Середній отит представляє більш небезпечну патологію, але при правильному адекватному лікуванні, шанси на повне одужання і відновлення функціональності вуха кішки значно зростають.

Найнебезпечнішим є глибокий внутрішній отит у кішки, що зачіпає частини внутрішнього вуха. Запальний процес, що розвивається безпосередньо у внутрішньому вусі, призводить до глухоти тварини, а також висока ймовірність проходження гнійного вмісту з вуха в структури мозку.

Фактори, що провокують розвиток запалення, найрізноманітніші. Паразитарний отит у кішок виникає в результаті ураження раковини вуха вушним кліщем або ж при реакції на укуси бліх. Пошкоджена дерма, у зв’язку зі зниженням загальної резистентності організму, стає відмінним середовищем для розмноження патогенної бактеріальної мікрофлори. Для харчування бактерій відмінно підходять екскременти бліх і кліщів, а також слина паразитів.

Не менш поширений алергічний отит у кішок, що виникає в результаті специфічної реакції організму на різні чужорідні білки, які проникають в організм вихованця. Причиною алергії можуть бути харчові алергени, укуси паразитів, глистяні інвазії.

На тлі загального зниження імунітету, активізується бактеріальна мікрофлора і грибкові мікроорганізми. Приєднання бактерій і грибків до алергічної реакції — часто діагностований тандем у клінічній практиці ветеринарного лікаря.

Іншими причинами отиту у кішок є:

• Переохолодження. На тлі переохолоджень організму, знижується загальна резистентність. Отит може розвинутися у вихованця після тривалого перебування в холодну сиру погоду на вулиці, а також внаслідок протягу з кватирки. Отит може бути ускладненням, що розвивається на тлі гострої респіраторної інфекції або ж інших захворювань, що вражають дихальний тракт.
• Травми вух. Вушні раковини у кішок часто піддаються негативним факторам зовнішнього середовища — бійки з іншими кішками, удари і удари при падінні з висот, рвані рани після тривалого лазіння по деревах. Захворювання в таких випадках розвивається досить повільно, виражаючись у незначному запаленні зовнішньої області раковини вуха. Запущені випадки призводять до отитів зовнішнього і середнього вуха.
• Сірчана пробка. Зайве утворення специфічної речовини у вушному каналі при несвоєчасному видаленні стає причиною закупорки слухового ходу. У результаті розвивається реакція запального типу, що переходить в отит. Лікування отиту на ранніх стадіях без приєднання патогенної гноєтворної мікрофлори досить швидке та не проблематичне.
• Дерматити інфекційного характеру. Різні грибкові та бактеріальні ураження шкіри негативно позначаються не тільки на стані шкірного покриву тварини, а й здатні призвести до серйозних ускладнень, одним з яких є бактеріальний отит у кішок. Коли кішка свербить, вона легко може рознести інфекцію по всій поверхні тіла, зокрема й вуха. Мікози шкіри можуть бути самостійними, а можуть розвиватися на тлі інших захворювань, так само як і бактеріальні ураження. У разі запущених випадків зовнішнього отиту нерідко виникає гнійний отит у кішок, що становить велику небезпеку для тварини. Внаслідок проходження гнійного ексудату висхідним шляхом, можливе проривання барабанної перетинки і розвиток запалення в глибоких шарах вуха.

Симптоми отиту в кішки

Уважний і турботливий господар швидко помітить симптоми отиту у кішки на самому початку захворювання. Вушний канал вихованця виглядає гіперемованим, вихованець намагається почухати хворе вухо лапами. Запальний процес безпосередньо призводить до появи больових відчуттів у кішки, вона відчуває стріляючий біль, не дає доторкнутися до свого хворого місця, притискає голову.

Ознаками запального процесу є:

• поява розчухів на шкірному покриві біля вушних раковин аж до утворення виразкових уражень;
• можливе пошкодження трійчастого нерва, характеризуючись при цьому відвисанням нижньої повіки, губи або ж вуха (такий стан сигналізує про частковий параліч лицьового нерва);
• у разі розвитку запалення вуха гнійного характеру в улюбленця з’являються характерні витікання з вуха, відмічаються булькаючі звуки, долинає відштовхуючий запах з ураженої вушної раковини;
• важкий перебіг запального процесу у вусі відзначається підняттям температурних показників тіла на 2 градуси вище норми, відсутністю апетиту, апатією, дратівливістю.

Діагностика

Встановлення точного діагнозу — 50% успіху на початку терапії отитів у кішок. Лікар повинен зібрати точний анамнез (враховуються сила проявів, наявність витікань, поведінка тварини, лікарські препарати, прийняті напередодні, а також нові продукти харчування в раціоні).

Також проводиться клінічний огляд вихованця. Детально ветеринаром оглядаються вуха (у разі сильної хворобливості кішці вводять знеболювальний препарат).

Для огляду застосовують спеціальний інструмент — отоскоп, що дає змогу розглянути не тільки область зовнішнього вуха, а й глибокі структури. У разі отиту, спричиненого пухлинними процесами у вусі, під час проведення діагностичних заходів тварині вводять антигістамінні препарати, що дають змогу спростити доступ до візуального огляду в ділянці барабанної перетинки.

Власник кішки повинен знати, що перед походом до ветеринара, навіть при великому забрудненні вушних раковин гноєм і брудом, проводити очищення не рекомендується. Ветеринар повинен взяти пробу з вушного каналу для проведення цитологічного аналізу і бактеріального посіву на поживних середовищах. Це важливо для постановки точного діагнозу і визначення джерела захворювання.

У разі підозри на грибковий отит проводять пробу на визначення виду грибка, що вразив вушний канал. У рідкісних випадках для встановлення діагнозу в разі отиту проводять біопсію тканин (у разі підозри на онкологію) і комп’ютерну томографію (у разі якщо запальний процес зачіпає глибокі структури вуха).

Лікування отиту в котів залежно від виду

Починається лікування отиту у кішок відразу негайно після постановки точного діагнозу і визначення причини запалення. Схема терапевтичних методик підбирається індивідуально кожній тварині з урахуванням віку, маси тіла і ступеня занедбаності захворювання. Основна мета, яку переслідує лікування — усунення причини запалення. Підбирають лікарські препарати залежно від виду отиту.

Перед введенням ліків у вушний канал, необхідне проведення очищення та антисептичної обробки. Це дає змогу усунути скоринки і скупчення гною з вушного каналу, тим самим полегшуючи проникнення лікарських засобів у верхні шари дерми. Для очищення використовують такі засоби як:

• молочна або борна кислота;
• повідон-йодид;
• хлоргексидин.

Лікувати отит у кішок, спровокований паразитарними організмами, необхідно спеціальними препаратами, що дозволяють усунути джерело.

При отодектозі широко використовуються медикаменти на основі фіпронілу або селамектину — Фронтлайн, Барс, Стронгхолд. Комплексними препаратами для лікування отодектозу є — Амітразин і Акаромектин, Імідазол, Амфотерицин В.

Вушні краплі для кішок у разі отиту бактеріального або грибкового походження мають закапуватися курсом, тривалістю від 7 до 14 днів. Крім крапель, вихованцеві прописують антибіотики широкого спектра дії.

Отит алергічного типу має лікуватися комплексно і насамперед тварині призначають антигістамінні препарати для зниження запального процесу. Як правило, алергічний отит викликаний специфічною реакцією на слину паразитів (бліх або кліщів) або ж харчовими добавками. Кішка з алергічним отитом повинна отримувати збалансований дієтичний раціон.

У разі виявлення пухлинних процесів у ділянці слухового проходу консервативне лікування не доцільне. Для усунення причини запалення призначається оперативне втручання, а в разі злоякісної пухлини, проводитися хіміотерапія.

Практично будь-який отит у кішок супроводжується приєднанням патогенної бактеріальної мікрофлори, тому в комплексі терапевтичних методик застосовуються краплі від отиту для кішок з антибактеріальним ефектом, підібрані відповідно до виявленого збудника.

Симптоматична терапія передбачає застосування протисвербіжних мазей і протизапальних складів, які наносять на уражені ділянки вушної раковини. Крім цього, кішці з отитом показано застосування вітамінних комплексів і загальнозміцнювальних лікарських засобів, що стимулюють роботу імунної системи.

Профілактика отиту передбачає своєчасну обробку від ектопаразитів (бліх, кліщів і волосоїдів), а також проведення регулярних оглядів вушної раковини улюбленця на наявність пошкоджень. Запобігти розвитку отиту в улюбленця дає змогу регулярна гігієна, що передбачає очисні процедури раз на тиждень або ж у міру забруднення.

Навіть незначні запалення, помічені у вухах у кішки, не повинні залишитися без уваги власника. Якщо кішка при цьому відчуває дискомфорт, намагається почухати вухо, нервує або ж відмовляється від прийому їжі, необхідно звернутися до ветеринара за консультацією.

Своєчасне звернення до лікаря і призначення правильного лікування дозволяє уникнути серйозних ускладнень у вигляді середнього отиту, глухоти тварини або ж запалення оболонок головного мозку.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.