Багато любителів домашніх тварин не підозрюють про наявність захворювань, схожих з людськими. Йдеться про простатит, який діагностується у псів. Причиною розвитку патологічного запального процесу в передміхуровій залозі виступає вік тварини, наявність супутніх захворювань сечостатевої системи, механічні травми.

Розвиток простатиту у пса не повинен залишитися без уваги власника. Обов’язково необхідно показати улюбленця ветеринарному лікарю, що дасть змогу встановити точний діагноз, причину розвитку патологічного процесу і призначити адекватну схему лікування.

Причини появи простатиту у собак

Запалення передміхурової залози у домашніх тварин, іменоване простатитом, різко негативно позначається на загальному стані улюбленця. Простата — це специфічна залоза, присутня тільки у псів, відповідає за кількість і якість насінної рідини. Це тазовий орган, що тісно прилягає до сечовивідних шляхів тварини. Розрізняють кілька форм патологічного процесу:

• гостра — характеризується стрімким розвитком і проявом яскравої клінічної картини;
• хронічна — супроводжується тривалим перебігом і прихованою симптоматикою, яка часом не привертає уваги власника.

Остання форма запалення передміхурової залози у псів, діагностується частіше, переважно у літніх собак. Імовірною причиною вікових змін у простаті стають дисбаланс гормональних речовин, запущений перебіг гострої форми простатиту, запальні процеси в уретральному каналі.

Негативні наслідки для нормального функціонування передміхурової залози спостерігаються в разі запущених перебігів сечостатевих інфекцій і відсутності адекватної терапії. Для літніх собак запущена форма простатиту загрожує розвитком ускладнень. Крім пригнічень статевої функції, спостерігається загальне зниження резистентності організму.

На тлі запалення передміхурової залози у псів не виключаються такі патологічні стани як:

• інфекційне ураження сечового міхура;
• ураження нирок і сечоводів;
• гнійні новоутворення — абсцеси на передміхуровій залозі (нерідко при розриві абсцесу гній виходить назовні, провокуючи розвиток перитоніту або загального зараження крові);
• запальні процеси в ділянці препуція або пеніса.

Базовими причинами розвитку простатиту у псів стає гормональний дисбаланс, занесення інфекції з сечовидільної системи. Як правило, процес запалення викликаний активізацією і розмноженням патогенної бактеріальної мікрофлори. Тому на ранніх стадіях діагностики можливе проведення консервативного лікування із застосуванням антибіотиків.

Симптоми патології

Схильні до розвитку патології не тільки літні тварини. Простатит діагностують і в молодих псів у репродуктивному віці та в маленьких цуценят. Залежно від виду захворювання, причин, які його спровокували, віку тварини симптоми будуть відрізнятися.

Хронічна форма простатиту не характеризується яскравою клінічною картиною, що ускладнює постановку діагнозу. Тварина може відчувати невеликий дискомфорт під час сечовипускання або дефекації. Часто власники не звертають уваги на подібні зміни. Гостра форма запалення передміхурової залози проявляється такою клінічною картиною:

• пригнічений, апатичний стан собаки;
• відмова від активних ігор;
• підвищення температурних показників тіла, гарячкові стани;
• різке підвищення температури і різке зниження до субфебрильних значень;
• поява із сечостатевого каналу специфічних виділень, часом із гноєм і кров’ю;
• диспепсичні розлади — напади нудоти, що змінюються блювотою, закрепи, що чергуються з діареєю.

Гострий перебіг захворювання позначається не тільки на загальній рухливості улюбленця. Зміни відбуваються і з похідною вихованця, адже через хворобливі відчуття, пес намагається ходити акуратно. Насамперед, господарі собак при появі подібної симптоматики, починають запідозрювати проблеми в сечовидільній системі. Тільки на огляді у ветеринарного лікаря існує можливість поставити точний діагноз і призначити правильне лікування.

Діагностика — важливий етап, що дає змогу визначити не тільки наявність захворювання, а й супутні зміни в організмі. Спеціаліст проводить збір анамнезу та загальноклінічний огляд. Далі призначаються лабораторні та інструментальні дослідження. З метою діагностики призначаються:

• загальний клінічний і біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі та фекалій;
• ректальний огляд — пальпація ділянки запаленої залози;
• рентгенографія та ультразвукове дослідження;
• забір проб ексудату, що виділяється із зовнішнього статевого отвору.

На підставі отриманих результатів, кваліфікований ветеринар визначає тривалість перебігу захворювання, оцінює ризики ускладнень і пропонує план лікування.

Лікування простатиту у собак

Загрози життю собаки при діагностованому простатиті немає, але лікувати патологію необхідно з метою уникнення ускладнень. Терапія запалення передміхурової залози полягає в комплексному підході. У деяких випадках фахівці рекомендують проводити кастрацію тварини.

Гострий перебіг простатиту часто пов’язаний з бактеріальною інфекцією. На підставі лабораторних досліджень (бактеріальний посів на поживних середовищах взятих проб виділень), ветеринар підбирає максимально чутливий антибіотик. Дозування і курс лікування визначає фахівець. Самостійне лікування здатне призвести до непередбачуваних наслідків.

Якщо причиною розвитку простатиту стали інфекції, що передаються статевим шляхом, схема лікування буде змінена. Призначається і симптоматичне лікування, що включає в себе:

• спазмолітики;
• знеболювальні препарати;
• лікарські засоби для зниження температури.

Діагностована форма захворювання передбачає постійний контроль у фахівця під час лікування і після його завершення. Це дасть змогу запобігти ризикам рецидивів.

Діагностовані абсцеси в передміхуровій залозі, важко піддаються консервативному лікуванню. Фахівці радять провести кастрацію пса. У разі гіперплазії тканин передміхурової залози, призначаються гормональні препарати. Відсутність позитивної динаміки одужання під час медикаментозного лікування передбачає проведення хірургічного висічення уражених тканин залози.

Профілактика захворювання охоплює низку заходів щодо запобігання розвитку патології. Власник тварини обов’язково має стежити за харчуванням улюбленця, не допускаючи ожиріння. Важлива частина профілактики — регулярні та тривалі прогулянки на свіжому повітрі, що дасть змогу стимулювати залозу природним чином, не даючи можливості розвиватися застійним явищам.

Не варто забувати про регулярні огляди у фахівця, що дасть змогу своєчасно діагностувати початкові етапи розвитку простатиту в кобеля. З метою профілактики інфекційних уражень сечостатевої системи, необхідно стежити за умовами утримання улюбленця, а також не допускати в’язки з самками, які не мають офіційного підтвердження від ветеринара про відсутність статевих інфекцій.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.