Правець (Тetanus) — захворювання інфекційної природи, що гостро протікає і характеризується патологічною рефлекторною збудливістю та скороченням мускулатури, причиною яких є дія токсину тетаноспазміну. Сприйнятливі до захворювання всі дикі та домашні тварини, а також людина. Із птахів зареєстровано спорадичні випадки індиків і гусей, кури більш стійкі. Хвороба реєструється в усьому світі, найчастіше в тропічних країнах.

Етіологія

Збудник хвороби тонка паличка Clostridium tetani. Грампозитивний, суворий анаероб, рухливий. Розміри варіюють у межах 0,4-0,9 х 3-12 мкм. Спороутворювальний. Диференціальне середовище Кітта-Тароцці дає змогу збуднику накопичувати значну кількість токсину, утворювати каламуть і видавати запах, властивий паленому рогу. З додаванням у живильне середовище м’яса, збудник забарвлює його в рожевий колір і розм’якшує. Желатин розкладає повільно. Під час мікроскопії мазка з культури, яка виглядає на агаризованому середовищі як білувато-сіра плівка, мікроорганізм схожий на тонкі нитки. В агарному косяку паличка росте у вигляді ялинки.

Спорова форма збудника має високу життєздатність. У ґрунті, засохлих фекальних масах, на всіх предметах, захищених від прямого сонячного проміння, зберігається понад 11 років. Збудник надзвичайно стійкий до засобів дезінфекції. Розчин соляної кислоти 0,5% вбиває спори протягом 30 хвилин, розчин карболової кислоти 5% — через 15 хвилин, 3% формаліну для повного знезараження необхідно впливати 24 години.

Збудник виділяє п’ять видів токсину, з яких найнебезпечніший — тетаноспазмін, який і зумовлює клінічний прояв і загибель тварини. Токсин, що виділяється мікроорганізмом, інактивується при нагріванні вище 70 °С, а також 3% розчином формаліну.

Тетаноспазмін, проникаючи в спинний мозок, сприяє підвищенню нервової збудливості та викликає тетанічне скорочення мускулатури.

Епізоотологія

Джерело інфекції — хворі тварини, які виділяють збудника в зовнішнє середовище. Зараження відбувається за допомогою обсіменіння спорами ранових поверхонь під час пологів, кастрацій, травм, ран, укусів. Особливо чутливі новонароджені тварини.

Хвороба протікає у вигляді спорадичних випадків. Прихований період триває від 1 до 3-х тижнів.

Симптоми

У коней гострий перебіг супроводжується ригідністю жувальної мускулатури, випаданням третьої повіки, вушні раковини нерухомі, дихання поверхневе та часте, хвіст піднятий, м’язи тверді, виділення фекальних мас і сечі утруднене.

Велика рогата худоба демонструє ходульну ходу, сильне потовиділення, тонічні судоми, тимпанію, жуйка відсутня. Кози та вівці закидають голову, судорожно скорочують м’язи шиї.

У свиней хвороба проявляється випаданням третьої повіки, викривленням кутів рота, косоокістю. Прийом корму ускладнений, слизові оболонки ціанотичні. Тривалість хвороби 3-5 днів, летальність 50-100%.

У собак реєструється судомне м’язове скорочення всього тіла, кінцівки витягнуті та сильно напружені.

У птахів хода напружена, крила нещільно притиснуті або опущені, м’язи не напружені, шия витягнута, дзьоб щільно зімкнутий, гребінь і сережки синюшні, пір’я сильно скуйовджене.

Температура тіла в усіх тварин у межах норми, з незначним повішенням за кілька годин до загибелі. Різкі звуки, яскраве світло, дотики викликають негайні судоми та сильне потовиділення.

Тварини гинуть через 3-10 днів.

Діагностика

Діагноз встановлюється на основі епізоотологічної картини та клінічних ознак. Для діагностики в лабораторію направляють шматочки тканин і секрет раневої поверхні. Для патологоанатомічної діагностики шматочки печінки, селезінку, секрет раневої поверхні. Посів матеріалу проводять на середовище Кітта-Тароцці.

Під час диференціації слід виключити сказ (відсутність тризми, агресивність, параліч нижньої щелепи), ревматизм (болючість м’язів, рефлекторна збудливість у межах норми), отруєння стрихніном (особливо в собак під час поїдання кормових приманок від гризунів).

Лікування

Якомога раніше вводиться протиправцева сироватка, великим тваринам 80 000 МО, дрібним 40 000 МО. За екстреної допомоги вводять підшкірно в дозі 20 000 МО, далі продовжують внутрішньовенне введення і в спинномозковий канал.

Залежно від тяжкості проявів клінічних ознак, через 4-5 годин введення повторюють до повного зникнення рефлекторних судом.

Рановій поверхні проводять хірургічну обробку. Тваринам призначається масаж прямої кишки та сечового міхура.

Як симптоматичний засіб призначають клізми з крохмальними слизами або хлоралгідратом.

Тварину визначають в ізольоване приміщення, забезпечують рясною підстилкою.

Профілактика

З метою профілактики необхідне ретельне дотримання асептики й антисептики під час хірургічних втручань. Попередження травматичних ушкоджень є основою протиправцевого благополуччя.

У разі поранень, покусів, забоїв із порушенням цілісності шкірних покривів і забруднення землею негайно застосовують специфічну профілактику.

Профілактичну імунізацію проводять правцевим концентрованим анатоксином. Застосовний препарат для клінічно здорових тварин усіх видів. Повний імунітет утворюється протягом 1 місяця і зберігається протягом 5 років у коней, у решти тварин — 1 рік.

Планову профілактику специфічними засобами проводять на кінних заводах. Іншим тваринам у неблагополучних господарствах.

Забій тварин із клінічними ознаками правця не допускається. У разі падежу туша й органи спалюються.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.