Сечокислий діатез або подагра, являє собою патологічну зміну в організмі собаки, що розвивається на тлі порушення обмінних процесів. При проблемах з розщепленням нуклеопротеїдів, вміст сечової кислоти та її солей у кров’яному руслі підвищується. У результаті кристали сечової кислоти та її похідних, у вигляді кристалів починають осідати в клітинах і тканинах органів.

Сечокислий діатез у собак розвивається рідко, але при цьому необхідно знати, як проявляється патологія, що дасть змогу вчасно звернутися до фахівця і призначити адекватну терапію.

Причини виникнення подагри у собак

Сечова кислота та її солі є нуклеопротеїдами, що утворюються під час нормальних обмінних процесів в організмі. Виведення сечової кислоти здійснюється нирковими структурами. Порушення в процесах обмінного характеру при розщепленні білкових компонентів провокує підвищене вироблення сечової кислоти. Її похідні у вигляді кристалів солі починають відкладатися в області суглобів, сухожиль, ниркових структурах і серозних тканинах.

У місці розташування надлишку сечової кислоти розвиваються некротичні зміни. Поруч із ділянкою некрозу виникають процеси запального типу, що характеризуються розростанням тканин сполучного плану.

Тварина з подагрою, що розвинулася, відчуває виражений дискомфорт під час тривалих прогулянок, намагається більше лежати, пересувається з обережністю й акуратно встає після тривалого лежання.

Основними причинами розвитку сечокислого діатезу у собак є гострий дефіцит у раціоні важливих компонентів. Спровокувати подагру в улюбленця здатні корми з високим вмістом білків і нуклеопротеїдів. Викликати сечокислий діатез здатні:

• нестача вітамінних комплексів (дефіцит ретинолу, вітаміну В6 і ціанокобаламіну);
• порушення балансу мінералів — перевищення норми кальцію і нестача фосфору;
• порушення умов утримання тварини — брак активності, мала кількість вигулів;
• нестача чистої питної води;
• згодовування тварині кормів, у яких присутні небезпечні грибки, що продукують токсичні речовини (мікотоксини);
• захворювання інфекційного типу, що протікають у хронічній формі — наприклад хламідіоз.

У ветеринарії існує група ризику собак щодо розвитку сечокислого діатезу. Найчастіше діагностується подагра у таких порід, як далматинці, ротвейлери та німецькі вівчарки.

Симптоми подагри у собаки

Хвора на сечокислий діатез тварина, страждає від хворобливих відчуттів у ділянці суглобів. Відзначається припухлість у ділянці суглобів, вихованець шкутильгає, відчуває біль під час здійснення рухів. Ознаки, за якими власник може запідозрити розвиток подагри в улюбленця, є:

• нервові розлади — тварина неспокійно поводиться;
• розлади диспепсичного плану — діарея в улюбленця не виявленої етіології.

Розвиток сечокислого діатезу характеризується хронічним перебігом, в результаті якого запалення і патологічні зміни зачіпають всі суглоби. Для діагностики патологічного процесу, необхідно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки.

Зазвичай подагра діагностується випадково під час загального клінічного дослідження при підозрі артриту тазових кінцівок. Встановлення точного діагнозу передбачає призначення загальноклінічного та біохімічного аналізу крові. У результатах виявляється високий вміст сечової кислоти. Нейтрофіли в аналізі крові збільшуються, підвищується і швидкість осідання еритроцитів.

Призначуваний аналіз урини дає змогу виявити присутність білка й оксалатів. Забір синовіальної рідини дає змогу виявити кристали сечової кислоти у вигляді солей голчастого типу. У деяких випадках призначають рентгенологічні дослідження, що дають змогу візуалізувати деструктивні зміни в області ураженого хряща, а також крайові ерозивні ураження кісткових структур.

Лікування подагри у собак

Після встановлення діагнозу, хворій тварині призначають лікарські засоби, що належать до класу інгібіторів. Специфічний препарат алопуринол, обробляє сечову кислоту і прискорює процес виведення її разом з уриною.

Особливе значення в лікуванні подагри у собак має правильно призначене дієтичне харчування. Корми для хворої тварини не повинні містити велику кількість білкових компонентів. При натуральному харчуванні рекомендується вводити в раціон молочні продукти, яйця, тверді сири і фрукти.

Основа розвитку сечокислого діатезу в домашніх улюбленців — порушення процесів білкового обміну, а зокрема пуринів. Саме пурини провокують підвищення кількості сечової кислоти в кров’яному руслі та відкладення солей у ділянці суглобів.

Пурини містяться в червоному м’ясі, рибі та субпродуктах (мізки, печінка, язик і нирки). Велика кількість пуринів у бобових культурах (горох, квасоля), а також арахісі, шпинаті та цвітній капусті. Низький вміст пуринів виявлено в молоці та продуктах із молока, яйцях, крупах, фруктах і деяких овочах.

Дієтичне харчування при діагностованому сечокислому діатезі у собаки, передбачає обмеження споживання білка, жирів тваринного походження і солі (на 50%). Відварене м’ясо і риба можуть бути присутніми в раціоні кілька разів на тиждень. Пов’язано це з тим, що половина пуринів, що містяться в продуктах, переходить у воду під час варіння.

З метою профілактики розвитку подагри в улюбленця, власник має приділити особливу увагу раціону харчування тварини та її моціону. Необхідно якомога більше гуляти з улюбленцем. Якщо собака проживає на вулиці, господар повинен подбати про теплу будку або вольєр. Обов’язково давати вихованцеві вітамінно-мінеральні комплекси, але попередньо потрібно проконсультуватися з ветеринарним фахівцем.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.