Гризунів часто заводять як домашніх улюбленців для дітей. Але щури належать до тих тварин, яких охоче тримають вдома цілком дорослі, адекватні люди. Просто тому, що полюбили цих звіряток.

Перш ніж купувати вихованця, варто зважити всі плюси і мінуси домашніх щурів. Жива істота — велика відповідальність. Можливо, після прочитання цієї статті ви віддасте перевагу завести іншого гризуна (наприклад, морську свинку) або зовсім почекаєте з «поповненням».

Обіцяємо розповісти не тільки про плюси, але і про мінуси декоративних щурів. Адже захоплені відгуки щуроводів в мережі не надто корисні. Саме недоліки і питання утримання повинні цікавити новачка в першу чергу. Ну а якщо вони вас не злякають — ласкаво просимо до товариства щуролюбів.

Переваги щурів як домашніх улюбленців

Минули ті часи, коли при слові «щур» людина з жахом згадує дикого сірого пасюка — джерело хвороб, пожирача корму для худоби, злодія і шкідника. Декоративні («лабораторні») щури далеко відійшли від своїх предків і міцно завоювали своє місце серед домашніх улюбленців. Справедливо, тому що щури мають ряд незаперечних переваг.

Високий інтелект

Щури настільки розумні, що людству має бути страшно. Люди і раніше звертали увагу на їх надприродну здатність уникати отруєної приманки, спритно спустошувати щурячі пастки і передавати інформацію один одному. Зараз вчені впевнені, що щури мають почуття гумору і абстрактне мислення — майже як люди. У них існує власна мова. Спілкуючись між собою, вони використовують кілька тисяч різних звуків і жестів.

Що це означає для господаря щура? Те, що з вихованцем буде цікаво. Щура можна дресирувати — не менш успішно, ніж собаку. Навіть якщо не займатися з твариною спеціально, вони починають відгукуватися на поклик і запам’ятовують деякі слова. Моя щур швидко навчилася самостійно відкривати клітку, стрибати на плече по клацанню пальців і вибігати на середину кімнати, на стукіт пальців по підлозі.

Ласкаві, контактні

Більшість людей люблять щурів не за їх видатний інтелект, а за те, які вони милі. М’які, теплі, ласкаві. Щури легко приручаються, вони самі шукають спілкування з людиною. Домашній щур буде охоче повзати всередині рукавів вашої толстовки, і навіть спати, розвалившись на шиї. Деякі щури люблять цілуватися — вилизувати господаря, лоскочучи при цьому вусами. Взаємний грумінг є для них природним, тому тваринка може не тільки вилизувати вас, але й кусати, чухати кігтями, плутатися у волоссі.

Домашні щури абсолютно не агресивні. Вони не кусають своїх власників. Тваринка може захищатися, якщо сильно налякана або відчуває біль. Але в моїй практиці щури лише жалібно пищали під час уколів або зняття швів, не роблячи жодних спроб вкусити руки, які їх тримають.

За ними цікаво спостерігати

З перших двох пунктів логічно випливає третій. Розумні та соціальні тварини — це дивовижний об’єкт для спостереження. Щурів радять тримати одностатевими спільнотами (можна різностатевими, тільки якщо тварини кастровані). Якщо вдома живе більше одного щура, ви побачите безліч кумедних сцен. А ще можна спеціально підкидати вихованцям заняття — ховати ласощі, будувати лабіринти і лазальні комплекси. Діти і підлітки особливо люблять займатися цим, забуваючи навіть про комп’ютер та інші гаджети.

Легко доглядати

Догляд за щуром не складний, його можна доручати і дітям. Основне — це своєчасне прибирання клітки, заміна наповнювача. Годування не займає багато часу і сприймається власниками скоріше як розвага, ніж як обов’язок. З щуром не потрібно гуляти на вулиці, його не треба мити. Не потрібно розчісувати шерсть або стригти кігті. З усім цим тваринки справляються самостійно.

Можна брати з собою

Перевезення щурів через їх маленькі розміри — захід простіший, ніж транспортування кішки або собаки. Багато хто возить щурів «контрабандою», не повідомляючи про це провідника поїзда. Для поїздок до ветеринарної клініки або на дачу варто обзавестися спеціальною переноскою. Я брала щура навіть до школи, де він сидів у мене в кишені, на руках або в портфелі. Хоча зараз це здається мені верхом безвідповідальності. Але факт залишається фактом — щури маленькі і непомітні. Що дозволяє тримати їх навіть у кімнаті в гуртожитку.

Не видають гучних звуків

Щури від природи налаштовані жити потайливо. Вони спілкуються багато в чому за допомогою запахів, а всі звуки, які вони видають, — досить тихі. Винятком є тільки пронизливий вереск або писк у момент крайнього переляку або болю. Щур може шуміти, тільки коли активно риє підстилку або гризе щось тверде. Хоча більшість власників вважають ці звуки не дратівливими, а заспокійливими.

Щури — тихоні, що вигідно відрізняє їх від морських свинок, які пересвистуються між собою, а також вимагають їжу оглушливим свистом.

Різноманітний зовнішній вигляд

У часи мого дитинства продавалися в основному білі щури-альбіноси і чорно-білі «капюшонові». Зараз у декоративних щурів існує величезна різноманітність забарвлень. При тому, що частина популяції зберігає «дике» сіро-коричневе забарвлення, яке називається агуті.

Щури можуть бути суцільного кольору, а можуть бути з красивими білими мітками. Чорні, блакитні, шоколадні, бежеві. Є навіть щури з забарвленням колор-пойнт («сіамські»).

Тваринки відрізняються і за типом шерсті. Найбільш поширені гладкошерсті щури. Але селекціонери вже вивели голошкірих щурів — сфінксів, щурів з хвилястою шерстю — рексів і довгошерстих щурів.

Виділяють також щурів з особливою формою вух — дамбо. Ці тварини неймовірно популярні, їх круглі вушні раковини більші, ніж у звичайних щурів, і вони розташовані не вгорі, а з боків голови.

Мінуси (недоліки) декоративних щурів

Перш ніж принести додому щуренка, подумайте, чи готові ви прийняти його з усіма недоліками. Величина відповідальності не залежить від величини вихованця. Зверніть увагу на мінуси декоративних щурів.

Мала тривалість життя

В середньому щури живуть 2-2,5 роки. При хорошому догляді і спадковості — 3-3,5 роки, не довше. Розлучатися з розумним і ласкавим вихованцем нестерпно важко. Це головний мінус щурів — вони живуть лише трохи довше за хом’яків. Але з хом’яком у господаря зазвичай не виникає глибокої емоційної прихильності. Інші гризуни і зайцеподібні — кролики, морські свинки, шиншили і дегу –— живуть набагато довше щурів.

Мітки сечею, фекалії

Хоча самі щури — охайні тварини, їх не можна привчити до туалету, як кішку чи хом’яка. Писати всюди для них необхідно, так вони мітять територію. Щодо фекалій не впевнена, але какають вони там, де заманеться. Відповідно, після прогулянки потрібно прибирати «подаруночки». Коли щур повзає по людині, вона може мітити і її теж («пісяти»).

Знищують речі і ремонт

Викликайте Капітана Очевидність, гризуни гризуть! У щурів неймовірно міцні і гострі зуби, що дозволяють їм кришити навіть бетон. Постійно тримати розумних звіряток в клітці — жорстоко, їх доводиться випускати побігати. І деякий збиток неминучий. Перед прогулянкою потрібно ховати всі дорогі серцю речі — документи, навушники.

Щури гризуть штори, шпалери, книги. Мій щур таємно вигриз круглий отвір у дерев’яному дні дивана і влаштував розкішне гніздо у ватяній ковдрі, яка лежала всередині. Я виявила це тільки взимку, а ще дивувалася –— куди він ховається так надовго?

Слабке здоров’я

Розповіді про неймовірну живучість щурів завдають їм багато шкоди. Люди думають, що щури «невбивні», а значить, їх можна годувати всім підряд, спускати на парашуті з двоярусного ліжка або пускати поплавати у ванні. По-перше, не можна порівнювати здоров’я дикого пацюка і декоративної щури. По-друге, живучість щурів — це в першу чергу благополуччя всього виду, а не окремої особини. Вони завоювали собі грізну репутацію завдяки вкрай швидкому розмноженню. А плодючість не означає міцне здоров’я, скоріше навпаки.

Щури легко застуджуються, можуть страждати від розладів травлення, отримують травми на прогулянці. Але головне — вони схильні до онкологічних захворювань. Пухлини у них ростуть стрімко і вимагають негайного хірургічного втручання.

Ситуація ускладнюється тим, що лише невелика кількість ветеринарних лікарів вміють і хочуть лікувати щурів. Спеціальний лікар — родентолог — є не в кожному місті. Краще заздалегідь з’ясувати його контакти у заводчиків щурів або на форумах щуроводів.

Можуть шуміти вночі

У природі щури активні в сутінках і вночі. Домашні щури часто підлаштовують свій режим під людину, але все одно тяжіють до нічної активності. Вони можуть гризти металеві прути клітки і предмети побуту в ній, копатися в підстилці. Враховуйте цей момент — якщо вам заважає заснути найменший шум, клітці з щурами в спальні не місце. А ось дітей зазвичай не напружує ця нічна метушня, і вони спокійно сплять по сусідству з улюбленими вихованцями.

Запах від тваринки і від клітки

Запах від чистої і здорової щури багато хто вважає навіть приємним. Але щоб не відчувати неприємний запах від клітки, доведеться попрацювати. Необхідно підібрати хороший наповнювач і регулярно його міняти. Мити і чистити клітку. Прибирати залишки їжі. Чим більше щурів — тим частіше потрібно прибирання. Крім того, щури можуть свинячити – розкидати їжу і наповнювач навколо клітки.

Негативне ставлення оточуючих

Ви повинні бути готові до того, що частина ваших знайомих перестане бувати у вас вдома через те, що ви тримаєте щурів. Деякі люди не переносять їх зовнішній вигляд, відчуваючи огиду або страх. Фобія може бути безпричинною і вродженою, як боязнь павуків. А може бути пов’язана з травматичним досвідом спілкування з дикими щурами. Така була у моєї бабусі, і хоча вона визнавала, що у мого вихованця мила мордочка, бачити його хвіст без здригання вона не могла.

Ви не можете змусити інших людей любити щурів. Швидше за все, ви зіткнетеся з жорстокістю і нерозумінням під час хвороби або смерті улюбленця («це ж просто щур»). А також будете вислуховувати лекції з приводу навали чуми та інших жахів, які пов’язують із щурами.

Домашня щур: відгуки

«Я люблю і кішок, і собак, але тримати їх вдома не готовий. А ось любов до щурів у мене особлива. Це моя тотемна тварина, чи що. Вже багато разів йшли на веселку рідні серцю істоти. Завдяки їм я навчився простіше ставитися до смерті»

«Мої дівчатка просто неймовірно милі, незважаючи на довгі голі хвости. Я навчила їх кільком командам. Мої улюблені — «кружляй» і «служи». Коли я сама їла щось смачненьке, Соня могла підбігти і почати шалено крутитися на місці, щоб її пригостили. Ласкаві, цікаві, веселі»

«З власного досвіду кажу — хлопці набагато «ароматніші» за дівчат. Мій Францик писав всюди. Зошити і підручники були в жовтих плямах, а одяг доводилося прати щодня. Мама була в жаху. Ну і меблі, звичайно, погриз добряче. Коли його не стало, мені категорично заборонили заводити нового щура. Досі згадую свого першого вихованця з ніжністю»

«На мою думку, щури — єдині гризуни, які прив’язуються до людини. Ще вони хитрі, цікаві, спритні злодюжки. Можуть вкусити — найчастіше не розібравшись, що до чого. Тому не можна сунути пальці в клітку через прути, а ще — лізти цілуватися, якщо з рота сильно пахне їжею»

«Мій щур прожив більше 3 років, а важив 700 грамів. Спокійний і контактний, він був моїм улюбленцем. Не боявся ні кішки, ні собаки, а ось вони його поважали. Він висмикував з кішки пух для гнізда і крав собачий корм. Містер Щур (іншого імені ми йому так і не дали) вільно гуляв по всій квартирі, добровільно повертаючись у клітку, як у свій дім. Неприємного запаху від клітки не було, потрібно просто частіше прибирати! Розставання далося важко, і це єдина причина, через яку я знову не завела щура».

Висновок

Плюси і мінуси домашніх щурів краще вивчити заздалегідь, а не на власному гіркому досвіді. Серед декоративних щурів багато «відмовників», а знайти будинок дорослому звірятку дуже не просто. Будь ласка, не даруйте щурів! Рішення завести такого вихованця має бути усвідомленим.

Щури — справжнє джерело позитиву для своїх власників. Смішні гримаси, цікаві звички і бажання спілкуватися — жоден щуровод не страждає від нудьги і не сумує довго. Але щуряче життя коротке, і час прощатися настає занадто швидко. Багатьох лякають такі емоційні гойдалки. Але одна дівчина, чиїх щурів мені довелося лікувати, сказала геніальну річ. «Вони не живуть мало. Вони живуть швидко!»

* Матеріал підготовлений дипломованим ветеринарним фахівцем Ольгою Шильцовою з більш ніж 14-річним стажем практикуючого лікаря.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.