Плеврит (pleuritis) — це захворювання запального характеру. За перебігом поділяється на: гострий, хронічний, обмежений, дифузний, вологий і сухий (фібринозний).

До захворювання схильні всі види тварин. Найчастіше захворювання реєструється у собак і коней. Окремо іноді розглядають котячу лейкемію (геморагічний плеврит).

Етіологія

Плеврит, як правило, захворювання, яке є вторинним або симптоматичним. Розвитку плевриту передують рани та забої грудної клітки, ускладнені пневмонії та бронхіти, пухлини легенів, захворювання ребер.

Супроводжує запальний процес мікрофлора, яка набуває вірулентності в разі зниження імунної відповіді організму.

У деяких випадках плеврити проявляються як симптоматика при інфекційних захворюваннях. Збудники контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, гемофільозної плевропневмонії свиней місцем своєї локалізації обирають серозну оболонку і викликають гострий запальний процес.

Симптоми

Клінічні ознаки та перебіг захворювання багато в чому залежать від імунітету тварини. Загальний стан пригнічений і без надання допомоги погіршується з кожною хвилиною. Температурні показники підвищуються на 1-1,5 °С.

Дихання абдомінального типу, поверхневе, часте, проявляється задишка змішаного типу. Кашель «дрібний», не глибокий, слабкий через болючість грудної клітки.

Тварини переважно стоять. При прийнятті лежачого положення намагаються лягти на бік, протилежний запаленню.

Проводячи пальпацію міжреберних просторів, можна виявити сильну больову реакцію, яка вкаже на місце локалізації найбільшого вогнища запалення.

Аускультація грудної клітки дає змогу диференціювати сухий плеврит від ексудативного. За сухого, буде явно прослуховуватися шум тертя плеври. Ці шуми можуть супроводжувати тварину ще довго після одужання, оскільки після запального процесу тканини залишаються неоднорідно потовщеними. При натисканні на міжреберний простір шум тертя плеври посилюється.

За гнійного плевриту або ексудативного можна чітко чути звуки плескоту, які збігаються із серцевим ритмом. При цьому серцевий поштовх і тони серця ослаблені.

Перкусійне дослідження на початкових стадіях може не надати ефекту. У разі накопичення ексудату перкуторний звук буде тупим.

Проводячи обстеження, потрібно звернути основну увагу на напружене і утруднене дихання, яке особливо чітко проявляється при гострому процесі.

У кішок плеврит проявляється утрудненим диханням, тварина дихає з відкритим ротом. Основне положення у кішок із запальним процесом — сидячи, оскільки лежання викликає сильний біль.

Діагноз

Діагностика проводиться на підставі клінічних ознак, рентгенологічного дослідження та УЗД.

Діагностика сухого плевриту за результатами аускультації не складна.

У разі підозри на ексудативний плеврит показана процедура плевроцентезу. У собак і коней її проводять у просторі 5 і 8-го ребер, для великої рогатої худоби вибирають між 6-м і 9-м.

Під час диференціальної діагностики слід заперечувати перикардит, крупозну пневмонію, грудну водянку, а також інфекційні захворювання із симптоматикою плевриту.

Лікування

Негайно після встановлення діагнозу слід купірувати процес. Для надання терапевтичної допомоги застосовують зігрівальні компреси, втирання подразнювальних мазей.

Великим тваринам внутрішньовенно вводять хлористий кальцій 10%, для дрібних тварин застосуємо глюконат кальцію.

Якщо встановлено гнійний плеврит, то проводять антибіотикотерапію. Найкращий ефект справляють ті антибіотики, які під час лабораторної підтитрації дають найбільшу зону затримання.

Застосовні для зняття запалення також сульфаніламідні препарати.

Якщо проявляється сильна больова реакція, необхідне знеболювання.

У разі гнійних і ексудативних плевритів після плевроцентезу і видалення ексудату в плевральну порожнину вводять 0,1% розчин риванолу, новокаїн-фурацилінову суміш, розчини антибіотиків або сульфаніламідних препаратів.

Неодмінним у призначеннях є серцеві препарати та сечогінні.

Тварині призначають легкоперетравлювані та поживні корми, рясне пиття і спокій. Необхідно уникати фізичних навантажень до повного одужання.

Профілактика

З метою запобігання плевритам необхідно підвищувати природну резистентність організму тварини.

Своєчасне лікування тих захворювань, які можуть ускладнюватися плевритами, значною мірою попереджає розвиток патології.

Під час утримання тварин необхідно спрямувати всі сили на уникнення впливу на організм тварини чинників, які можуть спричинити виникнення захворювання.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.