Піроплазмоз або бабезіоз не з чуток знайомий багатьом власникам собак: протикліщові обробки власники регулярно проводять з березня по листопад, а між ними ретельно стежать за станом улюбленця, щоб за перших же ознак біди бігти до ветеринарної клініки за порятунком життя собаки. А ось чи небезпечна ця хвороба для котів?

Зараження піроплазмозом

Бабезія, або піроплазма — це внутрішньоклітинний паразит, який розмножується в червоних кров’яних тільцях — еритроцитах. Це руйнує клітини. У підсумку організм страждає від анемії — малої кількості еритроцитів, інтоксикації, зокрема білірубіном, і активної імунної реакції.

Потрапити в організм паразит може під час укусу іксодового («енцефалітного») кліща. Обов’язкова умова — кліщ раніше, можливо, за кілька років до конкретного зараження, мав вкусити хвору тварину.

Бабезії видоспецифічні. Хвороба широко поширена серед великої та дрібної рогатої худоби і серед собак, але в різних видів тварин її викликають різні види паразита. Тобто кліщ, що вкусив хвору корову, собаці не зашкодить. Дивно, але від тварини до тварини навіть під час контакту крові бабезіоз не передається навіть усередині виду: щоб стати заразною, бабезії потрібно пройти обробку в організмі кліща.

Багато паразитарних захворювань, зокрема бабезіоз, вимагають наявності конкретного ланцюжка проміжних господарів. Тобто, в одному регіоні мають бути зібрані: конкретний вид бабезії, що вражає кішок, самі кішки, а також конкретний вид численного сімейства іксодових кліщів. Собакам не пощастило: у помірному кліматичному поясі всієї Північної півкулі ці фактори зібралися воєдино. У цьому й причина масових захворювань. А ось кішкам легше: для циклу не вистачає то паразита, то потрібного кліща, то кішки, і тому масової захворюваності тварин цього виду на піроплазмоз досі відзначено не було.

Чи хворіють кішки на піроплазмоз

Бабезію, що вражає представників сімейства котячих, було відкрито ще 1929 року. Першою відкрили вид Babesiafelis. Він трапляється в Африці й вражає диких суданських кішок, а для домашніх нешкідливий. А ось відкритий у 1937 році вид Babesiafelisdomestica, для наших вихованців небезпечний.

Випадки захворювання кішок на бабезіоз вкрай рідкісні і в початковому ареалі поширення цієї хвороби — на морських узбережжях Африки. У Європі та на території країн СНД хвороба офіційно не реєструвалася жодного разу. Однак останніми роками в Астраханській області було виявлено кілька випадків, дуже схожих на котячий піроплазмоз. У зв’язку з відсутністю у вітчизняних фахівців практичного досвіду діагностики та особливостей перебігу цієї хвороби у кішок не можна достовірно сказати, чи був це бабезіоз, чи схожий за клінічними проявами перебіг поширеного в цьому регіоні гемобартонельозу.

Тому відповідь на сьогоднішній день така. У принципі котячий піроплазмоз як хвороба існує, і кішки на нього хворіють. Поки що наші вихованці в безпеці. Але в разі, якщо паразит опиниться на території нашої країни, а всі хвороби мають властивість мігрувати, хвороба може почати масово поширюватися. А отже, і ветлікарі, і власники мають бути до неї готові.

Симптоми піроплазмозу в котів

Потрапляючи в кровоносне русло, бабезія проникає в еритроцити — червоні кров’яні тільця, і починає активно в них розмножуватися. Паразити великої та дрібної рогатої худоби діляться двічі, і в результаті з 1 паразита виходить 4, собачі бабезії діляться тільки надвоє, а котячі можуть ділитися обома способами. Розмноження піроплазм призводить до загибелі еритроцитів.

Вони розпадаються на фрагменти, кров наповнюється вільним білірубіном, який отруює тварину. Кістковий мозок не встигає відтворювати еритроцити замість загиблих, і в результаті у тварини наростає анемія.

Брак кров’яних тілець призводить до того, що всі тканини організму, включно з життєво-важливими органами, недоотримують кисню. У результаті порушується функція нирок, печінки, головного мозку. Відмовляють усі органи та системи організму. Це і є причиною загибелі тварини.

Клінічна картина піроплазмозу в собак добре відома власникам. Це жовтизна слизових і склер, помаранчевий кал, потемніння сечі, висока температура. Схожий вигляд має коров’ячий і овечий бабезіоз. А ось зараження піроплазмою у кішок виглядає зовсім інакше.

• Підвищення температури зустрічається вкрай рідко.
• Жовтяниця не зустрічається практично ніколи.
• На перший план виходять симптоми анемії: слизові оболонки білі, тварина млява.
• Часто зустрічаються задишка і тахікардія.

Без лікування захворювання закінчується загибеллю тварини через наростаючу анемію.

Постановка діагнозу

Оскільки симптоми бабезіозу можуть вказувати на безліч різних хвороб, діагностику його починають стандартно — з клінічного огляду, опитування власників. Одразу призначають клінічний і біохімічний аналізи крові.

За підозри на кровопаразитарні захворювання, а вона виникає, якщо в клінічному аналізі крові виявлено зниження еритроцитів і гемоглобіну, призначають аналіз на гемопаразитів. Він може виконуватися двома способами: мікроскопією мазка крові та способом ПЛР.

Бабезіоз кішок необхідно відрізняти від гемобартонельозу. Обидві хвороби викликають посилення анемії, але лікують їх по-різному. Розрізняються й оптимальні способи діагностики: гемобартонельоз відносно поширене захворювання, і для нього існують і поширені методики ПЛР. Бабезіоз кішок і собак спричиняють щонайменше 5 різних видів кровопаразитів: 1 для кішок і 4 для собак. Для собачих бабезій методика знову ж таки поширена, визначати можна як Babesiacanis, так і Babesiagibsoni, Babesiamicroti іBabesiaconradae. Якщо лабораторія вміє визначати ПЛР для Babesiaspp., тобто, всіх відомих видів піроплазм, такий аналіз підійде і для кішки.

Мікроскопія — менш точний аналіз, паразитів вдається виявити не завжди, тим паче, що різні їхні види виглядають по-різному, і в лікарів-лаборантів у зв’язку з екзотичністю котячих піроплазм візуальна діагностика їх викликає труднощі.

Тому кішкам за підозри на бабезіоз і за негативного аналізу на гемобартонельоз у південних регіонах доцільно проводити саме ПЛР на піроплазмоз.

Прогноз піроплазмозу в котів

Незалежно від того, в якій формі протікає захворювання (в гострій або хронічній), кішка переносить його дуже важко. Одужання повністю залежить від організму, а точніше від імунної системи. Якщо імунітет вихованця міцний, організм повинен буде побороти паразитів. Молодий організм здатний швидше впоратися з недугою.

Без належного лікування у кішки розвиваються серйозні ускладнення. Масово гинуть еритроцити, макрофаги не справляються з такою кількістю загиблих клітин, а все це веде до таких наслідків:

• Ниркова недостатність, яка розвивається внаслідок того, що групи мертвих кров’яних тілець утворюють тромби, які забивають ниркові канальці.
• Як відомо, еритроцити транспортують кисень до всіх тканин і забирають вуглекислий газ. Що менше буде червоних кров’яних тілець, то менше буде кисню в організмі.
• Найнебезпечніше це те, що відбувається інтоксикація через велику кількість еритроцитів, а в підсумку смерть.
• Розвивається гостра панкреатична недостатність.
• Розвивається гостра печінкова недостатність.
• Може початися спленіт (запалення селезінки).

Якщо піроплазмоз перейде у важку форму і з’являються симптоми ускладнення, тоді лікування і відновлення організму сильно затягується. Але ось іноді, хронічна стадія може закінчитися несподіваним одужанням після декількох місяців страждань вихованця.

Важливим моментом є дотримання всіх рекомендацій лікаря після лікування, зокрема обмеження рухливості улюбленця на 7-10 днів (не лазити по деревах, не скакати по дворах). Тільки так можна не допустити рецидиву.

Лікування піроплазмозу в котів

Схема лікування піроплазмозу кішок така ж, як у всіх кровопаразитарних інфекцій. Насамперед призначають антипротозойний препарат, який вб’є бабезій. У кішок успішно застосовують протималярійні ліки примахінфосфат, при цьому дотримуються обережності: летальна доза цього препарату всього в 2 рази вища, ніж лікувальна. Існують дані про лікування кішки за допомогою комбінації імідокарба і доксицикліну.

Друге завдання — зняти інтокіскацію, яка викликана загибеллю еритроцитів і реакцією імунітету на їхнє впровадження в організм. Для цього застосовуються інфузії (крапельниці), які допоможуть вивести токсини через нирки.

Третя — симптоматична терапія, до якої може входити що завгодно — від протиблювотних засобів до переливання крові.

Четверта — контроль шкоди, яку хвороба завдала тварині, і корекція порушень з боку внутрішніх органів.

У результаті схема лікування від бабезіозу кішок вкрай індивідуальна і повинна опрацьовуватися для кожного конкретного випадку з урахуванням стану кішки.

Профілактика піроплазмозу у кішок

Основний захід профілактики бабезіозу котів такий самий, як і в собак. Його мета — не допустити укусу тварини іксодовим кліщем. А значить, у південних регіонах півкулі, якщо кішка має доступ на вулицю, необхідно обробляти її проти кліщів так само, як жителі Середньої смуги обробляють собак: раз на 3 тижні застосовувати основний препарат, а також користуватися додатковими, з іншою діючою речовиною. Наприклад, ви застосовуєте краплі на холку з фіпронілом («Фронтлайн», «Фіприст», «Барс») і пропоскур (спрей або нашийник «Больфо»).

Усі розмови про «щеплення від піроплазмозу» — брехня. Від паразитарних хвороб, до яких належить піроплазмоз, імунітет вироблятися не може. Під виглядом «щеплення» тваринам вводять важкий протикліщовий препарат одноразово в лікувальному дозуванні. Ці ліки шкідливі для печінки та нирок кішки.

У випадку з собаками такий захід може бути виправданий у деяких випадках — у сезон, коли бабезіозу дуже багато і ризик заразитися вкрай високий, причому для таких тварин, які вже хворіли на бабезіоз і перенесли його важко. У такій ситуації від превентивно введеного препарату користі буде більше, ніж шкоди. Але випадки виявлення піроплазмозу в кішок в Україні поодинокі, а отже, така «профілактика» — невиправданий ризик для вихованця.

Піроплазмоз у кішок — рідкісна хвороба, яка зараз перебуває в стадії вивчення. Небезпеки масового зараження улюбленців в Україні поки що немає, але вона може виникнути, якщо в країну ввезуть хвору тварину, і паразитам як переносникам підійдуть місцеві кліщі. А поки варто проводити протикліщові обробки для кішок, що гуляють на вулиці, хоча б тому, що кровосисні паразити не приносять користі улюбленцю. Крім того, бабезіоз — не єдина хвороба, яку переносять кліщі. Наприклад, до бореліозу (хвороби Лайма), який поширений в Україні та країнах СНД, схильні всі тварини, крім оленів.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.