Запальні процеси в області зорових органів у домашніх вихованців — часта причина звернення власників собак до ветеринарного лікаря.

До однієї з найчастіших патологій, діагностованих у домашніх улюбленців, належить кератит. Це запалення рогівкового шару, що виникає внаслідок впливу травматичних факторів або інфекційних захворювань.

Серед різних видів запалення рогівкового шару, у ветеринарній клінічній практиці виділяють пігментозний кератит.

Причини розвитку пігментозного кератиту у собак

Патологічний процес під назвою пігментозний кератит розвивається на поверхні рогівкового шару. Характеризується відкладенням специфічної плівки коричневого кольору, що викликано певним пігментом.

Серед причин, що провокують розвиток пігментозного кератиту у собак виділяють:

• хронічні подразнення рогівкового шару механічного типу;
• викликати процес патологічного типу може шерсть унаслідок завороту внутрішнього кута нижньої повіки.

Утворення пігментованої специфічної плівки — свого роду захисна реакція організму, а зокрема, зорового органу.

Найбільш схильні до розвитку запального процесу кератиту з виникненням специфічної плівки на рогівці такі породи собак як американські бульдоги, пекінеси та мопси. Вражає пігментозна форма кератиту також очі кокер-спанієлів, ши-тцу та інших вихованців.

Собаки-брахіцефали частіше страждають від брахіцефалічного окулярного синдрому, сухого кератокон’юнктивіту (називається також синдромом сухого ока) і паннусом (характерний для вівчарок кератит). У цих тварин часто відзначається патологія — заворот медіального кута повіки, що також слугує одним із чинників розвитку пігментозного кератиту.

Симптоми пігментозного кератиту у собак

На відміну від інших видів кератиту, пігментозна форма патології має низку специфічних характеристик.

Основні відмінні риси цієї форми захворювання — виражене почорніння і потемніння рогівкового шару.

У таких порід собак, як мопси і пекінеси, пігментозний кератит спостерігається частіше, ніж у інших собак. У разі розвитку патології насамперед відзначаються зміни в ділянці медіального сектора (розташований ближче до спинки носа). Причиною виступають складки шкіри, локалізовані біля очного яблука. Також причиною виступає постійне подразнення рогівки волосками повік. Хронічне пошкодження на тлі постійного механічного травмування призводить до ерозії. Нерідко за відсутності своєчасного лікування розвивається виразкове ураження рогівки. Супроводжується процес загоєння своєрідним наповзанням пігментних клітинних структур на пошкоджені ділянки. Своєю чергою, пігментозний кератит може бути наслідком розвитку інших видів ушкоджень рогівки.

Запущені, важкі випадки розвитку кератиту, супроводжуються відкладенням пігменту на великій площі. В результаті розвиваються серйозні порушення із зором у вихованця, здатні спровокувати повну втрату зору.

Завдання власника — своєчасно виявити зміни в стані здоров’я улюбленця і звернутися по допомогу до ветеринарного фахівця. Ветеринар призначить низку досліджень, проведе ретельний огляд і на підставі отриманих результатів призначить адекватну схему лікування. Діагностика пігментозного кератиту у собаки полягає в огляді за допомогою офтальмоскопа. Має значення проведення огляду переднього відрізка ока пацієнта за допомогою спеціальної щілинної лампи. Дефекти в області рогівкового шару очного яблука виявляють і ідентифікують за допомогою розчину флуоресцеїну шляхом фарбування. Використовується 1% розчин.

Дії власника коли у собаки пігментозний кератит

При появі порушень у стані здоров’я тварини, слід звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря. Терапія пігментозної форми кератиту у тварини безпосередньо залежить від факторів, що спровокували захворювання. Лікування може бути медикаментозним — якщо пігментозний кератит діагностовано на перших стадіях розвитку. Але навіть у цьому разі лікарська терапія може не дати позитивних результатів. Пігмент починає рости і поступово ущільнюватися.

Допомогти тварині зберегти зір і зупинити зростання пігменту допоможе своєчасно проведена операція. Спеціаліст проводить шкірну хірургічну операцію, виправляючи медіальний заворот нижньої повіки. Це допоможе прибрати причину росту пігменту.

Своєчасна операція переноситься пацієнтами добре. Період реабілітації займає в середньому 3-4 тижні.

У процесі оперативного втручання хірург проводить висічення внутрішнього кута повіки та паралельне вшивання між собою нижньої і верхньої повіки в ділянці розрізу. Рекомендується проведення пластичної шкірної операції відразу на обох очах пацієнта. Причина — схильність пігментозного кератиту до дзеркальності. Усунувши причину патології тільки в одному оці, можна зіткнутися із захворюванням у тварини через деякий час на другому оці.

Ветеринари рекомендують проводити хірургічну корекцію завороту медіального кута очної щілини у всіх собак, які відносяться до брахіцефалічних. Після оперативного втручання важливо забезпечити вихованцеві належний догляд. Комплексна терапія охоплює захист від різних ушкоджувальних чинників. Лікарські засоби призначають з метою зменшення кількості пігменту, що утворився.

У випадках важкого перебігу патології, ветеринарний лікар рекомендує проведення серйозної хірургічної операції — поверхневої кератектомії, кріодеструкції або бар’єрної кератопластики.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.