Демодекоз або підшкірний кліщ у домашніх собак, є небезпечним захворюванням, що важко піддається терапії. На найперших етапах розвитку патологічного процесу, спровокованого паразитами, тварина не виявляє занепокоєння.

Вихованець продовжує нормально приймати їжу, відсутня слабкість і апатичність, зберігається фізична активність. У деяких випадках, за сильної сприйнятливості, демодекоз може проявлятися незначним свербінням.

За відсутності своєчасно наданої терапії, підшкірний кліщ здатний послаблювати захисні сили організму, переходячи у важку форму з подальшим ураженням внутрішніх органів. У запущених випадках, тварина може загинути від демодекозу.

Основне завдання власника — своєчасно помітити характерні ознаки захворювання і звернутися по допомогу до кваліфікованого ветеринарного лікаря. Перші ознаки демодекозу помітні на шкірному покриві. Не варто пускати захворювання на самоплив навіть при повільному розвитку.

Причини появи підшкірного кліща у собак

Демодекоз являє собою недугу, спричинену мікроскопічними паразитами — коростяними кліщами. Ці паразитарні мікроорганізми здатні оселяться на всіх видах теплокровних тварин, вражаючи часом і саму людину. Але вид кліща, що вражає домашніх собак, не є небезпечним для людини. Збудником собачого демодекозу є кліщ Demodex canis, а в людини захворювання провокує D. folliculorum.

Демодекозний коростяний кліщ вражає фолікули волосини, а також населяє потові та сальні залози, густо розташовані навколо стрижня волосини. Під час своєї життєдіяльності підшкірний кліщ починає виїдати секрет, що міститься у фолікулах волосини. Це провокує сильний свербіж. Шерсть починає активно випадати, нові волоски не відростають і утворюються цілі безшерсті ділянки.

Паразити по ходу свого руху прогризають під шкірним покривом ходи. Вони заповнюються міжклітинною рідиною, що є прекрасним середовищем для розмноження патогенних бактеріальних і грибкових мікроорганізмів. У комплексі з демодекозом, патогенні бактерії провокують ускладнення.

Без своєчасно розпочатого лікування, розробленого кваліфікованим ветеринаром на підставі діагностичних досліджень, підшкірний кліщ провокує серйозні порушення в роботі всього організму. При запущених формах демодекозу у собак відзначаються порушення в роботі різних систем, уражається лімфатична система та інші внутрішні органи.

Доведено, що мікроскопічні паразити, які провокують розвиток демодекозу, є частиною мікрофлори шкірного покриву. Це означає, що за нормальних умов і роботи імунної системи, демодекозний кліщ у мінімальних кількостях перебуває на шкірі улюбленця і не дає про себе знати. Саме тому вилікувати підшкірного кліща у собаки повністю не можливо.

У клінічно здорових улюбленців, під час проведення профілактичних діагностичних зіскрібків можуть виявлятися умовно-патогенні мікроорганізми та підшкірні кліщі. Активізацію паразитів провокують низка чинників.

Основними причинами переходу демодекозу з режиму очікування в активний, є:

• зміни вікового плану в організмі вихованця;
• спадковість за генетичним типом;
• сезонна активність усіх видів паразитів, зокрема й коростяних;
• стресові стани організму, емоційні навантаження;
• проблеми з підбором правильного харчування, неякісні корми, велика кількість жирної та солодкої їжі;
• захворювання аутоімунного характеру — є основною причиною розвитку підшкірного кліща у домашніх собак.

Активізація підшкірного кліща у собак може статися і внаслідок порушень правил догляду та утримання тварини.

Негативно позначаються на здоров’ї тварини відсутність протипаразитарних обробок і своєчасних імунізацій. Серед чинників, що провокують розвиток підшкірного кліща значиться і безпосереднє контактування здорових тварин зі свідомо зараженими.

Ознаки та симптоми захворювання

Основні ознаки розвитку демодекозу у собак проявляються тоді, коли кількість паразитів на шкірному покриві собаки перевищує допустимі показники й імунна система не здатна більше стримувати зростання колоній.

Залежно від форми підшкірного кліща у собаки, симптоми процесу патологічного характеру матимуть свої особливості. Існує кілька форм демодекозу у собак:

• Луската. Являє собою початкову форму патології, характеризується легким перебігом і добре піддається терапевтичним методикам лікування. Ознакою цієї форми підшкірного кліща є виникнення вираженого дискомфорту і свербіння в області мочки носа, біля очей і вушних раковин. Можлива поява почервоніння на шиї, особливо у собак, які мають достатню кількість складок на шкірі. Луската форма демодекозу характеризується виникненням ділянок облисіння на тулубі собаки, які покриті невеликими лусочками, що є відмерлими частинками епідермісу. За відсутності заходів терапії, вогнищева форма переходить у пустульозну.
• Пустульозний демодекоз проявляється наявністю на тулубі тварини специфічних вузликових утворень, що швидко переходять у гнійники. Ці гнійники можуть бути пофарбовані в темний коричневий або червонуватий колір, аж до чорного. Симптоми підшкірного кліща у собаки за цієї форми патології можуть почати проявлятися через місяць після виникнення пустул. З плином часу гнійнички, що утворилися, лопаються, з них виділяється ексудат гнійного характеру, з наявністю прожилок крові і відразливим іхорозним запахом. При підсиханні, гнійнички перетворюються на струпи. Потім настає найнебезпечніша генералізована форма, яка важко піддається лікуванню.
• Генералізована форма підшкірного кліща у собак являє собою найскладнішу форму, яка важко піддається терапії. Симптоми генералізованої форми об’єднують у собі лускату і пустульозну. Ділянки ураження шкірного покриву настільки великі, що охоплюють практично все тіло тварини. На шкірі хворого собаки велика кількість запалених ділянок і утворених струпів. Від тварини доноситься неприємний, відразливий запах. За відсутності своєчасно призначеної терапії, вихованець через 2-3 місяці стає абсолютно лисим.

Існує ювенільна форма демодекозу, що є різновидом генералізованої форми. Ювенільний демодекоз вражає молодих собак до 1 року. Основним фактором, що провокує розвиток раннього генералізованого ювенільного демодекозу, є генетична схильність. Захворювання передається від інфікованої матері до новонароджених цуценят. Лікування патології тривале і після повного клінічного одужання, таких вихованців лікарі настійно рекомендують стерилізувати.

Помітивши у свого собаки ознаки підшкірного кліща, необхідно звернутися до ветеринарної клініки по допомогу. Для встановлення діагнозу проводиться загальний клінічний огляд і призначаються деякі дослідження.

Проводиться обов’язковий аналіз на демодекоз у собак. Зішкріб беруть з уражених вогнищ на шкірному покриві та досліджують під мікроскопом. Не завжди вдається помітити паразита в досліджуваному матеріалі. Тому для того щоб напевно захопити мікроскопічних коростяних кліщів для дослідження, зішкріб на демодекоз у собаки беруть дуже глибоко, так, щоб з’явилися невеликі крапельки крові на ураженій ділянці. Ускладнені форми патологічного процесу виявляються без особливих зусиль, тому що навіть у звичайному біоматеріалі відзначають колонії кліщів з личинками і яйцями.

За відсутності результату мікроскопічного дослідження, але за вираженої клінічної картини, зішкріб на аналіз беруть кілька разів із невеликим інтервалом. Необхідним заходом діагностики є проведення генетичного дослідження на предмет можливої спадковості.

Лікування демодекозу у собак

Демодекозний кліщ — серйозна недуга, проблемна і практично повністю не виліковна. Тактика лікування проводиться кваліфікованим фахівцем і безпосередньо залежить від ступеня пошкодження шкірного покриву вихованця.

Лікування підшкірного кліща у собак у домашніх умовах можливе, але тільки під наглядом лікаря. Терапія демодекозу передбачає комплексний підхід до проблеми, включно з введенням декількох препаратів, що мають різну спрямованість.

Ускладнюється лікування тим, що один вид медикаментозних засобів здатний вражати дорослих особин, а інші здатні призводити до загибелі тільки личинок, які мешкають у верхніх шарах шкірного покриву і харчуються відмерлими лусочками епідермісу.

Терапія демодекозу передбачає не тільки застосування вузькоспрямованих лікарських засобів, призначених для знищення паразитів, а й лікарських препаратів, що дають змогу полегшити стан тварини під час інтоксикації, відновити захисні сили організму і посилити регенерацію пошкоджених шарів епідермісу.

Приєднання до основного захворювання патогенної грибкової або бактеріальної мікрофлори передбачає включення в схему терапії антибіотиків і протигрибкових речовин.

Кожен власник повинен знати, що демодекоз — небезпечне захворювання, здатне провокувати не тільки дискомфортні відчуття й облисіння у собаки, а й стати причиною небезпечних ускладнень у внутрішніх органах.

Вивести підшкірного кліща повністю не можливо. При появі характерних ознак демодекозу, рекомендується не займатися самолікуванням, а звернутися до ветеринарного фахівця.

Профілактика зараження вихованця

Самки, у яких було діагностовано ураження демодекозним кліщем, не повинні допускатися до подальшого племінного розведення. Пов’язано це з високим ризиком передачі збудника захворювання народженим малюкам.

З метою профілактики зараження демодекозом, необхідно зміцнювати імунний захист — правильно підбирати раціон харчування, проводити регулярні протипаразитарні обробки, а також своєчасно вакцинувати улюбленця, починаючи з раннього віку.

Прийом деяких лікарських препаратів, а зокрема глюкокортикостероїдів, викликає порушення в роботі імунної системи, знижуючи її активність.

Демодекозний кліщ — є підшкірним паразитом, але не становить особливої небезпеки для клінічно здорових собак. У разі, якщо захисні сили організму знижуються, ймовірність розвитку демодекозу у вихованців зростає. З метою профілактики, необхідно запобігати можливості відвідування собакою смітників і занедбаних приміщень.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.