Процес запального характеру, що локалізується переважно в очеревині, називається перитонітом. Патологія розвивається частіше при переході запалення на листки очеревини із запалених внутрішніх органів. Захворювання належить до тих, що швидко розвиваються і важко протікають, загрожують тяжкими наслідками.

Характеризується перитоніт підвищенням температури тіла, сильними хворобливими відчуттями, аж до настання больового шоку у кішки. Подразнення і запалення листків серозної тканини, що зсередини огортає черевні стінки, призводить до скупчення специфічного ексудату. Фіброзний або гнійний ексудат, що накопичується в черевній порожнині під час розвитку перитоніту, вказує на найнебезпечніший вид патології, що нерідко закінчується летальним результатом навіть у разі своєчасно розпочатого лікування.

Причини виникнення перитоніту

Факторів, що провокують розвиток патології в організмі домашнього улюбленця, достатньо. Насамперед, необхідно зазначити, що перитоніт може протікати у двох формах — гострій і хронічній. Гостра форма захворювання є свого роду ускладненням під час розвитку запальних процесів у шлунково-кишковому тракті, репродуктивній та ренальній системах. Причинами розвитку гострої форми перитоніуму слугують патологічні зміни в роботі жовчного міхура, порушення відтоку жовчного секрету в разі проблем у вивідних каналах.

Перитоніт хронічної форми перебігу розвивається за не менш небезпечних патологій, наприклад, таких як туберкульоз. Спровокувати хронічний перитоніт може гостра форма, без своєчасно наданого лікування. Діагностика хронічної форми патології ускладнена у зв’язку з мляво вираженою клінічною картиною.

Стати провокуючим фактором може велика кількість захворювань. У ветеринарній практиці основними причинами розвитку перитоніту є:

• Механічні ушкодження в ділянці кишківника (заворот), і запалення в ділянці самої очеревини.
• Перфорація стінок товстого або тонкого відділів кишечника, а також шлунка. Діагностується переважно у молодих кішок і маленьких кошенят на тлі серйозних гельмінтозів. За відсутності протипаразитарних обробок ступінь інвазії доходить до критичного рівня, провокуючи розрив стінок кишечника. Вміст кишкового тракту виходить всередину черевної порожнини, провокуючи небезпечні наслідки.
• Ускладнення після оперативного втручання. Частою причиною розвитку перитоніту у кішок у ветеринарній практиці виступає ускладнення після порожнинної операції. Причиною може бути порушення техніки виконання лікарем, але частіше призводить до ускладнень і розвитку перитоніту — недотримання правил догляду та реабілітації після оперативного втручання. Розрив внутрішніх швів — вхідні ворота для патогенної бактеріальної мікрофлори. Виникає гнійний перитоніт, який важко піддається терапії.

Стати провокуючим фактором при розвитку запалення серозних листків очеревини може інфекційне захворювання. Інтоксикація організму й активізація патогенної мікрофлори призводить до небезпечних ускладнень, зокрема й зараження крові.

Симптоми та діагностика захворювання

Запалення серозних листків очеревини має яскраво виражену клінічну картину, тому сплутати її з іншими незначними порушеннями, складно. Насамперед у хворої кішки змінюється хода, вона починає з великими зусиллями пересувати передніми, а особливо, задніми кінцівками. Сильний біль змушує кішку лягати і вставати дуже повільно, скрикуючи при здійсненні рухів. Акуратно пропальпувавши уражену ділянку, власник чітко відзначить затвердіння стінок живота. На огляді ветеринарний лікар не може провести пальпацію внутрішніх органів. Улюблениця оберігає хворе місце, не даючи доторкнутися до себе, проявляє агресію.

Больові імпульси, що виникають при перитоніті, збуджують центральну нервову систему. Організм тварини через сильний біль запускає механізми виснаження нервової системи, виникають порушення в нейрогуморальній регуляції. Спазми, які супроводжують запалення, провокують розширення судин, що своєю чергою призводить до застійних явищ і набряків. Міокард не виконує свою функцію повністю через недостатнє надходження необхідних для його роботи речовин.

Зміна стану судин у очеревині (розширення капілярів), ознаменовується виходом специфічної рідини з великою кількістю токсичних речовин і фракцій білків. Осередок запалення переходить на наступну стадію. Виникають виразки під впливом ексудату з високим вмістом білків, провокуючи відшарування листків очеревини.

Характерною ознакою розвитку перитоніту в домашнього улюбленця є різке підвищення температури тіла. При цьому вушні раковини і подушечки лап залишаються прохолодними на дотик. Гостра форма патології характеризується зміною запаху і відтінку калових мас. Фекалії набувають незрозумілого відтінку, а запах переважно гнильний. Виникнення симптомів розвитку запалення в організмі, вимагає негайного звернення до ветеринарної клініки за допомогою. Відсутність адекватної терапії неминуче призводить до загибелі тварини.

Поява таких ознак, сигнал власника до дії:

• втрата апетиту і виникнення на цьому тлі виснаження;
• сильна слабкість;
• проблеми з диханням (кішка дихай часто і не глибоко);
• падіння тиску в артеріях;
• різке зниження температури тіла (небезпечний симптом, який вказує на те, що справа прийняла небезпечний оборот).

Характер ексудату, що скупчився, і локалізація перитоніту визначають форму захворювання. Виділяють локальну, велику, гнильну, гнійну і геморагічну форму. Локальний тип патології характеризується повільним розвитком із поступовим захопленням нових ділянок. Загальний стан тварини при локальному перитоніті не змінюється.

Велика форма патології, називається також розлитою. Становить небезпеку, важко піддається терапії. Гнильний тип перитоніту характеризується локалізацією на уражених ділянках некрозом. Органічні рідини, що потрапляють на пошкоджені ділянки, провокують утворення гнійників.

У разі важких травм, порушень водно-електролітного балансу, може розвинутися гнійна форма захворювання. Проблеми в роботі кровоносної системи провокують розвиток геморагічної форми перитоніту.

Відкладати з візитом до ветеринарного фахівця не можна, оскільки це може стати причиною швидкої смерті улюбленця. Перитоніт розвивається стрімко і без адекватного лікування призводить до зараження крові та смерті.

Тільки лікар після детальної діагностики зможе встановити точний діагноз і причину розвитку патології, що зі свого боку дасть змогу призначити адекватне лікування, врятувавши життя кішці. На огляді фахівець проведе збір анамнезу, визначивши наявність хронічних системних патологій, вік кішки, наявність вакцинацій. Лабораторними аналізами, що дають змогу визначити тип патології, є загальний і біохімічний аналізи крові.

Якщо у ветеринара виникли деякі підозри під час встановлення діагнозу, призначається додаткова діагностика. Проводять забір ексудату з ураженої ділянки спеціальною аспіраційною голкою. Це дає можливість встановити хронічну форму патології. Також необхідними методами дослідження є — ультразвукова діагностика та рентгенографія.

Лікування перитоніту в котів

Розвиток запалення листків очеревини — небезпечна патологія, що загрожує життю тварини. Власник, який ігнорує перші ознаки розвитку перитоніту, може втратити улюбленця за лічені дні.

На підставі отриманих лабораторних та інструментальних даних, фахівець розробляє тактику лікування. Враховується стан тварини, вік і ступінь занедбаності патології. Лікування включає в себе комплексний підхід. Якщо перитоніт розвинувся у кішки в результаті серйозних травм, у разі розривів матки, ендометріозу, необхідне проведення оперативного втручання. Хірургічна маніпуляція проводиться під загальним наркозом. Ветеринарний фахівець проводить порожнинну операцію, під час якої виявляє й усуває вогнище запального процесу. На завершення накладаються шви, призначаються протимікробні засоби, що дозволяють запобігти розвитку патогенної бактеріальної мікрофлори.

Неускладнений тип патології передбачає використання консервативних методик. Тварині призначають спеціальне дієтичне харчування. Першу добу пацієнт перебуває на голодній дієті. У порожнину вводяться спеціальні розчини, що знімають інтоксикацію організму, попередньо відібравши патологічний ексудат. Здійснюється маніпуляція за допомогою спеціального інструменту.

Далі призначаються лікарські засоби, що підвищують ефективність роботи міокарда. Терапія перитоніту неможлива без імуномодулювальних препаратів. Відмінним терапевтичним ефектом володіють — Гамавіт, Вітазал, Катозал.

Своєчасна терапія або хірургічне втручання в разі розвитку запалень серозних оболонок очеревини дає змогу уникнути ускладнень.

У разі діагностованого перитоніту локального типу, прогноз сприятливий. У разі великих уражень, ветеринар дає обережний прогноз, частіше несприятливий.

Дотримуючись нескладних правил профілактики, розвитку перитоніту можна уникнути. Зберегти здоров’я улюбленця дають змогу такі правила:

• ретельний підбір дієти для улюбленця;
• організація моціону — відпочинку, гігієнічних процедур;
• відмова від самолікування при появі будь-яких порушень у роботі організму;
• регулярна протипаразитарна обробка від екто та ендопаразитів;
• дотримання правил вакцинації згідно з розробленим фахівцями календарем.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.