Часткове або повне руйнування кісткових структур називається переломом. Виникає це явище в результаті впливу фактором механічного характеру через перевищення міцності самої кістки. Поділяють переломи у кішок на кілька видів — травматичного характеру і патологічного.

Перший вид переломів виникає через вплив механічних чинників (падіння тварини з великої висоти, травми, отримані під час наїзду автомобільного транспорту, під час укусів собак, поранень від вогнепальної зброї).

Інший вид переломів — патологічні, розвивається в разі порушень у роботі самого організму. Унаслідок підвищеної крихкості кісткових структур, відбуваються переломи навіть за незначного удару або впливу. Патології, що провокують крихкість кісткової тканини, можуть бути найрізноманітнішими — пухлинні процеси в кістках, порушення процесів обмінного типу, порушення в раціоні харчування.

У домашніх кішок, особливо породистих, причиною крихкості кісток стає гіперпаратиреоїдизм. Захворювання, для якого характерний підвищений вміст фосфору в крові та низький вміст кальцію, що пов’язано з переважанням м’яса і м’ясних продуктів у раціоні харчування.

На тлі патологічних змін кальцій, необхідний не тільки для міцності скелета, а й для роботи життєво важливих органів — м’язових волокон і серця, починає активно вимиватися з кісткових структур, аби заповнити нестачу.

Причин появи переломів безліч, але визначити провокуючий фактор зможе ветеринар на підставі ретельного дослідження. Також кваліфікований фахівець допоможе призначити адекватний терапевтичний курс, що повертає здоров’я домашньому улюбленцю.

Причини захворювання

При переломах у кішок, природна фізіологічна форма кістки змінюється, втрачаючи не тільки свою цілісність структури, а й порушується рухова активність. Переломи кінцівки у тварини супроводжуються порушенням цілісності м’язових волокон, сухожильних зв’язок, шкірного покриву.

Крім цього, при переломах лап у кішки, порушується цілісність нервових волокон і судинних сплетінь через розрив їх осколками від основної кістки.

Переломи поділяють на вродженого типу і набутого. Вроджені переломи лап діагностуються у маленьких кошенят відразу після виходу з материнської утроби. Факторами, що провокують вроджені переломи, є різні аномалії в розвитку кошенят у момент закладки кісткової системи ембріона. Також перелом вродженого типу може виникнути внаслідок тиску на живіт матері (різні падіння з висоти, удари та забої живота).

Переломи набуті виникають у кошенят під час активної пологової діяльності у матері-кішки (сильні скорочення матки можуть пошкодити тендітну кінцівку кошеняти під час його просування родовими шляхами). Спровокувати перелом можуть невмілі дії лікарів або власника, які намагаються полегшити пологову допомогу.

Не зовсім обережне і занадто швидке вилучення плодів може стати причиною перелому передньої лапи у маленької кішки.

Характер пошкодження цілісності кісткових структур також має велике значення в діагностиці переломів. Так, характер пошкодження може бути таким:

• Відкритий перелом — для нього характерним є розрив шкірних покривів осколками обламаної кістки з виходом назовні (становить велику небезпеку для здоров’я кішки, оскільки відкрита ранова поверхня — відмінне місце для розмноження патогенної бактеріальної мікрофлори).
• Закритий перелом — може бути не помітний неозброєним поглядом.
• Множинний перелом — виникає відразу в декількох місцях на тілі у тварини. Діагностується рідко через падіння з високих поверхів або дерев, коли кішка по ходу вдаряється об різні предмети. Причиною множинного перелому стає і таке захворювання як рахіт.

Основними причинами переломів у кішок стають часто діагностовані забої, падіння тварини з великої висоти (балкони, дахи, дерева), а також сильні удари і защемлення. Переломи мають досить яскраву клінічну картину, тому уважний власник без зусиль виявить патологію для своєчасного звернення до ветеринарної клініки.

Основні симптоми

Перелом у кішки характеризується досить яскравими симптомами. Тварина з пошкодженням намагається уникати зіткнення хворої кінцівки з твердою поверхнею. Проведення обережної пальпації в передбачуваному місці пошкодження, доставляє тварині значний дискомфорт і хворобливі відчуття. Кішка намагається підтискати і не розпрямляти пошкоджену лапу.

Частковий перелом відрізняється від повного тим, що в разі повного перелому виразно чути хрускіт уламків кістки, що труться один об одного. Це що стосується ознак перелому лапи у кішки. Симптоми інших переломів залежать від місця локалізації. Наприклад, при переломах хвоста, зміни помітні візуально неозброєним поглядом. Хвіст повністю втрачає рухову функцію, викривлений, а під час спроб власника доторкнутися до ураженої ділянки, тварина агресивно реагує, відчуваючи хворобливі відчуття.

Перелом хвоста у кішки належить до одних з найпростіших у лікуванні. Але це тільки в тому разі, якщо хребці не переламані біля самої основи. У разі перелому хвоста, розташованого близько до тулуба, уламки можуть розривати базову артерію, що живить хвіст, або нервове закінчення, що іннервує хвостовий відросток. У таких випадках доводиться проводити ампутацію хвоста.

У разі незначних пошкоджень, хвіст фіксують на термін близько 1 місяця до повного самостійного відновлення.

Перелом таза у кішки являє собою досить серйозне ушкодження, провокуючи серйозні зміни у функціонуванні організму. Так, пошкоджені кістки таза можуть бути пов’язані з переломом задньої лапи у кішки. Опора порушується, тварина може взагалі припинити ходити на обидві задні кінцівки.

Кісткові структури таза, разом утворюють своєрідний захист для органів, розташованих усередині. Кістки таза захищають сечовий міхур, жіночі статеві органи і товстий відділ кишківника від різного впливу факторів навколишнього середовища.

У разі перелому таза тварина перестає контролювати акти сечовипускання і дефекації. У разі підозри на перелом таза, ветеринарний лікар обов’язково проводить ретельну діагностику на предмет цілісності внутрішніх органів.

Одним з найскладніших ушкоджень у ветеринарній практиці є перелом хребта у кішки.

Характерними симптомами є акти мимовільного виведення калових мас, нетримання урини, відсутність акту сечовипускання. Кішка відмовляється від вживання їжі, починає посилено дихати і не піднімає голову.

Візуально помітно викривлення хребетного стовпа. Найчастіше діагностуються переломи хребта в ділянці грудного і поперекового відділу. Пошкодження крижового відділу хребта характеризується збереженням здатності тварини до пересування, але з проблемами актів дефекації та сечовиведення.

При переломі шийного відділу хребта тварина стає повністю паралізованою. Тварина відчуває сильний біль, у стані шоку може дряпатися або спробувати вкусити власника.

Важливо пам’ятати, що травми такого плану надзвичайно небезпечні, тому переміщення кішки самостійно має бути максимально обережним, бажано на жорстких ношах.

У разі травмування нервових волокон спинного мозку осколками, вихованець може залишитися паралізованим на все життя. При переломах хребта лікування може бути тільки оперативним.

Діагностика у ветклініці

Діагностування в умовах ветеринарної клініки передбачає не тільки підтвердження самого факту перелому, а й своєчасне виявлення патологічних станів, що негативно позначаються на роботі організму. Так, при деяких системних захворюваннях, введення загального наркозу і проведення хірургічного втручання тварині протипоказано. При підозрі на перелом у тварини, ветеринарний фахівець призначає низку лабораторних та інструментальних досліджень.

Основними є:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• загальний клінічний огляд професіоналом;
• ехокардіографія;
• ультразвукова діагностика органів черевної порожнини або ж рентгенографія.

Переломи у кішки, отримані в результаті наїзду автотранспорту або ж після падіння з великої висоти, як правило, множинні. Політравма поєднує в собі кілька ушкоджень відразу — забій легенів, пневмоторакс, розриви сечового міхура, селезінки або ж геморагію в органах черевної порожнини.

Перш за все, лікар, який діагностував політравму, спрямовує всі сили на усунення супутніх патологій для стабілізації стану тварини, і тільки після цього, проводить терапію безпосередньо по відношенню до перелому.

Як лікувати переломи і вивихи

За результатами, отриманими під час діагностичних заходів, фахівець розробляє схему плану лікування тварини, відштовхуючись від тяжкості ситуації. Застосовується цілий комплекс методів, що дозволяють усунути патологію і повернути здоров’я тварині.

Лікування перелому лапи у кішки не ускладненого характеру, може включати тільки консервативну методику. Широко застосовуються знеболювальні препарати, місцевого значення. На пошкоджену кінцівку накладають лонгети, гіпсову пов’язку, а також комір на шию, для того щоб іммобілізувати уражену ділянку.

Мінеральні важкі гіпсові конструкції не застосовують останнім часом у ветеринарних клініках. Їх замінюють спеціальними пластинами, виконаними з полімерів. Такі конструкції легші та зручніші для тварини. Тривалість носіння спеціальної конструкції при переломі залежить від швидкості регенерації та віку тварини. Максимальний термін носіння полімерних пластин при переломах — 1.5 місяці.

На початкових етапах у разі переломів кінцівок необхідне введення кортикостероїдних препаратів, що дають змогу запобігти розвитку запальних процесів. Тваринам вводять анальгезуючі та заспокійливі засоби. Це дає можливість позбавити тварину від болю і додатково її заспокоїти. Т

акож під час комплексної терапії застосовують медикаментозні засоби, що підсилюють природну регенерацію пошкоджених тканинних структур.

У важких випадках без серйозного оперативного втручання не обійтися. Переважно це стосується складних переломів, одним з яких є перелом хребта у кішки. Спеціаліст за відсутності протипоказань з боку внутрішніх систем організму, призначає хірургічне лікування, мета якого з’єднати механічним способом обламані ділянки кістки, а також міцно закріпити їх за допомогою спеціальних титанових пластин, штифтів і спиць.

У сучасних ветеринарних клініках застосовують такі види хірургічних втручань при переломах:

• Інтрамедулярне з’єднання кісток — або ж занурювальний остеосинтез. Проводиться маніпуляція за допомогою спеціального стрижня-фіксатора, що вводиться інтрамедулярно. Зовнішньо закріплюється конструкція спеціальними швами або ж штифтами.
• Екстрамедулярне з’єднання уламків кісток — пластинчастий остеосинтез. Цей вид оперативного втручання характеризується накладенням спеціальної фіксувальної пластини на пошкоджену ділянку. Під час екстрамедулярного остеосинтезу швидкість відновлення порушених тканин відбувається досить швидко. Методику широко застосовують у разі діагностованих переломів трубчастих кісток, осколкового, косого або ж гвинтоподібного виду пошкодження.
• Остеосинтез позавогнищевого типу. Характерна особливість цього методу оперативного втручання — фіксація за допомогою спеціальних спиць на зовнішній стороні. Позавогнищевий остеосинтез застосовується досить рідко, оскільки має низку недоліків. Спиці тварині заважають, а період регенерації займає тривалий час. Існує небезпека інфікування м’яких тканинних структур і розвитку подальшого запального процесу. Перевагами методики позавогнищевого остеосинтезу є мала травматичність операції.

Залежно від типу перелому і супутніх ускладнень, ветеринарний лікар підбере найбільш підходящий метод.

Після проведення оперативного або ж консервативного лікування, тварині необхідно забезпечити правильний реабілітаційний період.

У середньому період відновлення після перелому займає від 1.5 до 2 місяців. Власник тварини має максимально усунути будь-які фізичні навантаження у кішки, організувати правильне харчування з урахуванням ситуації, що склалася, а також обов’язково водити вихованця на регулярні профілактичні огляди до лікаря-ветеринара.

Заходи профілактики

З метою профілактики переломів у домашніх кішок, власнику необхідно дотримуватися низки пунктів. Перш за все, якщо кішка домашня і не має вільного доступу на вулицю (в разі квартирного утримання), необхідно забезпечити їй повну безпеку.

Це дасть змогу запобігти випаданню тварини з балкона або ж з вікна. Кішки досить цікаві тварини, особливо в дитячому віці, тому необхідно стежити, щоб маленькі кошенята не підіймалися занадто високо на поверхні.

Не варто допускати контакту домашньої кішки з бездомними родичами або ж собаками. Це може стати причиною бійки тварин і як наслідок отримання перелому. Власники кішок, вихованці яких мають вільний доступ на вулицю, повинні стежити, щоб тварина не вибігала на проїжджу частину. Досить часто причиною переломів у домашніх кішок стають саме наїзди автотранспорту, стрибки, а здебільшого падіння з великих висот.

Популярні породи та тренди 2025 року.