Часткове або ж повне руйнування цілісності кісткових структур на тлі травмувальних чинників, називається переломом.

Патологічний процес розвивається внаслідок подолання межі міцності самої кістки.

Переломи підрозділяють також на травматичні, що розвиваються внаслідок впливу чинників механічного типу (дорожньо-транспортні пригоди, стрибки, активні ігри) і патологічні, що розвиваються внаслідок порушення функціонування кісткових структур (пухлинні процеси, порушення метаболізму, проблеми в харчуванні).

Загальні відомості про переломи

Переломи трапляються у ветеринарній практиці досить часто і можуть бути на різних частинах тіла. Найчастіше страждають передні, задні кінцівки, а також хребет і кістки таза. У ветеринарній хірургії поділяють усі переломи на два типи:

• відкритий перелом — характеризується порушенням цілісності не тільки кістки, а й шкірного покриву (через слизові оболонки або шкіру може стирчати шматок кістки);
• закритий перелом — для нього характерна відсутність видимих порушень цілісності структур шкіри та слизової оболонки.

Крім цього, в хірургії поділяють прості переломи, коли кістка розламується на дві частини, і складні, в результаті яких кістка дробиться на фрагменти.

Перелом лапи у собаки

Переломи передньої лапи або задньої у собаки можуть виникнути під впливом низки факторів. Основними причинами, що провокують появу перелому, є:

• підвищена крихкість кісткових структур у тварин, отриманих унаслідок селекційних робіт (собаки декоративних і карликових порід частіше піддаються випадковим переломам навіть під час невдалих стрибків з високої поверхні — дивана або крісла, що зумовлено кволим загальним здоров’ям, ніж у їхніх родичів);
• дорожньо-транспортні пригоди (наїзд автомобіля на лапу тварини);
• падіння з великих висот (часто трапляється у декоративних і карликових порід, що випадають з вікон або балконів);
• сутички і бійки з родичами;
• грубе поводження людини з твариною;
• внутрішні патології (проблеми в процесах обмінного характеру, захворювання щитовидної залози).

Виявити перелом передньої або задньої лапи у свого улюбленця не складно. Вихованець починає поводитися досить дивно, ніж зазвичай. Намагається не спиратися на уражену кінцівку, видає гаркітливі та скиглі звуки, що вказує не тільки на дискомфорт, який відчуває собака, а й на біль.

Якщо у тварини закритий тип перелому кінцівки, на місці пошкодження діагностується виражена набряклість. Відкритий перелом взагалі складно не помітити, адже крім перерахованих вище ознак, в ділянці ураження порушена цілісність шкірного покриву і видно уламки кістки. За осколкового типу перелому чітко відзначається хрускіт під час невеликих рухів лапою.

Перелом кінцівки у тварини пряме показання до проведення оперативного втручання. Накладенням одного гіпсу не обійтися, оскільки тварина все одно намагатиметься позбутися його і наступати на пошкоджену кінцівку, тим самим завдаючи собі ще більшої шкоди. Під час проведення оперативного втручання ветеринарний хірург збирає осколки разом і забезпечує достатню іммобілізацію пошкодженої кінцівки.

Перелом таза у собаки

Небезпечний вид травми у домашніх собак — перелом тазових кісток. Основними причинами патологічного процесу стає автомобільний наїзд. У деяких випадках перелом кісток таза відбувається під час падінь з великої висоти, системних захворювань і неоплазій.

Односторонній перелом таза у собаки, характеризується виникненням кульгавості з одного боку. Вихованець намагається менше стояти. Якщо перелом таза двосторонній, що охоплює область навантаження, собака не може ходити і навіть не в змозі стояти. Акуратна пальпація в ділянці пошкодження дає змогу визначити виражену набряклість і біль у крижах. Сильні болі в крижовій ділянці також вказують на розбіжність крижово-клубового зчленування і свідчать про защемлення нервових закінчень у ділянці сплетення.

Якщо собака відчуває сильний біль навіть під час пасивних рухів і відмовляється спиратися на кінцівку, це може вказувати на перелом вертлюжної западини. Переломи кісток тазового зчленування небезпечні тим, що часто супроводжуються серйозними ускладненнями. Найчастіше перелом кісток таза супроводжується:

• ураженнями сечового міхура та уретрального каналу;
• порушення цілісності слизових оболонок піхви;
• ураження ділянки прямої кишки;
• защемлення нервових закінчень, розташованих по периферії;
• стенози тазового каналу.

Діагностика можлива тільки в умовах ветеринарної клініки за наявності спеціального обладнання. Точний діагноз ставлять на підставі рентгенографічного дослідження. Також необхідне проведення цистографії та уретрографії з метою візуалізації порушень у ділянці сечовивідних шляхів і сечового міхура.

Обов’язково досліджують не тільки ділянку ураження, а й ділянку органів черевної порожнини. Необхідність у цьому виникає за підозри на травми внутрішніх органів, особливо якщо перелом кісток таза стався внаслідок серйозних травмувальних чинників (собаку збила машина або він упав з великої висоти).

Залежно від тяжкості перебігу патології, лікар призначає лікування. Зазвичай терапія включає в себе застосування консервативних методик і оперативного втручання.

Перелом стегна у собаки

Переломи стегнової кістки зустрічаються у домашніх собак рідше, ніж порушення цілісності кісткових структур лап. Але причини виникнення перелом стегна частіше криються в патологічних змінах внутрішніх систем організму. Основними факторами, що провокують перелом стегнової кістки, стають розвиток новоутворень, проблеми обмінного характеру. Представники декоративних порід собак можуть отримати перелом стегнової кістки при захворюванні Пертеса.

Патологічний процес трапляється як у молодих, так і в літніх собак. Але частіше діагностуються у тварин у віці на тлі запущених порушень обмінного процесу і зростання пухлин. Ознаками перелому стегнової кістки у тварини, є:

• сильні хворобливі відчуття в ділянці патології (собака не дає доторкнутися до ураженої ділянки, проявляє агресію навіть по відношенню до улюбленого господаря);
• відсутність опори на уражену частину (вихованець пересувається на трьох кінцівках);
• шкірний покрив у ділянці отриманої травми набряклий, під шкірою помітний крововилив (у деяких випадках набряк спускається зі стегна на гомілку і нижче).

Акуратне промацування (пальпація) ураженої ділянки дає можливість виявити специфічний хрускіт або так звану крепітацію. Якщо у собаки відкритий перелом стегна, на поверхні буде рана, яка з великою часткою ймовірності піддасться інфікуванню. Симптоми посилюються підвищенням температури, сильними набряками і виникненням гнійного ексудату з рани.

Відразу після отриманої травми стегна, собака виглядає пригніченим, відмовляється від корму, повністю припиняє пересування по квартирі. Через сильний біль, тварина може відчувати шок.

При відвідуванні ветеринарного лікаря, проводитися цілий комплекс досліджень. Встановлення діагнозу передбачає проведення рентгенографічного дослідження, загального та біохімічного аналізу крові. У деяких випадках у разі спірних даних, призначається ультразвукове дослідження. На підставі отриманих даних, лікар розробляє індивідуальну тактику лікування. Терапія має бути комплексною, включає в себе консервативне лікування та оперативне втручання (остеосинтез).

Перелом хребта у собаки

Небезпечне ушкодження, що важко піддається лікуванню, а при занедбаності процесу провокує інвалідність тварини — перелом хребта. Перелом кісток хребта часто провокує параліч тазових кінцівок, позбавляючи тварину можливості нормально пересуватися. Основна причина такого явища при переломі хребта — пошкодження тканинних структур спинного мозку. Основними ознаками перелому кісток хребта і травми нервових закінчень спинного мозку, є:

• параліч тазових або грудних кінцівок (залежно від зони пошкодження);
• прийняття твариною вимушеної пози (собака лежить або перебуває напівсидячи);
• довільні рухи лапами відсутні;
• видима деформація хребта;
• сильні болі в ділянці ураження;
• порушення регуляції актів сечовиведення і дефекації;
• відсутність або ж виражене зниження чутливості передніх чи задніх кінцівок.

Факторами, що провокують травму кісткових структур хребта, стають — грубе поводження з твариною (удари ногами), бійки з родичами або більшими тваринами, пошкодження в результаті автомобільної аварії.

Проведення діагностики при підозрі перелому хребта у собаки, обов’язково включає в себе диференціацію. Також важливо виключити наявність інших патологічних станів, таких як внутрішні геморагії, ураження сечостатевої системи. З метою діагностики призначають рентген, що дає змогу візуалізувати місце пошкодження і його ступінь.

Лікування перелому хребта може бути консервативним і оперативним. Безопераційна терапія травм спінального типу показана за таких ситуацій:

• відсутність зміщення хребців у хребетному стовпі;
• відсутність здавлювання корінців і нервових закінчень спинного мозку.

Оперативне втручання проводять у собак із переломом хребта в таких випадках:

• відсутність довільних рухів при пошкодженні;
• сильний біль;
• компресія спинного мозку зміщеними хребцями.

На початкових етапах терапії перелому хребта обов’язкове призначення кортикостероїдних препаратів. Це дасть можливість швидко зняти набряклість зі спинного мозку та обмежити подальше поширення патології на навколишні тканини. Але доцільно це тільки за ранньої діагностики. Якщо патологічний процес був запущений, використання кортикостероїдів недоцільне.

Перелом хвоста у собаки

Травми хвоста у собак — досить часте явище. На відміну від кішок, собаки не мають подібної гнучкості в області хвоста. Хвостовий відросток анатомічно представлений дрібними кісточками, скріпленими між собою хрящами. Причинами перелому в улюбленця стають удари, сильні ривки за область хвоста, компресійні впливи (наступ на хвіст).

Власник тварини не завжди відразу розуміє, що турбує вихованця і що саме стало причиною пошкодження хвоста. Важливо розуміти, що травма, отримана в області основи хвостового відростка, може стати причиною ураження нервових закінчень. У цьому випадку відвідування ветеринарної лікарні відкладати не можна. М’язові волокна, що розташовуються біля кореня хвоста, мають прямий вплив на здійснення нормальних актів дефекації та сечовипускання, тому будь-які порушення призводять до проблем у цій сфері. Собака може почати випорожнюватися мимовільно, не контролюючи ці процеси. Якщо ж травма локалізується в ділянці кінчика хвоста, хвилюватися особливо не варто, оскільки ці ураження не несуть особливої загрози.

Перелом хвоста у собаки проявляється вираженою припухлістю в місці пошкодження, заломом, хворобливими відчуттями, проблемами під час переміщення хвоста. Собака не може виляти своїм хвостовим відростком. У домашніх умовах правильно лікувати перелом хвоста проблематично. Для того щоб уникнути заломів і деформацій під час зрощення кісток, важливо накласти гіпс і добре іммобілізувати хвіст. У деяких випадках у разі серйозних травм хвоста із зачіпанням м’язових і нервових волокон, може знадобитися проведення оперативного втручання з метою ампутації хвостового відростка.

Перелом пальця у собаки

Перелом пальця на лапі — неприємна травма, що спричиняє масу дискомфортних відчуттів тварині. Подібне пошкодження призводить до обмеження вільного пересування тварини, як у межах будинку, так і на вулиці. Завдання власника — забезпечити максимальний комфорт для улюбленця в період реабілітації. Факторами, що провокують перелом пальця, стають сильні удари важкими предметами (падіння важкого вантажу на нижню частину лапи), защемлення кінцівки в дверному отворі. Найчастіше перелом пальців діагностують у карликових і декоративних порід собак через природну крихкість у них кісток.

Ознакою перелому пальця в улюбленця стають — виражена кульгавість, набряклість у ділянці ураження, біль під час наступання на лапу та під час пальпації, підвищення місцевої температури тіла. При зверненні до ветеринарної клініки призначають діагностику, що включає в себе рентгенографічне дослідження, загальний аналіз крові та біохімію. На підставі отриманих даних фахівець розробляє тактику терапії. У разі перелому пальця призначається консервативне лікування, що полягає у використанні знеболювальних, протизапальних препаратів. Можливо, знадобиться накладення гіпсу.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.