Геморагічна септицемія або ж пастерельоз — досить небезпечна інфекційна хвороба, що вражає всіх домашніх тварин, зокрема й собак. На щастя, пастерельоз діагностується досить рідко серед домашніх улюбленців.

Характерними проявами інфекції є — загальна інтоксикація організму, запальні процеси на шкірному покриві та підшкірній клітковині. Нерідко, ураження собаки пастерелами, провокує розвиток гарячкових станів, артритів і остеомієлітів. Захворювання належить до зоонозів, яким властиво вражати як тварин, так і людину.

Ураження пастерельозом, без своєчасного лікування, характеризується гострим проявом септицемії, геморагічним діатезом, маститами, розвитком запалення легенів крупозного або катарального типу. Діагностується зооноз у всьому світі.

Причини пастерельозу в собак

Збудником пастерельозу є грамнегативні паличкоподібні бактерії, не здатні до самостійного руху. Для пастерел, яких існує кілька типів, не характерне утворення спор.

Грамнегативні патогенні бактерії не володіють високою стійкістю до впливу дезінфікуючих розчинів і факторів навколишнього середовища. У калових масах активність патогенів зберігається протягом 3 тижнів, у трупах загиблих тварин — до 18 тижнів. Під час наукових досліджень фахівці виявили, що пастерели мають чутливість до багатьох протимікробних засобів.

Зараження відбувається під час контакту хворої тварини зі здоровою. Джерелом інфекції виступають не тільки хворі собаки або кішки, а й уже перехворілі тварини. Тривалість носійства пастерельозу спостерігається протягом 12 місяців від моменту інфікування. Факторами передачі бактеріальної інфекції є:

• заражене повітря (повітряно-крапельний тип передачі);
• не якісні корми та продукти харчування;
• амуніція і предмети для догляду за твариною.

Головним чином інфікування собаки відбувається аліментарним шляхом, рідше через пошкоджений шкірний покрив.

Для патології характерною є сезонність. Найчастіше діагностується захворюваність на пастерельоз у період осені та весни. Летальність інфекції індивідуальна, може становити від 10 до 70%.

Проникаючи в організм через дихальні шляхи або травний тракт (рідше зустрічається проникнення через шкірні покриви), збудник захворювання починає пригнічувати фагоцитоз. Поширення інфекційного агента по всьому організму провокує розвиток системної інтоксикації, септицемії.

З розвитком патології у тварини відзначається в організмі ураження кровоносних судин, геморагічний діатез, розвиваються набряки. Підгострий і хронічний перебіг пастерельозу провокує розвиток запальних процесів у легеневих структурах.

Симптоми та діагностика захворювання

Період від моменту проникнення патогена в організм до прояву перших клінічних симптомів становить від кількох годин до 3-4 діб. Перебіг патології може бути блискавичним, гострим, підгострим або хронічним.

У хворої тварини відзначають зміни температурних показників тіла, зміну частоти пульсу, слабкість. Крім цього, відзначаються такі ознаки:

• погіршення апетиту або повна відмова від корму;
• набряки, що виникають у ділянці щелепи, підгруддя або лап;
• проблеми з диханням;
• кашель сухого характеру;
• витікання з носових ходів пінистих виділень;
• анемія;
• розлад випорожнення — закреп, що змінюється діареєю (у калових масах є домішки крові).

За хорошого імунного захисту, тривалість захворювання становить кілька днів. Підгостра форма захворювання характеризується тривалим перебігом до 3 місяців.

Для діагностики пастерельозу у домашнього улюбленця враховуються дані епізоотологічної картини, симптоматика проявів, а також бактеріальні дослідження. На підставі отриманих даних розробляється тактика лікування і подальші рекомендації для тварини.

Лікування пастерельозу у собак

Поява перших ознак нездоров’я — привід негайно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. На підставі отриманих даних при підтвердженні пастерельозу у собаки, призначається специфічне лікування.

Лікар підбирає індивідуальну терапію для кожного пацієнта, ґрунтуючись на тяжкості перебігу патологічного процесу, ускладненнях і загальному стані тварини. Призначаються такі типи препаратів:

• гіперімунні сироватки;
• протимікробні засоби тетрациклінового ряду;
• антибіотики з тривалим періодом дії;
• сульфаніламідні препарати.

Основним методом профілактики пастерельозу є проведення вакцинації в неблагополучних щодо захворювання регіонах. Рекомендується використовувати інактивовані асоційовані імунні сироватки. Профілактичні заходи включають у себе загальне підвищення захисних сил організму тварини.

Важливо правильно доглядати за улюбленцем, проводити регулярні профілактичні огляди у ветеринарного лікаря, стежити за якістю раціону. Собаки з хронічними захворюваннями внутрішніх органів мають перебувати під пильнішим наглядом фахівців.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.