Домашні кішки — незалежні тварини, які не виявляють занепокоєння, якщо їм щось приносить дискомфорт. Якщо виникають захворювання ротової порожнини, вони можуть довго приховувати їх. А власники кішок не заглядають у пащу улюбленцям без зайвої потреби. З цим пов’язано те, що на прийом до ветеринара кішки потрапляють у запущених випадках, коли патологічний процес зайшов занадто далеко.

Ветеринари настійно рекомендують проводити регулярні огляди ротової порожнини в улюбленця, незалежно від прояву симптоматики. Також необхідно відвідувати ветеринарного лікаря з метою профілактики.

Причини пародонтозу у кішок

Схильні до розвитку патологічних процесів у ділянці ротової порожнини літні кішки і тварини зі зниженим імунним статусом. Причиною запальних процесів у яснах стає зубний наліт, що перетворився на зубний камінь. У результаті патології зуби починають розхитуватися і в кінцевому підсумку випадають.

На огляді у фахівця може бути поставлений діагноз пародонтоз або ж пародонтит. Це два різних захворювання, які нерідко плутають між собою власники.

Необхідно зазначити, що пародонтит є запаленням тканинних структур ясен, які оточують область навколо зуба. Зі свого боку пародонтоз не є запальним процесом. При цьому кісткові структури починають розсмоктуватися.

Факторів, що провокують розвиток пародонтозу, безліч. Серед основних у ветеринарній практиці значаться:

• Порушення гігієни ротової порожнини. Недостатня гігієна ротової порожнини, відсутність чищення зубів призводить з роками до появи специфічного, але ще м’якого, нальоту на зубах. Склад нальоту — колонії різних патогенних бактеріальних мікроорганізмів. Також у складі нальоту присутні клітинні епітеліальні структури, слинний секрет і частинки неперетравленої їжі. Відбувається просочування нальоту солями кальцію, що призводить до затвердіння. Видалити зубний камінь звичайною щіткою під час очищення ротової порожнини — не можливо. Бактерії, що знаходяться в нальоті, провокують сильні запальні процеси, що призводить до гінгівіту. Починається поступове розсмоктування тканин ясен, діагностується зсув ясен, утворюються специфічні зубні камені, які називають підясневими. Надалі ці кишені призводять до руйнування кісткових структур щелепи.
• Захворювання інфекційного характеру. Процес запалення тканин ясен, а також слизових оболонок порожнини рота, здатні викликати вірусні хвороби, характерні для представників сімейства котячих. Основними інфекціями, що провокують дегенеративні зміни в яснах, стають вірус лейкозу та імунодефіциту кішок, а також ринотрахеїт, викликаний вірусом герпесу, і кальцивіроз. Запалення в ротовій порожнині поступово починає переходити в пародонтоз, який вважається хронічною формою.

Серед чинників, що провокують розвиток пародонтозу, також особливе місце займають захворювання незаразної етіології. Системні захворювання в ендокринній сфері, такі як цукровий діабет, можуть послужити поштовхом для розвитку пародонтозу. Особливе місце посідає цукровий діабет, що провокує різке гальмування процесів регенерації тканинних структур, зокрема спричинених інфекційними захворюваннями. При цукровому діабеті функції імунної системи різко знижуються, тому бактеріальні мікроорганізми в ротовій порожнині починають безконтрольно розмножуватися, викликаючи запалення.

Провокаційним чинником виступає і недостатність ренальної системи. Отруйні речовини, що утворюються в результаті білкового обміну, не здатні своєчасно виводитися з організму. Аміак, що виділяється через усі слизові оболонки, починає поступово їх роз’їдати. У старих тварин діагностується не тільки запалення в ділянці ясен, а й виразки в ділянці язика і щік.

Іншими провокуючими факторами, що впливають на розвиток пародонтозу у кішок, є:

• Анатомічні особливості зубного ряду. Порушення розташування зубів діагностується частіше у кішок з брахіцефалічним синдромом — перських кішок, екзотів і британської короткошерстої. Пов’язано це із занадто короткою щелепою, що призводить до зміни зубного ряду. Зуби ростуть криво і косо, що не дає можливості їм очищатися самостійно від нальоту. На зубах починає утворюватися камінь, який видаляється тільки в умовах ветеринарної клініки. Стати причиною кривизни зубів можуть переломи щелепи в анамнезі, порушення правильного прикусу.
• Схильність за генетичним типом. Деякі власники кішок не стикаються з проблемами зубів і запаленнями ротової порожнини аж до самої старості тварини. Інші ж кішки втрачають корінні зуби починаючи з 7 років. Причина цих змін — генетична схильність, що передається від покоління до покоління.
• Порушення раціону харчування. Неправильний раціон негативно відбивається на всьому стані організму кішки, зокрема, провокує утворення нальоту і каменю на зубах. Крім того, годування м’якими видами їжі не дає можливості поверхні жувального зуба відчувати необхідне навантаження. Активне пережовування твердих кормів дає необхідну роботу для зв’язок зуба і тканинних структур. Надзвичайно важливий і склад корму, адже нестача кальцію призводить до проблем із зубами.

Симптоми та діагностика захворювання

Патологічні зміни в ротовій порожнині проявляються слабко вираженою симптоматикою, але з плином часу, клінічна картина стає такою:

• Виникнення відразливого запаху з пащі. Власники кішок починають звертатися до ветеринарної лікарні часто, коли починають відчувати неприємний запах з ротової порожнини. Неприємне амбре має гнильний характер і відчувається навіть тоді, коли вихованець заходить у приміщення.
• Втрата апетиту. Вихованець відмовляється від прийому їжі, намагаючись уникати навіть улюблених кормів. М’який корм краще в цьому випадку для кішки, адже він не доставляє дискомфорту.
• Порушення поведінки. Кішка може почати активно трясти головою, намагатися лапками потерти мордочку, наче намагається дістати предмет, що заважає, з пащі. У деяких випадках під час прийому їжі починає характерно чавкати, намагаючись знизити тиск на хворе місце їжею. Може відзначатися скрегіт зубів, а після приймання їжі тремтить нижня щелепа.
• Підвищене виділення слини з ротової порожнини. Хворий вихованець страждає від гіперсалівації, а часом спостерігається виділення крові та гнійного ексудату. Про підвищену слинотечу свідчить постійно мокра шерсть на підборідді, а шкірні покриви запалені.
• Запалення тканин ясен і наявність зубного каменю. Коли кішка перебуває в спокійному стані, власник може акуратно відсунути верхню губу і оглянути ротову порожнину. Зубний камінь виглядає як тверде утворення жовтого або коричневого кольору. Ясна в цій області насиченого яскравого кольору, часом з ознаками ціанотичності. При невеликому пошкодженні відкривається кровотеча. Акуратне натискання провокує виділення гнійного ексудату.

Перераховані вище симптоми вказують на розвиток не тільки пародонтозу, а й уражень тканин навколо зуба. Несвоєчасне лікування провокує серйозні ускладнення, такі як остеомієліт.

При зверненні до ветеринарного лікаря, проводиться повний клінічний огляд, а також рентгенографія кісткових структур щелепи. Проводять маніпуляції під загальною седацією. Також призначаються:

• загальний клінічний аналіз крові;
• біохімічна панель;
• взяття проб змивів із ротової порожнини для підтвердження або спростування підозр на зараження ринотрахеїтом або каліцивірозом;
• серологічне дослідження крові для діагностування вірусів котячого лейкозу та імунодефіциту.

Перш ніж вводити вихованця в стадію глибокого сну, проводиться обов’язкова низка досліджень:

• ультразвукова діагностика серцевого м’яза;
• рентгенологічне дослідження легеневих структур;
• аналіз крові на визначення факторів згортання крові.

На підставі отриманих даних, фахівець розробляє індивідуальну тактику лікування.

Лікування та профілактика

У разі діагностованого пародонтозу необхідно встановити провокувальний фактор і зайнятися його усуненням. Далі призначаються:

• Чищення зубів. Попередньо ротову порожнину санують. Терапія патології полягає у видаленні утвореного над’ясенного і під’ясенного каменю. Лікар проводить видалення зубного каменю спеціальним скалером, а далі промиває ротову порожнину антисептичним розчином.
• Видалення уражених зубів. Після зняття зубного каменю, лікар оцінює стан зубів. Ті, які не зберегли свої функції, необхідно видалити.
• У деяких запущених випадках необхідне видалення корінних зубів, крім іклів. Видаляють зуби разом із коренем. В іншому разі запальний процес усунути остаточно не вийде. Проведення рентгенографії дає змогу діагностувати всі патології. Великі ранові поверхні, що утворилися в результаті видалення уражених зубів, необхідно вшивати. Використовується шовний матеріал, що самостійно розсмоктується.
• Для профілактики утворення зубного каменю надалі призначається полірування зубів. Ця маніпуляція дає можливість запобігти прилипанню нальоту на зуби, що значно мінімізує ризики утворення каменю.

Консервативна частина лікування полягає у використанні медикаментозних препаратів. Після проведення санації порожнини рота у кішки, проводитися знеболювання. Вводяться гістаміноблокатори та знеболювальні препарати.

Усунення інфекції проводиться за допомогою антибіотикотерапії. Протибактеріальні засоби призначаються курсом. Фахівець рекомендує проводити обробку ротової порожнини розчинами Мірамістину, Хлоргексидину або Йодинолу. Можна обробляти порожнину рота спеціальними стоматологічними гелями.

Після проведення всіх маніпуляцій з видалення нальоту і зубного каменю, тварині призначається спеціальна дієта. Вона має складатися з м’яких видів їжі. Далі необхідно перевести вихованця на тверді корми, навіть у тому випадку, якщо кішка втратила більшу частину зубів. Обов’язково рекомендується проводити регулярні чистки ротової порожнини за допомогою спеціальних паст і гелів, використовуючи для цього м’які щітки.

Необхідно розуміти, що пародонтоз, на відміну від пародонтиту, не піддається цілковитому лікуванню. Тому важливо запобігти розвитку патології.

Профілактика захворювань ротової порожнини полягає в регулярних оглядах пащі улюбленця, незалежно від виникнення симптоматики. Також важливо стежити за якістю харчування, підбираючи тверді види корму, і проводити своєчасне очищення зубів, не дозволяючи утворюватися зубному каменю.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.