Панлейкопенія (Felinepanleukopenia) — інфекція вірусного походження, яка спричиняє захворювання котячих усіх видів, як домашніх, так і диких — леви, тигри, гепарди, ягуари, леопарди. Також до цього захворювання сприйнятливі сімейство єнотових і куницевих — тхір, норка, песець і єнот, вони є природним резервуаром захворювання.

Стаціонарність інфекції забезпечують бродячі тварини. Панлейкопенія має широке поширення серед не вакцинованої популяції домашніх котів. Домашні кішки можуть заразитися, навіть не контактуючи з джерелом збудника безпосередньо, достатньо контакту з інфікованими виділеннями від хворих тварин або вірусоносіїв (сеча, слина, фекалії). Ці виділення містять величезну кількість вірусу.

Головна особливість панлейкопенії полягає в значному зниженні загального числа білих кров’яних тілець, при цьому еритропоез залишається незмінним. Летальність 25-75%, найбільш виражена у кошенят без колострального імунітету.

Сприйнятливі всі вікові категорії, незалежно від статі та породи. Після одужання можлива персистенція вірусу в організмі, що забезпечує тривале вірусоносійство. Після одужання виробляється стійкий імунітет на все життя.

Історична довідка

Панлейкопенія належить до інфекційних захворювань котів, яке було вивчено й описано одним із перших. Вірусну природу встановив Джонсон (1964 р.). Ідентифіковано один серотип.

Етіологія

Збудник панлейкопенії — парвовірус ікосаедричної форми, відносно дрібний, у діаметрі 20 нм, з односпіральною ДНК, оболонка відсутня. Яскраво виражений тропізм — епітеліальна тканина, нервові клітини. Особливістю цього вірусу є те, що він здатний ставати ідентичним до клітин, які швидко діляться, у місці локалізації, що дає змогу вірусу руйнувати органи-мішені. В організмі кішки у відповідь на впровадження вірусу починають вироблятися антигемаглютинівні та віруснейтралізуючі антитіла. Антигенна спорідненість виражена з парвовірусом собак. Культивується вірус на первинних і перевиваемых культурах клітин різного походження (селезінки або нирок кошенят). ЦПД не проявляється. Характерна поява включень.

Стійкість вірусу панлейкопенії до нагрівання та дії дезінфекційних засобів досить висока. Поширені у ветеринарії дезінфікуючі засоби не інактивують вірус. Віруцидну дію в цьому разі мають три розчини — 3% глютарового альдегіду, 2% формаліну, 3% натрію гіпохлориту. При цьому слід пам’ятати, що формалін має також сильно виражену токсичну дію на організм кішок, подразнює слизові оболонки носоглотки. Тому його застосування як дезінфектанту має бути обережним. Сприйнятливі лабораторні тварини при постановці біопроби — молоді кішки і кошенята.

Патогенез

Проникнувши в організм сприйнятливої тварини аерогенним або аліментарним шляхом, вірус починає розмножуватися в слизовій оболонці носоглотки, спричиняючи при цьому поступово наростаючу віремію. Разом із током крові вірус заноситься в кістковий мозок, де і вражає лімфоїдну тканину. Пригнічується мієлоїдна активність. Це, своєю чергою, і є причиною розвитку панлейкопенії. Також вірус потрапляє в крипти кишківника. Крипти повністю руйнуються, порушується абсорбція рідини і виникає діарея, і як її наслідок — зневоднення організму, порушується робота серцевого м’яза. При цьому умовно-патогенна мікрофлора шлунково-кишкового тракту починає посилено розмножуватися, відбувається нашарування вторинної бактеріальної інфекції. Посилюється інтоксикація організму.

Механізм розвитку панлейкопенії у плодів за трансплацентарної інфекції дещо інший. Відбувається ураження плаценти, що призводить до загибелі плода. На ранніх стадіях відбувається його резорбція, на пізніших термінах плід може залишитися живим, але в нього уражається мозочок. Клінічно це проявляється водянкою головного мозку. Потрапивши в організм, вірус швидко розмножується в лімфоїдній і кістковій тканинах, а також клітинах кишківника, зумовлюючи тим самим функціональні розлади в уражених органах і тканинах.

Існують дані про те, що комахи-кровососи сприяють передаванню вірусу, однак це не відіграє суттєвої ролі в поширенні інфекції.

Клінічні ознаки панлейкопенії

Від моменту зараження панлейкопенією до появи клінічних ознак, як правило, проходить приблизно 2-10, за деякими даними 9-12 днів. Діапазон прояву симптомів варіює від безсимптомної форми зі стертими ознаками до важкої форми з летальним результатом. З продромальних ознак виділяють апатію, підвищення температури тіла, шерстний покрив скуйовджений. Особливістю цього захворювання є те, що у хворих кішок посилена спрага, але при цьому вони відмовляються від пиття. Виглядає це так — кішка часто і довго сидить над поїлкою, черевною стінкою прагне торкатися поверхні підлоги (це пов’язано з сильним болем). Пальпація черевної стінки болюча. Блювота і водянистий пронос мають місце при цьому захворюванні на ранніх стадіях у перші 2-3 дні. У ці дні спостерігається найбільший відсоток летальності. Блювотні маси спочатку водянисто-жовті, пізніше більш слизові, іноді з домішкою крові. При огляді ротової порожнини можуть бути виразки країв язика.

Несприятливою прогностичною ознакою є відсутність лихоманки, зниження температури тіла. Діарея призводить до зневоднення організму та електролітного дисбалансу. Фекалії безбарвні, з неприємним запахом, можуть містити прожилки крові. Діарея та блювання не є обов’язковими симптомами. Можуть бути уражені легенева тканина, бронхи. З носових отворів спостерігаються гнійні виділення, що призводить до закупорки носових ходів, можливі крововиливи. Відбувається набряк слизової оболонки гортані. Це порушує акт вдиху, з’являється інспіраторна задишка, загальна гіпоксія організму, серцева недостатність. Прогресує інтоксикація. У куточках очей гнійні висохлі скоринки ексудату, що закупорює слізні протоки. Залежить це частіше від одночасного зараження іншими вірусами (ринотрахеїт, каліціовіроз). Смерть тварини може настати не тільки від прямої дії вірусу, а й від нашарування бактеріальної мікрофлори.

У молодих кішок до року рідко можливе ураження нервової системи, яке проявляється сильним збудженням, підвищеною лякливістю, схильністю до усамітнення в темних місцях, далі можливі клонічні судоми. Також спостерігається анорексія, блювота, відмова від води, пронос, і як наслідок усього цього — ексикоз. Перебіг цієї форми надгострий. Як правило, кошенята гинуть на 1-2 добу хвороби.

Діагностика

Діагноз попередній можна поставити за клінічною картиною і термінами вакцинації. При загальному лабораторному аналізі крові кількість лейкоцитів значно знижена. У диференціальному відношенні виключають лейкоз, сепсис, отруєння.

Лікування панлейкопенії

Хвору на панлейкопенію тварину необхідно тримати в ізоляції від інших тварин. Необхідна паліативна терапія до того моменту, поки організм не почне виробляти антитіла. Кішці необхідний хороший догляд у теплій і спокійній обстановці. Годування вологими високопоживними кормами, краще промислового виробництва. Деякі виробники котячих кормів пропонують спеціальні дієти. Якщо кішка отримує натуральні корми, то це мають бути рідкі каші (рисова вівсяна) на воді або м’ясному бульйоні. У кашу в міру відновлення роботи шлунково-кишкового тракту додають подрібнене м’ясо, яйця.

Обов’язковим є попередження нашарування бактеріальної інфекції, що досягається застосуванням антибіотиків широкого спектра дії. Через ентерит і блювання спосіб застосування парентеральний. Не рекомендується призначати стрептоміцин, тетрациклін і хінолони. Вони токсичні для котів.

Після антибіотикотерапії потрібно застосовувати пробіотики. Проводиться інфузійна терапія, як засіб боротьби з ексикозом. Використовують звичайні електролітні розчини внутрішньовенно. Застосування протиблювотних засобів також допомагає у зменшенні втрат рідини. Обов’язкова підтримка серцево-судинної системи.

Специфічне лікування передбачає застосування гіперімунних сироваток або імуноглобулінів під контролем ветеринарного лікаря. Перед їх застосуванням бажано ввести антигістамінний препарат. Рекомендовані імуностимулятори.

Профілактика

Найефективнішою є вакцинація. Застосовуються вакцини Нобівак, Пуревакс, Фелоцел і низка інших. Вони забезпечують високий рівень імунного захисту. Неприпустимі відхилення в графіку вакцинації. За наявності в будинку кількох тварин обов’язкове проведення дезінфекції.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.