Досить часто власники кішок не піклуються про те, що з домашньою твариною необхідно гуляти і приділяти увагу фізичній активності. Існує думка, що кішки не вимагають такої активності як собаки. Така думка є помилковою, оскільки на тлі неправильного харчування і відсутності активності, вихованець починає набирати зайву вагу.

У результаті цього у кішки виникає ожиріння, що загрожує небезпечними і серйозними ускладненнями для внутрішніх органів. Знижується загальна тривалість життя, виникають хронічні захворювання серця і судин, а також травної та ендокринної системи.

Важливо розуміти і визначати, коли улюбленець набрав зайву вагу, своєчасно вживши заходів щодо ліквідації патологічного стану. Це дасть можливість уникнути серйозних ускладнень і системних патологій.

Причини

Ожиріння у кішок, як і в інших ссавців, пов’язане насамперед з порушеннями процесів обмінного характеру. У результаті патологічного процесу накопичується зайвий жир у підшкірній клітковині. Крім зовнішнього ожиріння, страждають і внутрішні органи.

Базова функція жирової тканини — підтримання балансу енергії. В організмі існує кілька видів жирової тканини — підшкірна, субфасціальна і вісцеральна. Так, при ожирінні у кішки відкладається не тільки зовнішні шари жиру, а й виникає ожиріння внутрішніх органів, порушуючи їхню роботу та основні функції.

Більшість домашніх кішок схильні до набору ваги, що призводить до розвитку таких захворювань як цукровий діабет, запальні процеси в підшлунковій залозі, сечокам’яна хвороба. Найнебезпечнішими ускладненнями ожиріння у кішок є:

• Порушення в роботі підшлункової залози — проблеми з виробленням інсуліну на тлі ожиріння спричиняють серйозні проблеми в усьому організмі.
• Патології серцево-судинної системи — підвищений вміст жирової тканини в організмі призводить до утворення бляшок на стінках великих і малих судин, що як наслідок призводить до атеросклерозу. Розвивається жирова дистрофія серця.
• Порушення в гепаторенальній системі. Відкладення жиру в ділянці печінки і нирок призводить до серйозних патологій органів, провокуючи розвиток сечокам’яної хвороби і дистрофічних змін печінкових структур.
• Захворювання суглобів. При надмірній вазі фізична активність негативно відбивається на опорно-руховому апараті. Підвищене навантаження на суглоби, спровоковане зайвою вагою, провокує деформацію і запальні процеси. У кішки можлива поява артритів і артрозів.

На тлі зайвої ваги у молодих кішок порушується репродуктивна функція. Якщо ж кішці із зайвою масою тіла вдається завагітніти, існує великий ризик розвитку ускладнень у період виношування кошенят і родового процесу. Крім цього, кішки з ожирінням важко переносять хірургічні втручання із загальним наркозом.

Основними причинами розвитку ожиріння є:

• Неправильно збалансований раціон харчування тварини — постійні перегодовування, висококалорійна їжа, велика кількість ласощів і продукти зі столу господарів.
• Малоактивний спосіб життя кішки. Домашні кішки вважаються абсолютними флегматами, які задовольняються невеликими розмірами житлового приміщення. Але обмежена фізична активність і пасивність вихованця, призводять до відкладень жиру.
• Порушення процесів обмінного характеру. Системні захворювання внутрішніх органів, особливо ендокринної системи, призводить до надмірного або недостатнього вироблення гормональних речовин. Так, порушення в роботі гіпофізарної системи, надниркових залоз або щитоподібної залози призводить до збоїв у ліпідному обміні, провокуючи надлишкову масу тіла.
• Генетична схильність. Існують породи кішок схильні до ожиріння. Особливо це стосується порід британської, шотландської висловухої, перської та екзотичної короткошерстої. Необхідно уважно стежити за раціоном харчування кішок власникам цих порід.
• Вікові зміни. З віком у кішок змінюється метаболізм — він сповільнюється. Таким тваринам необхідно менше калорій для задоволення потреби організму в енергії. Надлишок енергії відкладається в організмі у вигляді жирових складок.
• Стерилізація або кастрація. Кастровані або ж стерилізовані тварини страждають від надмірної ваги через зміни в гормональному фоні. Після стерилізації необхідно переглянути раціон харчування кішки та підібрати менш калорійний, що дасть змогу уникнути ожиріння і розвитку на його тлі сечокам’яної хвороби або проблем із серцево-судинною системою.

Симптоми

Кожен власник кішки повинен знати, що таке ожиріння і, як правильно визначити його у свого вихованця. Ожиріння є наслідком порушення обмінних процесів і виникає при збільшенні ваги на 20% від норми за стандартом породи.

Під час підрахунку важливо враховувати стать і вік тварини. Пов’язано це з тим, що молоді кішки в період активного росту можуть набирати вагу, а потім благополучно її скидати. Те саме стосується і статевої приналежності — самці, як правило, значно більші за самок. Ідеальним показником є вага у віці одного року.

Основні симптоми ожиріння такі:

• провисання в ділянці живота;
• відкладення жирів на бічній частині тулуба;
• некваплива хода;
• апатичні стани вихованця і сонливість;
• розвиток задишки при здійсненні активного фізичного навантаження (біг, стрибки).

Ознакою ожиріння у кішки можна вважати появу складок в області ребер і живота. Акуратно промацуючи свого вусатого улюбленця, власник зможе відзначити наявність жирових відкладень. Також зайва вага помітна у кішок візуально, особливо якщо кішка у віці 1 року не відрізнялася великою статурою.

Лікування ожиріння у котів

Лікування ожиріння у кішок має починатися з точної діагностики та консультації у ветеринарного фахівця. Самостійно садити кішку на дієту заборонено, оскільки це може спровокувати погіршення ситуації.

Для визначення істинного ожиріння на тлі надмірного споживання їжі, лікар призначає низку аналізів, серед яких основними є — загальний і біохімічний аналіз крові, аналіз урини і гормональна панель. Останній пункт обов’язковий, оскільки дає змогу визначити можливі серйозні порушення в організмі, які неможливо усунути простим коригуванням раціону харчування.

Підтвердивши патологічний набір ваги, ветеринар призначає спеціальну дієту для кішок при ожирінні. Вона ґрунтується на поступовому зниженні калорійності та частому годуванні кілька разів на день. Важливо стежити за кількістю не тільки за кількістю жиру в раціоні, а й білками та вуглеводами.

Рекомендується підбирати вже готові корми для кішок з ожирінням, в яких норма розрахована за всіма параметрами. Лікарі настійно не рекомендують годувати домашніх вихованців змішаною їжею — сухим кормом і натуральними продуктами.

Необхідний захід терапії при ожирінні у тварини — забезпечення правильної фізичної активності. Важливо регулярно грати з кішкою, збільшуючи навантаження і тривалість. Власник повинен постійно стежити за найменшими змінами у вазі тварини і приводити її на огляди до ветеринарного фахівця.

Якщо ожиріння у кішки виникло не на тлі переїдання, а внаслідок внутрішніх патологій, лікування не закінчується призначенням дієтичного корму. У кожному окремо взятому випадку фахівець призначає індивідуальну схему лікування, враховуючи вік, стать і породу тварини.

Не можна садити кішку на голодну дієту. Це призведе не в бік зменшення зайвої маси, а стане причиною розвитку небезпечних захворювань внутрішніх органів — запалення шлунка, кишківника, виразкових уражень або ж ще більше сповільнить обмінні процеси. Необхідно планомірно знижувати калорійність раціону, даючи корм невеликими частинами і часто, розділяючи добову калорійність на 4-5 прийомів.

Бажано давати кішці при ожирінні високоякісні готові корми супер-преміум класу. Але якщо такої можливості немає, а власник має достатньо часу для приготування натуральної їжі, важливо дотримуватися низки правил. Годувати кішку необхідно збалансовано, не переводячи на один вид їжі — тільки овочі, тільки м’ясо або риба.

Всі продукти не повинні бути жирними — куряча грудка, телятина, овочі, сир. Попередньо їх необхідно термічно обробити і давати порційно. Під час годування натуральною їжею рекомендується додавати в раціон вітамінні та мінеральні комплекси для підтримки захисних сил організму і нормального функціонування всіх систем.

Профілактика

Заходи профілактики ожиріння у домашніх улюбленців зводяться до кількох правил. Не можна перегодовувати кошеня або дорослу кішку, особливо ті породи, які генетично схильні до ожиріння. Деякі вихованці надзвичайно ненажерливі, тому не варто давати корм у миску за першим покликом. Важливо стежити за інтервалом між годуваннями.

Важлива частина профілактики ожиріння — моціон. Правильні фізичні навантаження — біг, активні ігри, дають змогу не тільки тримати тіло у формі, а й дають можливість кішці тренувати свої природні інстинкти, адже за своєю природою кішки є хижаками.

Якщо тварині видалили репродуктивні органи, власник повинен прислухатися до ветеринарного фахівця і змінити раціон харчування. В іншому разі серйозних порушень на тлі підвищеного відкладення жирів в організмі не уникнути.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.