У домашніх улюбленців, особливо у собак, досить часто діагностують захворювання вух. Найчастішими і найнебезпечнішими є грибкові ураження вушної раковини.

Отомікоз у собак або грибковий отит, небезпечний тим, що своєчасно діагностувати його надзвичайно складно, та й лікування тривале і не просте.

Велика кількість грибкових мікроорганізмів, що провокують початок запального процесу не тільки у вушній раковині, а й у системах організму, мають високу стійкість до сучасних медикаментозних засобів.

Отит грибкового типу спричиняється здебільшого грибками роду Малассезія і Кандида. Ці грибкові мікроорганізми належать до дріжджових і постійно перебувають на шкірних покривах тварин. Але за наявності сприятливих чинників, активізуються, починають активно рости і розмножуватися. Запущені форми отомікозу можуть стати причиною серйозних ускладнень.

Варто зазначити, що отит, спричинений дріжджовими грибками, не заразний для оточуючих тварин і людини зокрема. Але, тим не менш, завдає значного дискомфорту тварині у вигляді сильного свербежу, який практично не припиняється.

Під час розчісування вушної раковини твариною приєднується патогенна бактеріальна мікрофлора, що ускладнює перебіг захворювання і подальшу терапію.

Причини розвитку грибка у вухах

Мікроорганізми грибкового походження, що провокують розвиток отитів у домашніх тварин, є умовно-патогенними.

Починають активно рости і розмножуватися вони тільки в сприятливих для них умовах. Найчастіше отомікоз вражає породи собак з довгими вухами, а також у спекотний період пори року, коли навколишнє середовище сприятливо впливає на розвиток дріжджових грибків.

Причин розвитку отомікозу безліч і основними є:

• процеси запального типу на шкірному покриві улюбленця (внаслідок зниження захисних властивостей шкіри);
• вушний кліщ (провокуючий фактор появи отомікозу);
• алергічні реакції у вихованця на корми та інші чужорідні білки;
• ослаблення загальних захисних сил організму при патологічних змінах у внутрішніх органах;
• стресові ситуації;
• дрібні пошкодження на внутрішній стороні вушної раковини;
• тривалий і неконтрольований прийом протимікробних засобів.

Ветеринарні фахівці настійно рекомендують після приймання будь-яких видів антибіотиків, обов’язково давати тварині пробіотики. Розвиток отомікозу грибкової етіології може статися і через приймання протизапальних засобів гормонального типу.

У результаті купірування запального процесу, кортикостероїдні препарати значно послаблюють захисні сили організму, провокуючи розвиток грибкових мікроорганізмів.

Симптоматика захворювання на отомікоз

Перша ознака початку отиту в собак — свербіж. При грибковому ураженні, свербіж і дискомфорт у тварини настільки сильний, що вихованець починає скиглити під час того, як чухає вуха. Інша важлива ознака розвитку отомікозу — поява специфічного запаху з уражених вух. При грибкових ураженнях вушної раковини у собак, виникає і низка інших симптомів:

• виділення з вух з домішками гною і крові;
• гіперемія шкірного покриву в місці ураження;
• запальні процеси в регіонарних підщелепних лімфовузлах (запущені стадії захворювання);
• порушення слуху у вихованця;
• зниження апетиту або відмова від твердого виду їжі;
• виділення з очей.

При появі однієї або декількох характерних ознак отомікозу, необхідно невідкладно звернутися до кваліфікованого ветеринара за допомогою. Відсутність своєчасного лікування може стати причиною розвитку серйозних ускладнень. Насамперед отомікоз стане причиною ослаблення імунітету. Іншими ускладненнями запущеного отиту є:

• руйнування тканинних структур вушної раковини;
• пошкодження середнього і внутрішнього вуха;
• глухота, що важко піддається терапії;
• ураження нервової системи;
• порушення координації рухів і кривошия;
• найнебезпечніше — кома внаслідок запущеного отомікозу.

Діагностування захворювання ґрунтується на мікроскопічних і культуральних дослідженнях взятого з вуха мазка ексудату.

У разі виявлення міцелярних ниток і спор, характерних для росту дріжджових грибків, діагноз ставиться практично відразу. Але варто пам’ятати, що в разі порушення правил забору матеріалу, спор грибка та їх зростання можна не виявити.

Тому встановлення діагнозу не виключає застосування отоскопії. Використання отоскопії дає змогу виявити помірну гіперемію та інфільтрацію шкірного покриву в ділянці зовнішньої частини слухового проходу.

Крім цього, необхідне проведення посіву на бактеріальну мікрофлору для підбору відповідного чутливого до патогенних мікроорганізмів антибіотика. Пов’язано це з тим, що отомікоз завжди пов’язаний із розвитком бактерій у вушній раковині.

Лікування отокмікозу у собак

Терапія отомікозів передбачає комплексний підхід. Після діагностичних досліджень і постановки правильного діагнозу, ветеринарний фахівець повинен підібрати максимально ефективну схему лікування для собаки, враховуючи особливості, породну приналежність і вік тварини. Основа лікування — визначення та усунення причини, що викликала грибкову інфекцію у вушному проході.

Ветеринарні фахівці призначають низку протигрибкових засобів у разі виявлення в зіскрібках і бактеріальних посівах виключно дріжджових грибків.

Медикаментозні препарати для боротьби з грибком у вухах:

• Оріцин;
• Орідерміл;
• Тресадерм.

У разі приєднання патогенної бактеріальної мікрофлори, призначаються антибіотики — Цефріаксон, Гентаміцин, Амоксиклав.

Перш ніж закапувати протигрибковий засіб, вушний прохід необхідно ретельно очистити із застосуванням Хлоргексидину або ж Мірамістину. Вушний прохід протирають змоченим ватним диском в антисептичному розчині. Далі в очищене вухо закапують підібраний ветеринаром препарат в обидва вушні проходи, незалежно від того, ураженого одне вухо чи обидва. За відсутності позитивної динаміки лікування, лікарський засіб проти дріжджових грибків змінюють на інший.

Профілактика отиту не тільки грибкового, а й інших видів, посідає важливе місце в запобіганні захворювань вух у собак. Для того щоб не допустити розвитку захворювання, необхідно дотримуватися низки правил:

• проводити регулярний огляд і очищення в разі забруднення вух у собак;
• довгошерстим породам, необхідно підстригати шерсть у зовнішньому вусі, у такий спосіб покращуючи мікроциркуляцію повітря;
• не промивати вуха медикаментозними засобами собакам без потреби;
• не робити очищення вух занадто часто, для запобігання порушення захисної мікрофлори у вушному каналі тварини.

Дотримуючись правил гігієни та правильного догляду за улюбленцем, дозволить уникнути виникнення отомікозу в домашнього улюбленця. Але навіть у разі розвитку захворювання, своєчасне звернення до ветеринарного фахівця і призначення адекватного лікування дає змогу досить швидко усунути патологічний процес і уникнути серйозних ускладнень.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.