Запальний процес у кісткових структурах або ж у кістковому мозку, називається остеомієлітом. Цей патологічний процес виникає внаслідок активного розвитку шкідливих бактеріальних або грибкових мікроорганізмів.

Інфекція може провокувати гострий розвиток або ж стати причиною хронічного перебігу. Виникає як самостійно — при переломі кістки, так і внаслідок зараження крові з інших уражених ділянок організму. Для того щоб виявити основну причину гнійного запалення кісткового мозку, потрібно виявити джерело інфекції.

Остеомієліт — надзвичайно небезпечна патологія, що вимагає негайного лікування кваліфікованим ветеринаром в умовах клініки. При перших характерних ознаках захворювання, не варто займатися самолікуванням і намагатися використовувати народні методи терапії. Будь-яке зволікання з лікуванням призводить до погіршення загального стану собаки і впливає на прогноз одужання.

Причини розвитку остеомієліту

Остеомієліт у собак домашніх діагностується рідше, ніж у їхніх бездомних родичів. Причинами розвитку патологічного процесу в кісткових структурах можуть стати переломи, ортопедичні операції, поранення, захворювання інфекційного характеру, туберкульоз і грибкові ураження.

Основними чинниками, що провокують розвиток остеомієліту, є:

• Переломи кісток — внаслідок порушень цілісності дерми, патогенна бактеріальна мікрофлора проникає в кістки. Закриті переломи, так само як і забої, удари і струси, провокують розвиток остеомієліту, не ускладненого інфекцією.
• Операційні втручання в ділянці суглоба, часто призводять до розвитку патології у собак віком старше 7 років.
• Поранення у мисливських і службових собак. Вогнепальні ушкодження призводять до того, що чужорідний предмет проникає в кінцівку, провокуючи розрив не тільки м’язових тканин, а й пошкодження кісткового мозку.
• Запущені захворювання в ділянці голови — риніти, запалення вуха, стоматологічні хвороби (гінгівіти, парадонтити), призводять до розвитку остеомієліту щелепи.
• Несвоєчасно ліковані інфекційні процеси в організмі — флегмони, абсцеси, запалення суглобів, часто призводять до поширення патогенів по організму через кров’яне русло з подальшим ураженням кісткових структур.

Причинами виникнення остеомієліту стають гнійні захворювання, спровоковані вірусною або бактеріальною мікрофлорою. Лімфогенним або кровоносним шляхом шкідливі агенти поширюються в кісткові тканини, провокуючи їх інфікування.

Також, причиною остеомієліту є туберкульоз кісток. Діагностується у собак, особливо тих, що проживають на вулиці, досить часто.

У деяких породистих собак існує схильність до грибкових інфекцій. Наприклад, німецькі вівчарки часто заражаються аспергільозом або актиномікозом, що за відсутності лікування призводить до гнійного запалення кісткових структур і кісткового мозку.

У ветеринарії виділяють низку чинників, що провокують розвиток остеомієліту:

• авітамінози;
• постійні переохолодження організму;
• реакції алергічного типу;
• аутоімунні захворювання;
• збої в гормональному фоні;
• виснаження.

Кожен власник собаки, повинен знати, як проявляється остеомієліт. Це дасть змогу своєчасно звернутися до ветеринарного фахівця, провести ретельну діагностику і призначити адекватну терапію.

Симптоми та діагностика

Симптоми патологічного процесу залежать від того, яким шляхом проникла інфекція в кістковий мозок, і що стало основною причиною зараження. У разі травми і ранового ушкодження, шкідлива мікрофлора проникає в кістку і кістковий мозок разом зі стороннім предметом. Запалення локалізується в ділянці окістя із зовнішнього боку. З плином часу уражаються всі частини кістки.

Гнійний остеомієліт переходить у періостит, для якого характерне розплавлення кісткових структур і відмирання тканин.

Інфекція, що потрапила в кісткові структури з потоком крові або лімфи, одразу вражає кістковий мозок. Некротичний процес може розвиватися в гострій формі або ж мати хронічний перебіг. Для гострої форми остеомієліту характерними ознаками є:

• Проблеми в роботі опорно-рухового апарату. У собаки виражена сильна кульгавість в області ураженої кінцівки. Вихованець відмовляється від активних ігор і навіть прогулянок. Унаслідок дискомфортних відчуттів, тварина приймає зручну позу, яка має неприродний вигляд. Остеомієліт кісток щелепи, характеризується проблемами з прийомом їжі та води.
• Хворобливі відчуття. Запальний процес у кістках, провокує сильні болі. Собака агресивно реагує на будь-який дотик. Може спробувати вкусити свого власника при промацуванні ураженої ділянки.
• Порушення сну. Внаслідок болю і дискомфорту, собака не може нормально спати. Внаслідок сильної інфільтрації та утворення вогнища нагноєння в кістці, уражена кінцівка має деформований вигляд.
• Виникнення свищів. Гнійний ексудат, що проривається через шкірний покрив, має виражений гнильний запах, містить у собі частинки ліпідів і кісткові зруйновані тканини. Регіонарні лімфовузли в зоні ураження збільшені в розмірах і болючі під час пальпації.
• Пригнічення стану. Крім відмови від їжі, у хворого собаки відзначається зміна ритму і частоти дихання. Температурні показники тіла підвищуються. При інфекційному ураженні кісткових структур хребетного стовпа, у собаки відзначаються парези, паралічі тазових або грудних кінцівок, проблеми з контролем актів дефекації та сечовипускання.

Хронічна форма захворювання не характеризується настільки яскравою клінічною картиною. Не відзначаються хворобливі відчуття, можлива тільки невелика припухлість і деформація ураженої ділянки. Відзначається хрускіт під час здійснення рухів ураженою кінцівкою.

Діагностика захворювання включає в себе проведення рентгенологічного дослідження, біопсії тканин з ураженої ділянки та ультразвукову діагностику.

Рентгенографія дає змогу візуалізувати остеопороз. При асептичному типі остеомієліту, коли виражених ознак патології немає, застосовують також радіографічне дослідження з контрастною речовиною. За допомогою контрастної речовини ветеринарний лікар встановлює межі утворених свищів, через які виходить гнійний ексудат.

Біопсія уражених тканин охоплює гістологічне дослідження і виявлення патогена, який спровокував запальний процес. Також біопсія дає змогу визначити чутливість до певного типу патогена, лікарських препаратів.

Лікування тварини та профілактика

Лікування остеомієліту передбачає комплексний підхід, що включає медикаментозну терапію та оперативне втручання. Тактика подальшого лікування визначається лікарем, виходячи зі стадії занедбаності патології та ступеня ураження кісткових структур.

У гостру фазу захворювання, хвора тварина має бути захищена від стресів і будь-яких фізичних навантажень. Харчування собаки збагачується вітамінними і мінеральними комплексами. Для запобігання зараження крові, призначається курс антибіотикотерапії. Застосовуються протимікробні препарати широкого спектра дії.

Якщо чинником, що спровокував запалення, стали грибкові патогенні мікроорганізми, лікування буде тривалим. Підбираються специфічні фунгіцидні засоби, а для запобігання розвитку зараження крові, призначаються сульфаніламідні препарати.

У разі остеомієліту, що спровокував руйнування кісткових тканинних структур, що супроводжується зараженням крові, призначається хірургічне втручання. Для запобігання додаткового інфікування, перед проведенням операції проводять внутрішньокісткову ін’єкцію протибактеріальних засобів. Метою хірургічного втручання є усунення вогнища запалення з гнійно-некротичними змінами. Видалення проводять аж до здорових тканин.

Після проведення операції пацієнту накладають шину або ж гіпсову пов’язку, для того щоб прискорити процес регенерації. Також призначають імуномодулювальні препарати, вітамінні та мінеральні комплекси. Призначаються фізіопроцедури — озокеритові аплікації, ультрафіолетове опромінення, парафінові аплікації.

Після виписки з клініки собаці з остеомієлітом необхідний особливий догляд. Тварина має перебувати в повному спокої, рухи максимально обмежені. Для запобігання пролежнів у вихованця, необхідно забезпечити місце відпочинку різними подушками. Обробка прооперованої рани має проводитися з дотриманням усіх правил асептики й антисептики.

Остеомієліт — небезпечне захворювання, здатне стати причиною загибелі вихованця.

З метою профілактики недуги, важливо своєчасно займатися лікуванням всіх інфекційних процесів, що виникають у собаки. Не допускати переохолоджень і грибкових інфекцій. Регулярно відвідувати фахівця з метою профілактичної діагностики.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.