Прояв жовтяниці у кішок не є самостійною недугою. Це тільки сигнал організму, що вказує на неполадки в роботі печінкових структур. У представників сімейства котячих, на відміну від людини, жовтяниця рідко розвивається на тлі інфекційного фактора. Саме тому, гепатит у кішок не може стати причиною зараження людини (крім лептоспірозу).

Початок жовтяниці у домашніх кішок спровоковано підвищеним скупченням специфічного білкового пігменту (одного зі складових гемоглобіну) — білірубіну. Цей білок є частиною еритроцитів, червоних кров’яних тілець, що транспортують кисень до всіх клітин організму.

У фізіологічно нормальних умовах, червоні кров’яні тільця після закінчення свого життєвого циклу потрапляють до печінки і в наслідок руйнуються там. З продуктів переробки еритроцитів продукується жовч. При порушенні роботи печінки, червоні кров’яні тільця починають руйнуватися надзвичайно швидко, виникають проблеми з виробленням жовчних кислот.

На цьому тлі розвивається іктеріус — пожовтіння видимих слизових оболонок. Токсичні речовини, що в нормі накопичуються в печінкових структурах, починають проникати в інші тканини. Жовтушність у кішки відзначається в області шкірних покривів, внутрішньої частини вушної раковини, поверхні язика, ясен і склери (білкової оболонки очей).

Причини

У ветеринарії поділяють кілька видів жовтяниці залежно від механізмів, що спровокували порушення роботи печінкових структур. Розрізняють гемолітичну, печінкову (паренхіматозну) і механічну жовтяницю.

Інфекційні та неінфекційні патологічні процеси можуть стати причиною розвитку гемолітичної жовтяниці у домашніх тварин. Причинами розвитку гемолітичної жовтяниці у кішки прийнято вважати:

• паразитарні захворювання, що вражають системний кровообіг — гемобартонельоз і лептоспіроз;
• інтоксикації організму отрутами гемолітичного типу — солі важких металів, отруйні речовини під час укусів плазунів і комах, рослинні, грибні та бактеріальні токсичні речовини;
• порушення в будові стінок червоних кров’яних тілець;
• переливання крові при резус-конфлікті;
• вірусний імунодефіцит і лейкемія кішок.

Зазначені захворювання призводять до підвищеного руйнування еритроцитів, проявляючись гемолізом і ознаками жовтяниці. Печінкова жовтяниця у кішок іменована паренхіматозною, розвивається на тлі патологій самої печінки. Порушується процес захоплення білкового пігменту із системного кровотоку, рівень білірубіну підвищується, а видимі слизові оболонки і шкірний покрив забарвлюються в яскраво жовтий колір.

Причини жовтяниці кішок паренхіматозного типу такі:

• запальні процеси в самому органі — гепатити;
• недостатність печінкових структур, що розвивається на тлі порушень у процесах обмінного характеру — гепатози;
• ураження печінки паразитарними мікроорганізмами — ехінококоз, опісторхоз або лептоспіроз;
• злоякісні та доброякісні новоутворення в печінці;
• заміщення нормальних клітинних структур печінки фіброзною тканиною;
• інтоксикація організму речовинами.

Варто зазначити, що застосування деяких медикаментозних препаратів може стати причиною розвитку паренхіматозної жовтяниці. Один з таких препаратів — парацетамол, що викликає серйозні ускладнення у кішок і може стати причиною летального результату.

Розвитку паренхіматозної (істинної) жовтяниці сприяють і деякі інфекційні захворювання вірусної та бактеріальної природи.

Механічна жовтяниця називається підпечінковою і виникає в переважній більшості випадків на тлі порушень виведення жовчного секрету і його застою в жовчовивідних шляхах. Основними причинами розвитку механічної жовтяниці є:

• конкременти в жовчному міхурі або жовчних ходах;
• запалення жовчного міхура;
• запальні процеси в підшлунковій залозі;
• пухлинні процеси в жовчному міхурі або ж жовчовивідних протоках;
• стриктури та поліпози в ділянці сфінктера Одді.

Симптоми

Не завжди симптоми жовтяниці у кішок яскраво виражені. Іктеричність спостерігається в області слизових оболонок (білкова оболонка очей, ротова порожнина, піхва), а також на шкірному покриві, де немає великої кількості шерсті (вушні раковини, живіт). Крім жовтого відтінку на шкірі та слизових оболонках при захворюваннях печінки спостерігаються такі ознаки:

• підвищена млявість і апатія тварини;
• виверження шлункового вмісту;
• розлад процесу травлення і випорожнення;
• відмова від їжі;
• зміна кольору виділеної урини (вона стає насиченого жовтого кольору);
• порушення процесу дихання (задишка);
• хворобливі відчуття в ділянці очеревини;
• різке зниження маси тіла;
• полідипсія (підвищена спрага).

Можлива поява й інших ознак, особливо якщо жовтяниця проходить довго без відповідного лікування. Дисфункції інших внутрішніх органів на тлі гемолітичної, механічної або паренхіматозної жовтяниці призводять до появи виражених симптомів загального нездужання. Накопичення токсичних речовин, які не виводяться печінкою та нирками, призводить до ураження головного мозку (в запущених випадках).

Діагностика

Діагностика жовтяниці у кішок включає в себе загальний клінічний огляд тварини кваліфікованим ветеринарним фахівцем, а також призначення спеціальних лабораторних досліджень. Необхідними аналізами для підтвердження захворювань печінкових структур, що викликали жовтяницю, є:

• загальний і біохімічний аналізи крові;
• клінічний аналіз урини;
• аналіз крові на наявність кровопаразитарних захворювань;
• дослідження крові на рівень вмісту глюкози;
• ультразвукове та рентгенологічне дослідження;
• аналіз крові на присутність інфекції вірусного характеру;
• діагностична лапаротомія (дає змогу взяти біопсію для подальшого гістологічного дослідження). Є найбільш інформативною методикою, що дає можливість поставити точний діагноз і призначити адекватне лікування.

Про наявність гемолітичного типу жовтяниці свідчать зміни в загальному аналізі крові, спостерігається анемія регенераторного типу (зниження кількості дозрілих червоних кров’яних тілець, а ось кількість незрілих еритроцитів різко зростає). Крім того, за гемолітичної жовтяниці відзначається підвищення загального рівня пігменту білірубіну. 

В урині білірубіну не виявляють, а специфічна реакція на концентрацію уробіліногену є позитивною.

Свідченням паренхіматозної жовтяниці в кішки є такі показники біохімії крові — підвищення прямого білкового пігменту і загального, а також висока активність лужної фосфатази й АЛТ. Відзначається зниження рівня глюкози та альбумінів. Підвищується кількість стеркобіліну в калових масах, в урині відзначають білірубін. 

Жовтяниця механічного характеру супроводжується підвищенням ферментативних речовин печінки, холестерину і жовчних кислот. В аналізі крові відзначається підвищення рівня лейкоцитів, а в калових масах знижується загальна кількість стеркобіліну.

Після всіх проведених аналізів і досліджень, ветеринарний фахівець ставить діагноз, проводить диференціацію і призначає індивідуальне лікування залежно від ступеня ушкодження печінки і супутніх чинників.

Лікування та профілактика

Лікування жовтяниці у кішок передбачає утримання тварини в стаціонарі ветеринарної клініки. Це дає змогу стабілізувати стан хворого вихованця, а також своєчасно проводити корекцію лікування за відсутності позитивної динаміки.

Терапевтичний курс охоплює медикаментозні засоби, що усувають основне захворювання, яке викликало розвиток такого симптому як жовтяниця. Залежно від виду патології, лікування відрізнятиметься. Основні пункти лікування захворювань печінки такі:

• Терапія етіотропного характеру — застосовуються медикаментозні засоби, здатні усунути основну причину патології. Призначаються протибактеріальні препарати, а також ліки, що усувають токсини з організму.
• Терапія патогенетичного типу — дає змогу усунути чинники, що виникли на тлі захворювання (руйнування структур печінки, анемія).
• Терапія симптоматичного типу — включає в себе використання препаратів, що усувають больові відчуття, можливу блювоту, діарею.

Під час лікування паренхіматозної та механічної форм жовтяниці у кішки, використовуються не тільки консервативні методики. У деяких випадках необхідне проведення оперативного втручання (видалення ділянок уражених печінкових структур, видалення жовчного міхура або конкрементів).

Лікування жовтяниці, що супроводжується диспепсичними розладами, потребує застосування гастропротекторів, препаратів для зниження загальної кислотності шлункового соку, протимікробних засобів для запобігання можливому інфікуванню уражених тканин. Підняття загальних захисних сил організму здійснюється шляхом введення вітамінних і мінеральних комплексів інфузійно, а також спеціальних імуномодулювальних засобів.

Під час лікування жовтяниці не рекомендується займатися лікуванням у домашніх умовах. Терапевтичне лікування також має виключати прийом протимікробних препаратів тетрациклінового ряду. Пов’язано це з тим, що тетрациклінові антибіотики здатні знижувати продукування білків у печінкових структурах і погіршувати загальний стан організму.

Виключають із лікування знеболювальні засоби в разі розвитку недостатності печінки. Необхідно уникати і потенційно токсичних препаратів для печінки — Парацетамолу та Еритроміцину.

Заходи профілактики розвитку жовтяниці у кішки включають в себе кілька правил. Основними є — правильне харчування (необхідно підбирати високоякісні корми), обов’язкова імунізація тварини згідно з календарем щеплень.

Важливо стежити за масою тіла тварини, не перегодовуючи і не допускаючи ожиріння. Необхідно також регулярно проводити профілактичні протипаразитарні обробки і водити тварину до ветеринара один раз на 6 місяців. Це дає можливість контролювати стан організму і за найменших порушень в аналізі крові, провести точну диференціальну діагностику, а також призначити адекватне своєчасне лікування. Відвідування ветеринара для моніторингу стану тварини.

Розбір теми 2025 року.