Нотоедроз — процес патологічного характеру, що вражає всіх домашніх кішок.

Хвороба відрізняється від інших подібних захворювань високим ступенем заразності та важким перебігом.

Відсутність своєчасної кваліфікованої допомоги кішці, може закінчитися серйозними ускладненнями, аж до виснаження і загибелі тварини.

Нотоедроз завдає серйозного дискомфорту улюбленцю, знижуючи якість життя.

Загальні відомості про нотоедроз у кішок

Паразитарне захворювання, що нерідко вражає кішок, спровоковане підвищеною активністю і розмноженням на шкірі кліщів з роду Notoedros cati. Паразит локалізується в зовнішньому шарі шкіри — епідермісі, прогризаючи в шкірі ходи в міру свого просування, провокуючи неприємні відчуття і свербіж. Харчується кліщ частинками відмерлого епідермісу, кров’ю і лімфою.

Notoedros cati належить до видоспецифічних паразитів. Головний господар кліщів — кішки. Акаріаз здатний вражати також кроликів і диких лисиць. Домашні собаки рідко хворіють на нотоедроз. Так само як і в людини, кліщ може оселятися в шкірі, спричиняючи характерний свербіж і висипання на шкірному покриві. У людському епідермісі умови для розмноження кліща невідповідні. У зв’язку з чим, через 20-30 днів від початку захворювання, акаріаз проходить самостійно без специфічного лікування.

Щодо кішок нотоедроз становить серйозну небезпеку. Передається паразитарне захворювання від хворої тварини до здорової при тісному контакті. Джерелом зараження також можуть бути предмети побуту, миски, підстилки, гребінці.

Примітно, що спочатку кліщ потрапляє на шерстний покрив тварини, тільки потім проникає в шкіру і переміщається в область голови і шиї. Влаштувавшись у цих частинах тіла кішки, кліщ починає активно прогризати ходи, зачіпаючи глибокі шари дерми.

Мікроскопічні паразити не видимі людським зором. Виявити кліщів на тілі вихованця неможливо, навіть у найбільш запущених випадках ураження тіла кішки нотоедрозом.

У кліщів цього виду відносно короткий цикл життя — всього 6-8 тижнів. При цьому умови для того, щоб паразити влаштувалися в шкірі у тварини, повинні бути відповідними. У період свого життєвого циклу одна самка відкладає від 40 до 50 яєць. З яких, як наслідок, вилуплюються личинки. До моменту настання статевої зрілості молодим особинам потрібно близько 18 днів.

Фахівці відзначають, що якщо в будинку є кішка з діагностованим нотоедрозом, вона несе загрозу для здоров’я інших тварин. Важко протікає акаріаз у дрібних домашніх гризунів — хом’ячків, морських свинок, щурів і піщан.

Симптоми нотоедрозу у кішок

Як і інші паразитарні захворювання, нотоедроз передається через контактний шлях. Паразитарні мікроскопічні кліщі можуть певний час перебувати в навколишньому середовищі, без господаря. Базові шляхи зараження кішки нотоедрозом:

• контактування із зараженою твариною або тією, що є носієм;
• тісний контакт тварини із забрудненими предметами побуту — гребінець, підстилка, нашийник, меблі.

Зараження може статися і під час вільного вигулу тварини. Але такий вид зараження зустрічається досить рідко.

Кішки схильні до зараження нотоедрозом, незалежно від статі, віку або породної приналежності. Важче протікає кліщове ураження шкіри у маленьких кошенят і літніх тварин, а також кішок, що мають імунодефіцитні стани.

Базові симптоми нотоедрозу в котів:

• Сильний, нестерпний свербіж. Унаслідок локалізації паразита в одних із найчутливіших ділянок тіла — шкіра і голова, тварина відчуває сильний дискомфорт.
• Поява залисин і кірок — характерна ознака нотоедрозу у кішки. З моменту початку зараження, захворювання прогресує і тварина внаслідок сильного свербіння постійно розчісує лапами свою шкіру. Виникають залисини, утворюються ранки зі слідами крові. Ранова поверхня покривається грубою кіркою, можлива поява пухирців, наповнених ексудатом.

На початку патологічного процесу, прояви нотоедрозу у кішки виражені слабо. Власник може упустити початок патологічного процесу. Як тільки паразит проникне в шкіру і почне прогризати ходи, а також відкладати яйця, симптоми захворювання стають яскраво вираженими.

Діагностика та лікування нотоедрозу у кішок

Встановити точну причину занепокоєння в улюбленця, свербіння і розчухів у ділянці голови, здатний тільки кваліфікований фахівець. На прийомі у ветеринарного лікаря тварині проведуть ретельний огляд, зберуть анамнез і призначать проведення лабораторних досліджень.

Показовим дослідженням, для діагностики нотоедрозу є зішкріб зі шкіри в ділянках ураження. Надалі ветеринар досліджує отриманий біоматеріал і поставить остаточний діагноз.

Отримані результати обстеження — основа для розробки подальшої тактики лікування. Ветеринари рекомендують залишити тварину в стаціонарі клініки для того, щоб ізолювати вихованця від інших тварин. Терапія нотоедрозу тривала і складається з декількох етапів.

До консервативного лікування кліщового ураження включається:

• видалення шерсті в області вогнищ ураження;
• купання кішки з використанням спеціальних лікувальних акарицидних шампунів, що мають паралельно відлущувальну дію;
• призначення місцевих і системних протипаразитарних медикаментозних медикаментозних засобів.

У разі приєднання секундарної мікрофлори, лікар призначає схему прийому антибіотиків. Можуть бути призначені імуномодулювальні препарати і вітамінно-мінеральні комплекси. Тривалість лікування визначає ветеринар.

Рекомендується повторювати курс терапії нотоедрозу кілька разів у зв’язку з тим, що акарицидні засоби спрямовані на знищення дорослих статевозрілих особин і не завдають особливої шкоди яйцям паразитів.

Власнику важливо виконувати всі приписи фахівця, щоб успішно вилікувати улюбленця.

Одним із напрямків лікування і подальшої профілактики перезараження є обробка приміщення. Предмети для догляду за твариною рекомендується замінити на нові. А інших тварин, які проживають у будинку, краще обробити додатково від паразитів, навіть якщо у них немає ознак нотоедрозу.

Примітно, що оптимальними умовами для існування кліща Notoedros cati вважаються температурні показники повітря від 7 до 10 градусів. У таких умовах поза тілом тварини кліщі можуть існувати до 10 днів. При зниженні або підвищенні температури навколишнього середовища, паразит гине через 3-5 днів.

Профілактика зараження кішки нотоедрозом, полягає в декількох правилах:

• не допускати можливості прямого контакту домашньої кішки з бездомними тваринами;
• регулярно проводити дезінфекцію приміщення;
• обробляти тварину протипаразитарними препаратами на постійній основі, особливо у випадках, коли кішка має вільний доступ на вулицю;
• організувати збалансований раціон, що дає змогу підвищити імунний захист кішки.

Важливий пункт профілактики — своєчасне лікування наявних захворювань. Часті чухання, занепокоєння улюбленця — привід показати тварину ветеринару.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.