Невралгія являє собою не захворювання, а симптом запального процесу, що виник у нервовому закінченні. Характеризується невралгія гострим болем, що повторюється нападами.

Біль може носити ниючий або пекучий характер. Факторами, що провокують розвиток патології, можуть слугувати запальні процеси в самому нерві, нервових сплетіннях, а також недуги, що вражають хребетний стовп (набряки, інфекції або пухлинні процеси).

Залежно від місця локалізації ушкодження нервового сплетення, клінічна картина відрізнятиметься. Так, при невритах, розташованих у ділянці трійчастого нерва, різкий біль виникає під час відкривання пащі, процесу жування або кашлю.

Тварина відчуває сильний біль, коли п’є занадто холодну воду. Невралгія потиличного нерва характеризується болями в ділянці шиї та потилиці. Вихованець турбується і скиглить у процесі поворотів голови.

Причинами розвитку невралгії трійчастого нерва стають сильні переохолодження або процеси запалення, що розташовуються в області ясен або зубів. Невралгія потиличного нерва або міжреберна, розвиваються на тлі захворювань хребетного стовпа.

Чому виникає защемлення

Невралгія у собак має кілька форм, і всі вони характеризуються сильними болями в місці локалізації пошкодження. Патологія, яку найчастіше діагностують (близько 50% всіх невралгій) — при запаленні трійчастого нерва. Зустрічається у самок і рідше у псів. Страждають від невралгії трійчастого нерва суки старше 7 річного віку.

Через те, що тварина не може окреслити місце локалізації хворобливих відчуттів, діагностика ускладнюється. Основними причинами невралгії є:

• інфекційні ураження організму;
• серйозні черепно-мозкові травми;
• регулярні переохолодження організму тварини;
• стоматологічні захворювання (запалення ясен, слизової оболонки ротової порожнини, хвороби зубів);
• запальні процеси хронічного характеру в області верхньої частини респіраторного тракту.

Окремо у ветеринарії виділяють інфекційні чинники, що провокують розвиток патологічного процесу в нервових сплетіннях. Більшість патогенних бактеріальних мікроорганізмів і вірусів не мають здатності долати захисну оболонку, що покриває нервовий стовбур.

Але при серйозних і небезпечних захворюваннях імунні сили організму знижуються, що призводить до відсутності можливості протистояти інфекції. Основна причина падіння захисного бар’єру у нервових волокон — зараження крові або сепсис.

Напади болю при розвитку невралгії надзвичайно сильні та різкі. Змушують тварину скиглити, турбуватися, а часом і поводитися агресивно. Факторами, що провокують напад сильного болю (наприклад, у разі ураження трійчастого нерва), можуть послужити:

Вживання гарячої їжі або води — зуби миттєво реагують на зміну температури, подаючи сигнали до трійчастого нерва

• джерело занадто яскравого світла;
• різкі та гучні звуки, раптові хлопки;
• дотик до мочки носа, ясен або губ.

Помітивши у свого улюбленця підозрілу симптоматику, рекомендується негайно звернутися до фахівця по допомогу. Це дасть змогу призначити адекватне лікування і позбавити собаку страждань.

Симптоми защемлення

Ознаки, що передують розвитку нападу защемлення, завжди однакові. Спочатку з’являється сильний свербіж на шкірному покриві в ділянці морди. Попередні клінічні симптоми зникають, і виникає різкий, гострий, нападоподібний біль, що накочується хвилями. Тривалість становить менше 5 хвилин.

Невралгія не є особливо небезпечною, оскільки не тягне за собою серйозних незворотних наслідків у внутрішніх системах організму, не провокує порушень у метаболізмі.

Основний негативний вплив невралгії — відчуття твариною сильного болю, що заважає вживати їжу і пити. При тривалому перебігу захворювання, собака може сильно ослабнути, можливий розвиток нападів неврологічного типу.

При міжреберній невралгії, що діагностується у домашніх собак значно рідше, ніж ураження трійчастого нерва, хворобливі відчуття значно виразніші. Проявляються симптоми міжреберної невралгії під час здійснення рухів грудною кліткою — при різкому вдиху, кашлі або чханні. Причиною такого типу патології може стати остеохондроз грудного відділу.

Існує й низка інших невралгій у собак, кожна з яких характеризується своєю певною симптоматикою залежно від місця локалізації ураження.

При невралгії в ділянці стегнового нерва, з’являється оніміння тазової кінцівки, сильне печіння, що провокує дратівливість і підвищену нервозність собаки.

При невралгії крило-піднебінного вузла, симптоми можуть тривати не одну добу. Характерними ознаками цього виду невралгії є — сильний біль пекучого характеру, що ірридує в ділянку очних яблук і шиї, проходить через увесь тулуб улюбленця. Напади спостерігаються частіше в нічний час, вихованець стогне, довго і протяжно. Унаслідок сильного болю тварина відмовляється від їжі, швидко втрачає вагу, шерстний покрив стає жорстким.

Невралгія язикоглоткового нерва характеризується болями в ділянці горла. Біль віддає у вухо і область язика. Вихованець нервує і може проявляти агресію.

При невралгії сідничного нерва больові відчуття локалізуються в області крижів. Вихованець виявляє занепокоєння і може вкусити при спробах власника доторкнутися до місця ураження. У запущених випадках, собака не може нормально ходити і сидіти, спостерігаються запори.

Лікування та профілактика

Поставити точний діагноз при виникненні перерахованих вище симптомів, здатний тільки висококваліфікований фахівець у клініці, оснащеній необхідним обладнанням. Виявлення вихованцем занепокоєння, невмотивованої агресії при дотиках до певних ділянок тіла, скиглення ночами — привід негайно відвезти тварину до ветеринара. Самолікування в цьому випадку може призвести до сумних наслідків.

Самостійне призначення і дача лікарських препаратів не надасть вираженого терапевтичного ефекту. А в разі використання медикаментозних засобів з людської медицини, можливий розвиток серйозної інтоксикації організму собаки. Більшість препаратів є токсичними для організму тварини, особливо для печінки.

Важливим є проведення диференціальної діагностики, оскільки симптоми невралгії мають схожість з іншими патологіями, які є не менш небезпечними. Причиною різких і сильних болів, відмови від корму і загального погіршення стану може стати защемлення нерва і подальше його відмирання.

Постановка точного діагнозу полягає в проведенні низки лабораторних та інструментальних досліджень. Хворій тварині призначають:

• магнітно-резонансну томографію — дає змогу візуалізувати місце локалізації патологічного процесу;
• рентгенографічне дослідження — дає можливість візуалізувати можливі пошкодження в цілісності кісткових структур;
• електрокардіограму — дає зрозуміти, чи не порушені процеси в серцево-судинній системі;
• загальний клінічний аналіз крові — необхідний для визначення наявності запального процесу;
• загальні аналізи сечі та калу — важливі для виключення супутніх патологій внутрішніх органів.

Після проведення діагностики, на підставі отриманих результатів, ветеринарний фахівець розробляє тактику лікування. Важливо не тільки позбавити тварину симптомів невралгії, а й усунути основний фактор, що спровокував пошкодження. Загальна схема терапії виглядає наступним чином:

Призначення знеболювальних і протизапальних медикаментозних засобів. Ветеринарні фахівці при невралгіях для зняття болю і запалення, призначають нестероїдні протизапальні препарати.

Прописують глюкокортикостероїди, що мають більш виражений ефект.

Призначають гормональні протизапальні засоби тільки за нетривалого курсу лікування. В іншому разі тривале використання кортикоїдів провокує розвиток інфекції грибкового походження.

Протисудомні препарати. Антиконвульсанти призначаються в крайніх випадках при надзвичайно сильних хворобливих відчуттях, що провокують напади судом у тварини.

До складу комплексної терапії входять і фізіопроцедури. Застосовують діадинамічні струми, вібраційний масаж, електрофорез. Усе це дає змогу швидше відновитися тварині. У важких випадках, за відсутності ефекту від консервативного лікування, призначається оперативне втручання.

Невралгія — патологія, що не загрожує життю тварини, але провокує розвиток судомного синдрому і завдає сильного болю вихованцеві. Лікувати захворювання потрібно і якомога швидше за появи перших характерних ознак. Помітивши, що вихованець скиглить, погано їсть, відмовляється від активних ігор, смикається від дотиків до певної ділянки тіла, необхідно проконсультуватися з ветеринарним лікарем і пройти діагностику.

З метою профілактики невралгії, важливо уникати факторів, що провокують патологію. Важливо уникати сильних переохолоджень організму улюбленця, регулярно приводити на огляд до ветеринара з метою профілактики. Це дасть змогу не тільки своєчасно виявити невралгію, а й інші внутрішньосистемні патології, які вирізняються млявою не вираженою клінічною картиною.

Необхідно уникати всіляких пошкоджень під час прогулянок, а також займатися лікуванням інфекцій, не даючи можливості переходити в хронічну форму.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.