Під словом діабет мають на увазі цілу групу хвороб, що вражають організм людини і тварини. Супроводжуються патології підвищеним виділенням урини і полідипсією (підвищеною спрагою). У ветеринарії та людській медицині виділяють основні типи діабету — нецукровий і цукровий.

Перший вид патології зумовлений порушеннями в роботі ниркових структур на гормональному тлі. Цукровий тип діабету розвивається на тлі підвищення загальної кількості цукру в кров’яному руслі. Причиною другого типу діабету є недостатнє продукування гормональної речовини — інсуліну.

У домашніх кішок частіше діагностується цукровий діабет, але й нецукрове сечовиснаження (нецукровий діабет) реєструється досить часто. Нецукрове сечовиснаження являє собою захворювання ендокринного типу з підвищеним виробленням урини, що має низьку щільність.

Виникає, як правило, на тлі різкого зниження продукування в гіпоталамо-гіпофізарному відділі мозку антидіуретичного гормону — вазопресину. У деяких випадках причиною стає порушення сприйняття клітинними структурами нирок цієї речовини.

Важливо розуміти, що стало причиною нецукрового діабету в улюбленця, які основні симптоми захворювання і які методи лікування існують. Це дасть змогу зберегти життя вихованцеві та підтримати здоров’я кішки на належному рівні.

Можливі причини виникнення нецукрового діабету в домашніх улюбленців

Нецукровий діабет у кішок діагностується набагато рідше, ніж, наприклад, в інших домашніх популярних вихованців — собак. Існує два види нецукрового діабету — повний і відносний, або ж нефрогенний і канальцієвий.

Клінічні ознаки патологічного процесу зумовлюють підрозділ сечовиснаження нецукрового типу на генетично зумовлену та симптоматичну фору. Генетично зумовлена патологія не дає можливості діагностувати зміни в морфологічній картині.

Вторинна форма нецукрового сечовиснаження характеризується наявністю пухлинних процесів у місці розташування гіпофіза, ураженнями гіпоталамуса або ж механічними травмами головного мозку. Умовно розподіляють нецукровий діабет також на нефрогенний і гіпоталамічний (істинний). Центральний діабет нецукрового типу виникає в разі недостатнього вироблення вазопресину.

Основними причинами виникнення цього виду патології є:

• генетична схильність;
• захворювання інфекційного характеру (чума м’ясоїдних, гепатит, менінгоенцефаліт);
• механічні травми головного мозку;
• пухлинні процеси в гіпоталамо-гіпофізарній системі.

Другий вид (нефрогенний), провокує розвиток дистрофічних змін у ділянці канальців нирок, що своєю чергою призводить до клітинних порушень і інактивації вазопресину. Достовірних причин розвитку нефрогенного нецукрового діабету не виявлено.

Будь-який із видів нецукрового сечовиснаження зумовлюється повною або частковою недостатністю специфічної гормональної речовини — вазопресину. Цей гормон побічно впливає на регуляцію виділення рідини нирковими структурами, а також на осмотичний та осмолярний тиск усередині клітинних рідин.

Недолік вироблення вазопресину призводить до нецукрового діабету центрального типу. На тлі патології знижується концентраційна здатність нирок, зворотне всмоктування рідини у відділах канальців нирок. Підвищене виділення урини, що виникають при нецукровому діабеті, провокує втрату внутрішньоклітинної рідини. У тварини виникає підвищена спрага.

Симптоми нецукрового діабету в котів і собак

Ознаки нецукрового діабету у кішки не завжди помітні власнику. Під час досліджень було виявлено, що діабет цукрового типу спровокований порушеннями задньої частини гіпофіза, що відповідає за регуляцію водно-сольового балансу. Ураження гіпофіза формує порушення обмінних процесів між тканинними структурами і кров’ю.

Виникають такі характерні ознаки патології:

• Різке зниження активності ниркових структур — ознаки отруєння організму, зниження температурних показників тіла, сильна млявість і болючість у ділянці суглобів. Також відзначаються порушення роботи травної системи (нудота, виверження шлункового вмісту, розлад шлунка).
• Підвищене утворення урини — часті позиви до акту сечовипускання з виділенням сечі, світлий відтінок урини, що виділяється, ознаки зневоднення і полідипсія (підвищена спрага).
• Зміни в показниках артеріального тиску — вазопресин відповідає за нормалізацію тиску в кров’яному руслі, а також зниження чутливості нервових закінчень. Після тривалого сну у кішок може відзначатися різке падіння тиску настільки, що тварина не може піднятися на лапи, а після невеликих фізичних навантажень, тиск перевищує норми.
• Порушення в роботі серцевого м’яза — перепади тиску і навантаження на міокард призводять до недостатності серця, інфарктів і пошкоджень м’язових волокон.
• Сухість видимих слизових оболонок, пов’язана з різкою нестачею рідини в організмі, а також порушення акту дефекації — закрепи.
• Відмова від приймання їжі на тлі зниження апетиту і різке виснаження кішки. Особливо проявляється у кішок, які перебувають на сухому кормі (нестача рідини провокує голодування всіх клітин організму).

У важких випадках нецукрового діабету у кішки можуть відзначатися небезпечні зміни в складі крові, переважання важких елементів, судомні явища і атрофія зв’язків нейронів. Без своєчасно наданої допомоги, кішка може загинути через 1-1.5 року від дистрофічних змін в організмі, що з’явилися. Як правило, перед загибеллю кішка впадає в коматозний стан.

Як діагностується нецукровий діабет у кішок і собак

Цукровий і нецукровий діабет діагностується тільки в умовах ветеринарної клініки після лабораторних досліджень. Наявність клінічної картини не є абсолютним підтвердженням діагнозу. У ветеринарній лікарні тварині проводять низку обстежень, і тільки після цього призначається адекватне лікування.

Основними дослідженнями є:

• загальний клінічний аналіз крові — дає змогу виявити питому щільність урини, а також підвищений вміст натрію і вазопресину в кров’яному руслі;
• дослідження ниркових структур — у разі підозри на нецукровий діабет проводять заміри рідини, що виділяється і потрапила в організм;
• магнітно-резонансна томографія.

За результатами отриманих даних призначається індивідуальна схема лікування, що дає змогу стабілізувати стан серцевого м’яза і судин, очистити кров від токсичних речовин і підвищеного вмісту натрію. Крім цього, терапія обов’язково передбачає підтримку роботи ренальної системи.

Як лікувати нецукровий діабет у тварин

Лікування нецукрового діабету передбачає комплексний підхід. Перш за все, тварині надають вільний доступ до чистої питної води. Не рекомендується використовувати для цих цілей водопровідну воду, оскільки вона містить високу концентрацію важких речовин.

Залежно від типу нецукрового діабету, лікування буде відрізнятися. Центральний тип патологічного процесу включає в себе ін’єкції аналога вазопресину — десмопресину. Можливе введення препарату у вигляді крапель.

Нирковий тип сечовиснаження передбачає застосування сечогінних препаратів. Прогнози завжди обережні, оскільки повного лікування практично не існує. Воно можливе тільки в разі ранньої діагностики та встановлення базової причини патології. Завдання власника — забезпечити вихованця належним доглядом на все життя, що залишилося.

Основу терапії пацієнтів з нецукровим сечовиснаженням становить правильний раціон харчування, що складається з низькобілкових компонентів і виключає вміст солі. Хвора кішка повинна отримувати достатню кількість рослинної їжі, а м’ясні та рибні продукти повинні бути присутніми в мінімальній кількості.

Усунення підвищеної спраги проводитися шляхом введення пітуїтрину щодня протягом призначеного ветеринаром курсу. Варто зазначити, що цей препарат не рекомендується давати кішкам у період виношування кошенят.

Профілактика нецукрового діабету

Особливих профілактичних заходів щодо запобігання нецукрового діабету не існує. Власник тварини повинен уважно ставитися до підбору харчування для кішки, своєчасно звертатися за допомогою до ветеринарного лікаря за ознак нездужання у вихованця.

Важливо не допускати розвитку інфекційних захворювань, механічних черепно-мозкових травм і уражень нирок. Тварини, у яких було діагностовано захворювання, не допускаються до подальшого розведення.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.