Нефрит у собак — часто діагностована патологія, пов’язана з ураженням паренхіми нирок і паралельним ураженням судинних сплетінь клубочків.

Запальний процес у паренхімі органу призводить до порушення нормальної функціональності всієї сечовидільної системи. Відзначається гостра інтоксикація організму.

Без допомоги кваліфікованого ветеринарного лікаря не обійтися.

Механізм розвитку нефриту у собак

Запалення паренхіми нирок або нефрит тісно пов’язане з імуноалергічним статусом. Причиною розвитку нефриту у собак може послужити травма, переохолодження і низка інших чинників.

До основних належать:

• переохолодження організму тварини;
• інтоксикація отруйними речовинами (хімією, пестицидами, отрутами, розчинниками);
• перенесені захворювання інфекційного типу;
• отруєння організму на тлі прийому препаратів з високим вмістом миш’яку або креоліну;
• алергічна реакція, пов’язана з отруєнням організму отрутами біологічного походження — отрута бджіл та інших комах, а також продукти розпаду гельмінтів та інтоксикація продуктами їхньої життєдіяльності.

У ветеринарії нефрит у собак поділяють залежно від перебігу патології на гостру і хронічну форми. Слід розуміти, що нефрит об’єднує в собі кілька захворювань, що провокують розвиток запалення паренхіми нирок. Існують такі види нефритів у собак:

• гломерулонефрит — характеризується руйнуванням ниркових клубочків і судин;
• променевий нефрит — провокує ураження канальців нирок;
• пієлонефрит — патологічний процес, що охоплює ниркову миску;
• шунтовий нефрит — розвивається внаслідок аутоімунних процесів;
• інтерстеціальний нефрит — охоплює канальці нирок.
• Існує також окрема категорія нефритів, спричинених дефектами в генетичній структурі.

Симптоми нефриту в собак

Небезпека нефритів у собак полягає в змазаній клінічній картині.

Запальний процес, що розвивається в нирках у тварини, на початкових етапах проявляється неспецифічними симптомами, такими, як:

• підвищення температурних показників тіла;
• гарячий і сухий ніс;
• зниження апетиту або відмова від корму;
• підвищення спраги;
• апатичний стан, млявість, відмова від тривалих прогулянок.

З плином часу акти сечовипускання спричиняють тварині дискомфорт, стають болючими. Виділена порція сечі каламутна. Можуть відзначатися болі в ділянці поперекового відділу у тварини, але зрозуміти це власник зможе не відразу.

У важкій формі протікання запального процесу, що охоплює паренхіму нирок, відзначаються зміна кольору видимих слизових оболонок (блідість або синюшність), поява в сечі домішок крові або гною. Ознаками нефриту також є розлади випорожнення, напади блювоти, набряки в ділянці паху, стегон і живота. У запущених випадках можуть відзначатися судомні явища і паралічі.

Поява перших ознак нездоров’я у улюбленця — привід звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. Поставити точний діагноз і призначити адекватну схему терапії здатний кваліфікований лікар на підставі даних лабораторних та інструментальних досліджень.

Діагностика нефриту у собак включає в себе:

• загальноклінічний огляд;
• аналіз сечі та загальний аналіз крові;
• ультразвукове дослідження нирок;
• рентгенографію.

Важлива диференціальна діагностика для виключення інших захворювань з подібною симптоматикою. У таких випадках може знадобитися проведення біопсії тканин нирки для гістологічного дослідження.

На підставі отриманих даних про стан тварини і ступінь занедбаності патологічного процесу, ветеринар може скласти попередній прогноз. Значення має не тільки обрана схема лікування, а й низка інших аспектів, таких як вік тварини, стан її здоров’я (наявність хронічних захворювань), своєчасність звернення до фахівця.

Лікування нефриту у собак

На підставі отриманих результатів досліджень, ветеринар розробляє тактику лікування для собаки з нефритом. Значення має ступінь запального процесу та ураження тканин нирок.

На початкових етапах розвитку патологічного процесу з легким перебігом призначається підтримуюча терапія. Протягом 1 тижня стан улюбленця приходить у норму і він одужує.

У разі хронічної форми нефриту, терапія тривала. Може затягнутися на кілька років. При діагностованому запаленні паренхіми і клубочків нирок, власнику тварини слід:

• Ізолювати улюбленця від контакту з родичами та іншими тваринами. Обмежується і тривалість прогулянок на вулиці.
• Усунути основну причину нефриту, діагностовану ветеринарним лікарем — вилікувати застуду, провести протипаразитарну обробку, запобігти контакту з токсинами.
• Дотримуватися лікувальної дієти, призначеної лікарем.

Важлива частина лікування — корекція раціону. Харчування має бути легкозасвоюваним із низьким відсотком вмісту білків. Основу раціону складають овочеві супи, відварені овочі, м’ясні бульйони та каші. Можна додавати у воду відвари лікарських трав.

У разі гострої форми патологічного процесу, собаці призначають сечогінні, протизапальні засоби і курс антибіотиків. Широко застосовується у ветеринарії для лікування нефритів Ампіцилін, Амоксицилін, Кобактан, Апіокс і Сульфален.

Профілактика розвитку нефриту в собак полягає в дотриманні низки правил. Слід запобігати можливим переохолодженням вихованця, не допускати інтоксикацій організму, ретельно стежити за раціоном харчування.

При появі перших ознак нездоров’я у тварини, важливо своєчасно звернутися за допомогою до ветеринара. У домашніх умовах визначити причини запалення паренхіми нирок неможливо, також, як і самостійно призначити адекватне лікування. Не варто забувати про регулярні відвідування ветеринарного лікаря 1 раз на рік.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.