Сечовидільна система відіграє надзвичайно важливу роль у нормальному функціонуванні організму. Нирки — природний фільтр і будь-які порушення в ренальній системі несуть у собі серйозну небезпеку. На превеликий жаль, домашні кішки, особливо самці, схильні до захворювань нирок частіше, ніж інші домашні тварини. Серед патологій ниркових структур особливе місце відведено нефритам.

Важливо розуміти, як проявляється хвороба, які методи лікування і заходи профілактики існують, щоб уберегти тварину від загибелі. Займатися самолікуванням при захворюваннях нирок у кішок — неприпустимо. Неправильне використання препаратів може стати причиною розвитку серйозних ускладнень і навіть загибелі кішки.

Причини захворювання

Існує безліч чинників, що провокують розвиток нефритів. Серед основних значаться:

• Вплив патогенних бактеріальних мікроорганізмів. Нефрит переважно вражає тканини нирки, що відповідають за фільтрацію. Через ниркові структури проходить величезна кількість крові. У разі ураження функціоналу нирок, кількість крові, що фільтрується через них, не змінюється, а ось інфекція осідає в нирках, провокуючи розвиток запальних процесів, провокуючи в результаті нефрит.
• Застосування медикаментозних засобів без грамотного підходу. Власники домашніх вихованців все частіше покладаються на себе, не звертаються до фахівця і дають на свій розсуд кішці ліки. Спровокувати нефрит можуть високі дози токсичних речовин (наприклад, краплі в холку).
• Інтоксикація організму засобами побутової хімії.
• Зараження організму гельмінтами. Паразити, що вражають організм тварини, під час своєї життєдіяльності виділяють велику кількість отруйних речовин, які провокують інтоксикацію організму. Перший удар під час фільтрації крові приймають на себе саме ниркові структури.
• Ураження клітин епідермісу. Патологічні процеси на шкірному покриві здатні стати причиною розвитку проблем із нирками. Пов’язано це з присутністю великої кількості судин у шкірі, і під час розвитку запалення негативні компоненти проникають у нирки та сечовидільну систему, спричиняючи серйозні наслідки. Спровокувати нефрити можуть як незначні пошкодження механічного типу — подряпини, рани, садна, так і більш серйозні ураження — опіки, запалення шкіри, гнійничкові ураження.

Нефрити мають кілька різновидів, а саме:

• Гломерулонефрит — ураження ниркових клубочків, спровоковане аутоімунними процесами. Терапія проводиться з урахуванням тяжкості прояву симптомів. Також важливим є проведення профілактичних заходів.
• Інтерстиціальний нефрит — патологічний процес, що характеризується запаленням, яке розвивається в ділянці канальців ниркових структур. Терапія має проводитися виключно під наглядом ветеринарного лікаря.
• Пієлонефрит — небезпечна патологія, що частіше протікає з серйозними ускладненнями. Характеризується гнійним запаленням миски нирки. Рідко пієлонефрит вдається вилікувати повністю.

Існує ціла низка нефритів, які не мають відношення до перерахованих вище груп. Вони є спадковими патологіями. Ознаки пошкодження різноманітні, рідко схожі між собою.

Симптоми нефриту у кішок

Ознаки порушень у роботі ниркових структур виражені яскраво, тому складнощів зі своєчасним виявленням захворювання бути не повинно. Власник повинен звернути увагу на такі ознаки нефриту, що розвивається:

• зміна забарвлення урини — при захворюваннях нирок відтінок сечі змінюється, стає темним і каламутним (часом спостерігаються фракції крові або гною);
• запах сечі — патології нирок провокують зміни запаху урини;
• зміни в поведінці кішки — нефрити характеризуються хворобливими відчуттями під час акту сечовипускання (тварина стає неспокійною, відчуває виражений дискомфорт, приймає дивні пози і видає пронизливі звуки);
• поява нападів нудоти і виверження шлункового вмісту — безпосередньо пов’язані з отруєнням організму власними продуктами метаболізму.
• ураження слизових оболонок.

Поява характерних клінічних ознак — привід негайно вирушити на консультацію до ветеринарного лікаря. Провести ретельну діагностику в домашніх умовах неможливо, так само як і призначити лікування.

Крім ускладнень від неправильного лікування, власник наражає свого улюбленця на смертельні наслідки.

Діагностика та лікування у ветеринарній клініці

При зверненні до ветеринарної клініки, улюбленцю призначать низку діагностичних заходів для встановлення точного діагнозу. Це необхідно для виключення інших патологій, здатних вражати організм тварини. Власник повинен розповісти ветеринару про появу перших ознак. Призначаються такі види діагностичних заходів:

• загальний клінічний аналіз крові;
• загальний аналіз урини;
• аналіз крові для проведення біохімічного дослідження;
• рентгенологічне дослідження органів, розташованих у малому тазу;
• ультразвукова діагностика внутрішніх органів.

Будь-яке самостійне призначення лікарських препаратів без згоди ветеринарного лікаря, провокує погіршення стану улюбленця. Подібними діями власник може спровокувати розвиток ускладнень. Помітивши ознаки розвитку нефриту в улюбленця, основне завдання власника — забезпечити правильне харчування до звернення до ветеринара. Дієтичне харчування передбачає виключення гранульованих кормів, солоної та смаженої їжі. Протипоказано вживання тваринам їжі, багатої на хімічні добавки.

Після діагностичних заходів, на підставі отриманих даних, ветеринар розробляє відповідну тактику лікування, згідно з індивідуальними потребами кішки. В ускладнених випадках консервативні методи не дають результатів і потрібне проведення оперативного втручання.

Залежно від діагностованого типу нефриту, лікування може відрізнятися. Так, у разі дифузного нефриту гострої форми перебігу призначають препарати, спрямовані на ліквідацію основної причини. З раціону прибирають солоні продукти, вихованцеві забезпечують спокій. Раціон має бути збагачений білковими компонентами. Запобігти розвитку зараження крові дають змогу протибактеріальні препарати, такі як:

• бензилпеніцилін;
• екмоновоцилін;
• біцилін;
• гентаміцин;
• стрептоміцин;
• еритроміцин.

Відмінний ефект від лікування отримують при використанні протизапальних препаратів на гормональній основі — Преднізолон, Кортизон. Із судомними явищами справляється настій валеріани. Набряки усувають за допомогою сечогінних засобів — Темісал, Фуросемід.

Хронічна форма нефриту у кішок лікується дещо інакше. Хворий вихованець повинен утримуватися на специфічній дієті, отримувати воду, збагачену мінералами. Умови утримання мають бути поліпшені. Обов’язково проводитися терапія із сечогінними препаратами. За наявності недостатності серця у кішки на тлі нефриту, призначаються серцеві глікозиди — Гітален, Диланізид, препарати наперстянки.

Хронічна форма нефриту часто супроводжується бактеріальною інфекцією. Використовують протибактеріальні засоби широкого спектра дії. У разі анемії призначають препарати заліза і вітаміни — аскорбінову кислоту, В12, фероглюкін. Якщо тварина страждає від проблем із травним трактом, проводиться симптоматичне лікування.

Профілактика

Мінімізувати ризики розвитку нефритів у домашнього улюбленця можна тільки в разі дотримання профілактичних заходів. З метою запобігання розвитку патології, необхідно зміцнювати імунну відповідь. Також необхідно регулярно стежити за змінами артеріального тиску, давати нормовані фізичні навантаження, уникати переохолодження.

Важливою складовою профілактики є нормалізація харчування — прийом вітамінно-мінеральних комплексів. Необхідно регулярно відвідувати ветеринарного фахівця з метою профілактичних оглядів.

Патології в області сечовидільної системи — небезпечні і можуть стати причиною серйозних порушень, аж до загибелі вихованця. На тлі інтоксикації починають страждати й інші життєво важливі органи — печінка, серце, головний мозок.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.