Патології в області видільної системи у домашніх тварин — часта причина звернення до ветеринарної клініки.

Ниркові захворювання підступні і довгий час не проявляються вираженою симптоматикою. Однією з таких патологій виступає нефроз.

Що таке нефроз у собак

Це зміни в ниркових канальцях дегенеративного характеру. На тлі патологічного процесу відбувається порушення обмінних процесів у всьому організмі, а також знижується функціональне навантаження нирок.

Причинами нефрозу виступають інфекційні захворювання, інтоксикації, вроджені порушення в роботі нирок і аутоімунні процеси.

Поява слабкості, задишки, діареї, підвищеної спраги у собаки — привід негайно показати тварину ветеринарному лікарю.

Нефроз належить до захворювань, що потенційно загрожують життю тварини. У процесі розвитку нефрозу відбувається поступова деградація, переродження ниркової тканини та її атрофія. У результаті ниркова пружна тканина стає в’ялою і білястою. Відсутність своєчасного лікування призводить до розвитку ниркової недостатності та загибелі тварини.

Фахівці виділили наступну низку причин, здатних спровокувати розвиток дегенеративних змін у нирках у собак:

• захворювання нирок в анамнезі;
• природні процеси старіння організму;
• патології печінки, що призводить до інтоксикації організму;
• сезонні та хронічні види алергій;
• зміна рівня цукру в крові;
• неправильно складений раціон харчування;
• отруєння отрутами природного та хімічного походження.

Вплив одного або комплексу чинників призводить до порушення синтезу білка в організмі і характеризується надходженням у кров токсичних речовин. Поступово за нефрозу порушується цілісність мембран клітин нирок, спричиняючи незворотні процеси.

Симптоми нефрозу в собак

Клінічна картина нефрозу залежить від стану самої тварини і виду патологічного процесу, що спровокував дегенеративні зміни в нирках. При інтоксикації організму сильнодіючими отрутами, відзначаються запальні процеси в області травного тракту, що супроводжуються діареєю, відмовою від корму, слабкістю і виснаженням.

Хвора тварина стикається з проблемами в роботі серцево-судинної системи, знижується сечовиділення. У запущених випадках розвитку нефрозу відзначається розвиток ацидозу і ниркової недостатності у собаки.

Основні клінічні ознаки нефрозу у собаки:

• зниження апетиту, аж до повної відмови від їжі;
• блідість видимих слизових оболонок;
• болі в спині, що провокують появу тривожності і навіть агресії з боку тварини при спробах власника доторкнутися до місця проекції нирок;
• зневоднення;
• гарячкові стани;
• порушення перистальтики кишечника;
• різка втрата ваги, кахексія (виснаження);
• депресивні стани, аж до летаргії.

Небезпека полягає в тому, що клінічна картина при ураженні нирок наростає стрімко. Поява перших ознак порушень у стані вихованця — привід звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. Спеціаліст проведе низку необхідних досліджень з метою постановки діагнозу і розробки адекватної схеми терапії.

Діагностика у ветеринарній клініці включає в себе:

• збір анамнезу;
• загальноклінічний огляд тварини;
• аналіз сечі;
• загальний і біохімічний аналіз крові (для виявлення порушень в організмі на клітинному рівні);
• ультразвукове дослідження нирок.

За результатами досліджень при нефрозі відзначається підвищення рівня білка в сечі, високий відсоток холестерину в крові, ліпіди в сечі, знижений артеріальний тиск. Важлива постановка точного діагнозу для диференціації нефрозу від запального захворювання паренхіми нирок — нефриту і дистрофічного процесу нефросклерозу.

Ветеринар складає прогноз, відштовхуючись від причин, що спровокували розвиток нефрозу, і загального стану тварини.

За легкої форми захворювання прогноз сприятливий.

Важка форма патології складно піддається лікуванню. Прогноз у цьому випадку — несприятливий.

Лікування нефрозу у собак

Лікування нефрозу у собак передбачає комплексний підхід. Важлива частина лікування — усунення чинників, що спровокували розвиток патології. Далі необхідне проведення очищення організму від токсинів і солей. Надалі проводиться оптимізація роботи нирок.

Залежно від причин, що спричинили дистрофічні зміни в тканинах нирки, лікар призначає лікування. У разі нефрозу на тлі інфекційного ураження призначають курси антибіотиків і противірусних препаратів. У разі отруєння отрутами, слід насамперед вивести токсичні речовини з організму.

На другому етапі лікування призначають сечогінні препарати. Далі проводиться терапія з використанням лікарських засобів, що відновлюють роботу нирок. Відновлювальний етап терапії найтриваліший. Залежить все від стану тварини, її віку та наявності супутніх нефрозу хронічних внутрішніх патологій.

При діагностованому нефротичному синдромі у собаки, призначаються антигістамінні на кшталт Преднізолону.

Виявлений асцит або водянку черевної порожнини усувають крапельними інфузіями з препаратом Манніт.

Нормалізація білкового обміну відбувається шляхом призначення Альвезину і Ретаболілу.

Собака з діагностованим нефрозом після лікування має обстежуватися у ветеринара кожні 3 місяці. Далі лікар складає індивідуальний графік відвідувань для корекції стану пацієнта.

Профілактика нефрозу у собак зводиться до правильного підбору кормів, запобігання контакту тварини з різними хімічними речовинами. Важливо своєчасно лікувати вихованця при інфекційних захворюваннях. Один з базових пунктів профілактики розвитку нефрозу — регулярні огляди у ветеринара, кожні 6 місяців для літніх тварин і 1 раз на рік для молодих вихованців.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.