У ветеринарній практиці досить часто зустрічаються захворювання сечовидільної системи у кішок. Більшу частину патологій займають захворювання нирок. Особливо часто діагностуються небезпечні зміни в ренальній системі у літніх кішок.

Дуже важливо своєчасно виявити захворювання на початковій стадії та вжити заходів щодо його ліквідації. В іншому випадку з розвитком такого захворювання, як звичайний нефрит, виникають серйозні ускладнення, наприклад нефросклероз або ж зморщена нирка.

Причини і симптоми нефросклерозу у котів

Нефросклероз — захворювання, для якого характерне повне або часткове заміщення сполучнотканинними структурами нормальної тканини нирок. На тлі розвитку нефросклерозу виникають специфічні зміни, такі як стискання органу і сильне затвердіння. У результаті патологічних змін нирка припиняє нормально виконувати свої функції, а потім і зовсім відмовляється працювати.

Важливо відзначити, що нефросклероз розвивається повільно, і якщо вражений цілий орган, а другий водночас зберіг свої функціональні особливості, у кішки не буде тривалий час проявлятися симптоматика, а якість життя сильно не погіршиться.

Якщо ж нефросклероз поширився на обидва органи, врятувати тварину і продовжити їй життя вдається рідко. Ветеринарні фахівці в таких випадках рекомендують проводити евтаназію, для позбавлення кішки від болю і страждань.

Небезпека нефросклерозу полягає в тому, що патологія тривалий час не дає про себе знати. Відсутність своєчасних планових профілактичних обстежень тварини в клініці, призводить до того, що нефросклероз виявляють занадто пізно. Крім того, розвиток захворювання не супроводжується характерними ознаками, як при інших патологіях ренальної системи.

Зазначено, що початкові етапи розвитку нефросклерозу характеризуються підвищенням тиску в артеріях, можливий розвиток ретинопатії гіпертензивного типу і поява гіпертрофічних змін в області лівого шлуночка міокарда.

Домашня кішка страждає від підвищеного тиску, відчуває дискомфорт в області очей і серця. Часто, через недосвідченість ветеринарних лікарів, призначається неправильне лікування, яке не заглиблюється в суть появи підвищеного артеріального тиску або проблем із серцем. У цей час, поки проводиться неправильна терапія, нефросклероз розвивається, набуваючи серйозних симптомів.

Запущені форми патології не піддаються лікуванню. Появу білка в порції урини, що виділяється, також не часто зіставляють із розвитком нефросклерозу, що призводить до затяжної діагностики й невірно поставленого діагнозу.

Основними факторами, що провокують розвиток нефросклерозу або синдром зменшення нирки, стають нефрити та нефрози хронічного типу. Вони можуть бути заразної та незаразної етіології.

Спровокувати нефросклероз можуть інфекційні патології, що тривалий час циркулюють організмом і розташовуються в інших системах. Кішки, які перехворіли на лептоспіроз, бруцельоз або чуму м’ясоїдних, перебувають у зоні ризику щодо розвитку нефросклерозу.

При розвитку небезпечної патології в області ниркових структур, власник повинен звернути увагу на такі ознаки:

• загальний пригнічений стан кішки;
• різке зниження апетиту або відмова від корму;
• зниження загальної фізичної активності;
• ознаки анемічних станів.

При цьому температурні показники тіла не змінюються і залишаються в межах норми.

Крім перерахованих вище ознак нефросклерозу, виникають такі:

• полідипсія (підвищена спрага у кішки, не залежно від сезону);
• зміна щільності сечі;
• підвищення тиску крові в артеріях.

Якщо патологічний процес за нефросклерозу зайшов занадто далеко, не виключений розвиток уремії. Ця зміна супроводжується розвитком свербежу на шкірі, ураженням у вигляді екзем, нудотою та виверженням шлункового вмісту. Відсутність своєчасно наданої допомоги, особливо в разі уремії, призводить до розвитку уремічної коми і подальшого летального результату.

Під час лабораторних досліджень за нефросклерозу виявляють зміну густини сечі (зниження), виникає осад, у якому містяться поодинокі клітинні структури епітелію нирок і білих кров’яних тілець. Кількість білка мізерно мала, але можуть виявлятися зернисті та гіалінові циліндри.

Бити на сполох потрібно при появі у кішки високого артеріального тиску і перших ознаках недостатності нирок. На превеликий жаль, нефросклероз діагностують пізно навіть у людській медицині, не кажучи про ветеринарію.

Прогноз і лікування нефросклерозу нирок у кішок

Прогноз при діагностованому нефросклерозі у кішки сумнівний або несприятливий. Провокуючими розвиток нефросклерозу, заведено вважати два основні механізми — перший спровокований гломерулярною ішемією, другий розвивається на тлі артеріальної гіпертензії, що набуває хронічного перебігу.

Останній механізм провокує різке звуження артерій і маленьких артеріол, скорочуючи послідовний потік крові в ниркових структурах. Тканинні структури через порушену трофіку при нестачі кисню починають відмирати. На їхньому місці з’являється сполучнотканинна структура, що утворює специфічні грудки.

Для діагностики нефросклерозу у кішок необхідне проведення комплексного дослідження. Призначаються клінічні аналізи крові та сечі. Діагностика урини необхідна для виявлення білкових фракцій. Але на початкових етапах розвитку патології виявити білок у сечі проблематично. Аналіз крові дає змогу візуалізувати зміни в роботі нирок на початкових етапах. Особливо в разі серйозного ураження картина крові кардинально змінюється — спостерігається залізодефіцитна анемія середнього ступеня.

З метою диференціальної діагностики проводять аналіз калових мас. Цей метод необхідний для виявлення можливих паразитарних інвазій, що провокують розвиток схожої симптоматики з нефросклерозом.

Крім лабораторних досліджень, призначаються інструментальні — рентгенографія та ультразвукова діагностика органів, розташованих у черевній порожнині. Нирки, що зазнали змін на тлі нефросклерозу, різко змінені в розмірах. Органи зморщені та втрачають до 2/3 від свого анатомічного об’єму.

Підтвердження попереднього діагнозу проводиться на підставі даних біопсії. Частинки ураженої нирки беруть спеціальною голкою і розглядають під мікроскопом. Гістологічне дослідження дає змогу помітити сполучнотканинні структури, що утворилися на місці загиблих нормальних клітин.

Терапія виявленого нефросклерозу у кішок доцільна тільки на перших стадіях. Основа лікування:

• підтримання на належному рівні роботи нирок;
• усунення ознак уремії;
• коригування ацидозу, що розвинувся;
• поліпшення функцій серця і судин.

Хвора кішка повинна отримувати воду дозовано, вільний доступ виключається. Особливу увагу приділяють дієтичному харчуванню. Важливо, щоб корми містили більше вуглеводних речовин, а ось кількість рівня білка має бути мінімальною. Виявлене на ранніх стадіях захворювання можна купірувати, призупинивши розвиток. Але повністю позбутися і вилікувати кішку від нефросклерозу не можливо.

Під час лікування нефросклерозу, визначають основний фактор і спрямовують сили на його усунення.

Так, якщо причиною розвитку патології став гломерулонефрит, необхідне призначення протимікробних засобів широкого спектра. Курс лікування, тривалість і дозування визначає ветеринар індивідуально. Також необхідне введення лікарських препаратів, що знижують рівень артеріального тиску.

При діагностованому нефросклерозі, що розвивається на тлі проблем у гормональному фоні, призначається гормонозамісна терапія. При серйозних ураженнях ниркових структур, що супроводжуються розвитком анемії, рекомендується вводити лікарські засоби, такі як Еритропоетин.

Вихованцеві необхідно забезпечити правильний догляд, уникати ослаблень імунного захисту, не допускати переохолоджень. Важливо підбирати правильне харчування і не давати можливості кішці перенапружуватися.

Профілактика

Заходи профілактики розвитку нефросклерозу полягають у своєчасному зверненні до ветеринарної лікарні по допомогу. Профілактична діагностика всього організму дозволить не допустити розвитку небезпечних патологій.

З метою профілактики рекомендується проводити лікування всіх патологій інфекційного та незаразного типу, не допускаючи розвитку ускладнень.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.