Домашні улюбленці не застраховані від усіляких захворювань. Патології внутрішніх органів можуть бути легкої форми, належати до середньої тяжкості або ж є критичними, що провокують порушення функцій організму в подальшому.

Одним із таких серйозних критичних патологічних станів є набряк легенів. У разі розвитку набряку в легеневих структурах, власник тварини має негайно звертатися до ветеринарної клініки по допомогу. У домашніх умовах самостійно впоратися з критичним станом вкрай важко.

Кожен власник собаки повинен знати, що здатне спричинити розвиток набряку легенів, які симптоми притаманні патології та як уникнути ускладнень.

Етіологія набряку легенів у собак

Важливий орган дихання, необхідний для нормальної життєдіяльності — легені. Це парний орган, структурною одиницею якого є альвеоли. Саме в легеневих структурах відбувається важливий процес обміну газами — кисень надходить у кров, а вуглекислий газ виходить назовні.

Для нормального процесу газообміну, кожна альвеола, що бере участь у процесі, оточена капілярами, що переходять в артерії та вени. У разі переповнення судин кров’ю, виникає процес виділення плазми крові в поруч розташовані тканинні структури.

У результаті заповнення альвеол рідиною, процес газообміну порушується і припиняється зовсім. Поступово розвивається набряк легенів у собаки, піднімаючись все вище.

Врятувати вихованця від загибелі можна тільки в тому випадку, коли альвеоли не до кінця заповнені рідиною. Як тільки відбувається зупинка дихання — сподіватися на порятунок життя улюбленця немає сенсу.

У ветеринарії поділяють кілька етапів розвитку набряку легенів:

• Інтрамуральна — для неї характерне розпушення каркаса легеневих структур і потовщення капілярних мембран.
• Інтерстиціальна — характеризується набряком перегородок між альвеолами і перибронхіальних просторів. На цьому етапі розвивається ураження ендотелію і підвищується проникність судинних стінок. Плазма через пошкоджену стінку виходить у легеневі інтерстиціальні тканини.
• Альвеолярна — характеризується скупченням ексудату в альвеолах. Проходить між епітеліальними клітинними структурами і вимиває сурфактант, що заповнює альвеоли і повітропровідні шляхи.

Розрізняють також мембраногенний і гідростатичний набряк легень. Перший тип патологічного процесу виникає за підвищеної проникності капілярів у легенях на тлі ниркової недостатності, токсичних отруєнь газами, сепсису, запалень підшлункової залози, запалень легень і травм грудної клітки.

Кардіогенний набряк легень у собак називають гідростатичним. Найчастіше він виникає при захворюваннях серця (зниження скоротливої здатності лівого шлуночка, порушення ритму серця), а також на тлі патологій, що підвищують гідростатичний внутрішньокапілярний тиск (пневмоторакс, пухлини в легенях, легенева емболія, бронхіальна астма).

Причини набряку легенів у собак можуть бути найрізноманітнішими, не завжди пов’язаними з порушеннями в роботі безпосередньо легеневих структур. Сприяти розвитку патології може наступна низка чинників:

• гостра недостатність ниркових структур;
• сильний перегрів (тепловий удар);
• інтоксикація отруйними речовинами (при укусі отруйних змій);
• пошкодження нервової системи електричним струмом;
• черепно-мозкові травми;
• сторонні предмети в гортані;
• інтоксикація газами;
• анафілактичний шок.

Може виникнути набряк легенів у собаки після наркозу. Але це трапляється вкрай рідко і швидко усувається за умови вмілих маніпуляцій ветеринарного лікаря.

Саме тому, ветеринарні лікарі рекомендують після будь-яких операцій із загальним наркозом, залишати тварину під наглядом у стаціонарі клініки.

Симптоми набряку легенів у собак

Існує два види набряку — повільна та блискавична форми. Симптоми набряку легенів у собаки, незалежно від виду і причини, досить специфічні. Ознаками набряку легенів є:

• Млявість і апатія улюбленця, відмова від їжі та пригнічений стан.
• Зміна ритму дихання — собака часто дихає, приймає вимушену позу, розставляючи лапи, витягаючи шию максимально вперед. Така ознака вказує на недостатність повітря (вихованець намагається полегшити процес дихання). З прогресуванням набряку легенів у собаки, виникає уривчасте дихання, ніздрі широко розправлені. Вихованець намагається робити дихання животом.
• Зміна в поведінці собаки, він стає неспокійним.
• Розвивається кашель — вологий або сухий, що нагадує спазми при серцевих патологіях.
• Видимі слизові оболонки бліднуть, виникає синюшність. У собак зі світлими плямами на носі, відзначається синюшність ніздрів. Знижуються температурні показники тіла.
• З пащі та носових ходів виділяється патологічний ексудат, рожевого відтінку. Нерідко ознакою набряку легенів у собаки стає поява рожевої (кривавої) піни з ніздрів.
• При легкому простукуванні області грудини, доноситься глухий звук.

При блискавичній формі патології, ознаки розвиваються надзвичайно швидко. За відсутності своєчасної кваліфікованої допомоги тварина може загинути.

Набряк легенів може стати причиною розвитку шоку у вихованця. Виникає різка зміна стану тварини. Важливі функції організму знижуються, рефлекси на зовнішні подразники зникають, відзначається слабке, поверхневе дихання. Вихованець під час шоку на тлі набряку легень нерухомий, пульс переривчастий, зіниці звужені. Усі видимі слизові оболонки ціанотичні.

Діагностика набряку легенів у собак

Постановка діагнозу ґрунтується на проведенні лабораторних та інструментальних досліджень. Ветеринарний фахівець проводить аускультацію легенів, що дає змогу визначити наявність вологих хрипів під час дихання. Призначається рентгенографічне дослідження.

Лабораторні аналізи (загальний клінічний аналіз крові та біохімія крові) виявляють підвищений вміст білих кров’яних тілець у кров’яному руслі у собаки, підвищений вміст азоту, а також активність ферментів печінки.

Рентгенографічне дослідження проводять у кількох проекціях, що дає можливість візуалізувати патологічний процес. За набряку легень прозорість тканинних структур легень знижується, корені розширені та розмиті.

Як правило, зміни в легенях за набряку охоплюють усі частки. Проведення диференціальної діагностики необхідне для визначення можливого колапсу (спадання тканин) глотки, парезу гортані, закупорки дихального тракту пухлинами, чужорідними предметами, а також від закупорки артерій легені тромбами.

Лікування набряку легенів у собак

Перше і основне, що повинен зробити власник — не панікувати, а якомога швидше доставити хвору тварину в клініку. При цьому поза, в якій має перебувати собака, має бути такою, щоб слина, що виділяється, або інший ексудат, що не затікали назад у глотку або носові ходи.

Важливо забезпечити вихованцеві приплив свіжого повітря і дорогою до лікарні, заспокоювати тварину. Лікування набряку легенів у собаки має проводитися виключно в умовах ветеринарної лікарні кваліфікованими фахівцями.

При надходженні пацієнта в клініку з явними симптомами набряку легенів, проводитися терапія киснем. Далі призначаються медикаментозні препарати:

• діуретичні засоби;
• протизапальні;
• седативні засоби;
• вазодилататори;
• бронхолітики;
• кардіопротектори.

У разі, якщо причиною набряку легень стали не кардіогенні чинники, зняти важкий стан дає змогу приплив кисню для заповнення його дефіциту.

Основа лікування — уникнення шокового стану. Смерть від набряку легень настає швидко внаслідок розвитку шоку, тому зволікати при появі характерних ознак патології не припустимо, так само як і займатися самолікуванням.

Після стабілізації загального стану тварини, лікування полягає в таких пунктах:

• уникнення стресових станів;
• обмеження рухової активності;
• регулярні годування і доступ до чистої питної води;
• введення лікарських засобів, рекомендованих ветеринаром.

З метою профілактики розвитку набряку легенів, власникам собак необхідно уважно стежити за їхнім станом здоров’я. Особливої уваги потребують улюбленці, які мають генетичну схильність до захворювань серцево-судинної та респіраторної системи. Під рукою у господарів таких собак, завжди повинен бути набір лікарських засобів першої необхідності.

Важливий пункт, дотримуючись якого можна мінімізувати ризики розвитку набряку легенів — правильний збалансований раціон. Найчастіше від захворювань серця і судин, страждають собаки з ожирінням і харчовими розладами.

Також необхідно регулярно приводити вихованця на профілактичні огляди до ветеринара один раз на півроку. Це дасть можливість своєчасно діагностувати можливі порушення в роботі всього організму і вжити заходів щодо їх ліквідації.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.