Ураження серцевого м’яза, такі як міокардит, різко негативно позначаються на загальному стані собаки. Причиною розвитку міокардиту виступає низка негативних чинників, провокуючи розвиток неспецифічної клінічної картини.

Міокардит — це процес запального характеру, що розвивається як самостійно (первинна форма міокардиту), так і в результаті впливу вторинних патологій інфекційного типу (вторинний міокардит).

Факторами, що провокують розвиток запалень серцевого м’яза, виступають сепсис (зараження крові), порушення роботи ренальної системи, уремія, що розвивається на цьому тлі, проблеми в роботі підшлункової залози, піометра і вірусні захворювання (наприклад, чума м’ясоїдних). Спровокувати міокардит можуть серйозні гострі інтоксикації організму і реакції алергічного типу.

Причини розвитку міокардиту у собаки

Серце домашніх собак, як і всіх теплокровних тварин, представлено специфічним насосом, будучи важливим органом, завдяки якому організм забезпечується кров’ю. За неполадок у роботі серцевого м’яза, страждають усі органи і клітини.

Розвиток міокардиту провокує збільшення міокарда в об’ємі, супроводжуючись рідкісними скороченнями, що зі свого боку призводить до уповільнення процесу надходження крові до всіх органів.

Симптоми міокардиту нагадують низку інших захворювань, тому діагностика патології ускладнена. У деяких випадках міокардит виявляють уже під час настання недостатності серця. У зв’язку з цим, особливе місце у своєчасній діагностиці захворювання займає профілактичний огляд у ветеринарного лікаря.

Стати причиною розвитку запалення міокарда здатні такі захворювання:

• вірусні інфекції (наприклад, парвовірус собак);
• зараження найпростішими мікроорганізмами — токсоплазмоз, бабезіоз, трипаносомоз;
• патогенні бактеріальні інфекції — стафілококова і стрептококові інфекції, бореліоз, бартонельоз;
• грибкові організми та гельмінтози;
• токсичні ураження організму;
• серйозні травми механічного типу;
• порушення теплорегуляції організму при тепловому ударі.

Основну причину розвитку міокардиту у собак часом складно встановити без спеціального дослідження — біопсії серця.

Симптоми та діагностика хвороби

Залежно від фактора, що спровокував розвиток запалення, ознаки будуть відрізнятися, але незначно. Нехарактерними симптомами розвитку міокардиту є:

• гарячкові стани;
• відмова від корму;
• тривалий летаргічний сон;
• набряклість і болючість суглобів;
• ураження шкірного покриву;
• диспепсичні розлади — розлад випорожнення (пронос), напади нудоти і виверження шлункового вмісту;
• підвищення температурних показників тіла;
• гавкаючий кашель;
• втрата маси;
• здуття живота.

На тлі міокардиту нерідко розвивається дефіцит мінеральних речовин, ендокардит. Спостерігається аномальний ритм серця, проблеми з диханням (задишка), непритомні стани собаки.

При появі перших ознак нездоров’я улюбленця, рекомендується звернутися по допомогу до ветеринарної лікарні. Ветеринарний лікар проведе загальноклінічний огляд, виміряє артеріальний тиск і термометрію.

Важливий показник — підрахунок частоти скорочень серця та аускультація. Обов’язковий пункт діагностики — збір анамнезу. Далі лікар призначає специфічні лабораторні та інструментальні дослідження. Призначаються:

• загальноклінічний і біохімічний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• рентгенографія органів, розташованих у грудній клітці та черевній порожнині;
• ехокардіографія серця.

Виявлена патологія серцевого ритму вимагає проведення дослідження зі спеціальним приладом — холтером. Дослідження проводять в умовах стаціонару клініки протягом доби. На підставі отриманих даних, лікар розробляє подальшу схему лікування.

Лікування міокардиту у собак

Перш ніж проводити лікування, фахівець переконується в стабільності роботи міокарда. За необхідності проводитися терапія для стабілізації роботи серця. Проводиться контроль аритмії, проводяться маніпуляції щодо запобігання утворенню набряків у ділянці очеревини та грудної порожнини. Залежно від типу виявленого запалення міокарда, призначатиметься подальше лікування.

На початкових етапах накладають холод на ділянку ураження. Фахівці не рекомендують проводити лікарську терапію, якщо діагностовано першу стадію міокардиту. Надалі чудовий терапевтичний ефект отримують при внутрішньовенному введенні розчину глюкози з кофеїном. У переважній більшості випадків проводять лікування з використанням протимікробних препаратів цефалоспоринового ряду. Кожні 8 годин за гострої форми міокардиту вводять антибіотик, розведений із новокаїном.

Серед десенсибілізуючих засобів у разі міокардиту у тварини вводять Саліцилат натрію або Амідопірин. Використовувати для лікування міокардиту препарати на основі наперстянки лікарі не рекомендують. А ось при зниженні артеріального тиску пацієнту вводять медикаментозний засіб — Метазон внутрішньом’язово або ж внутрішньовенно. Дозування препарату визначається індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу захворювання і загального стану здоров’я тварини.

Профілактика патології полягає в запобіганні розвитку первинних захворювань. З метою профілактики розвитку міокардиту необхідно своєчасно лікувати різні інфекційні хвороби і проводити вакцинацію, знижуючи ризики зараження собаки.

Будь-які ураження організму важливо своєчасно лікувати, не чекаючи самостійного лікування, особливо в разі патологій, спровокованих різною інфекцією.

З метою запобігання розвитку міокардиту у собаки, рекомендується проходити щорічне обстеження у ветеринарній клініці, своєчасно вакцинувати улюбленця і проводити обов’язкову протипаразитарну обробку. У разі появи задишки у тварини, швидкої стомлюваності, відсутності апетиту, необхідно звернутися по допомогу до лікаря.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.