Мікроспорія (Microsporia) — захворювання, що належить до мікозів. Хвороба характеризується ураженням шкірних покривів і запаленням волосяних цибулин, іноді до патології приєднується ураження копит і кігтів.

Схильні до захворювання дрібні домашні тварини, хутрові звірі та коні. Хворіє і людина. Хвороба поширена повсюдно.

Етіологія

Збудник хвороби мікроскопічний гриб роду Microsporum. У коней — М. eguinum, у решти тварин збудником можуть бути М. lanosum, M. canis, М. pelineum, М. gypseum, М. nanum.

Під мікроскопом мікроспоріуми можна розгледіти всередині волосини, а спори утворюють чохол на корені волосини. Гриб культивується на середовищі Сабуро, сусло-агарі за 26-28 ᵒC. Ріст читають на 6-7 добу після посіву. Він виглядає як складчастий сіро-жовтий наліт із повітряним, пухнастим сіро-білим міцелієм. Під час мікроскопії чистої культури видно поодинокі, грушоподібні, веретеноподібні, овальні мікроконідії.

У зовнішньому середовищі збудник виявляє високу стійкість. У волоссі та зішкрібах гриб зберігає свою патогенність до 5 років, гної — до 8 міс. Стійкий до заморожування. При кип’ятінні гине за кілька хвилин, при нагріванні до 80ᵒC гине за 2 години, при обробці сухою парою за 30 хвилин інактивується. Розчини формальдегіду інактивують за 15 хв, їдкого лугу 5% за 20 хвилин.

Найбільше сприйнятливий до збудника молодняк. Джерелом є хворі та перехворілі тварини, а також контаміновані предмети навколишнього середовища. Особливо небезпечні хворі бродячі тварини, переносять також гризуни.

У великих містах спалахи з’являються в осінній період, коти хворіють найчастіше.

Збудник осідає на епідермісі, порушує трофіку тканин і викликає запальний процес із відповідною клінічною картиною.

Симптоми

Інкубаційний період від 20 до 40 діб. Хвороба може протікати приховано, у стертій формі, поверхнево, і з зачіпанням глибокого епідермісу і дерми.

Прихована і поверхнева форми проявляється у кошенят. При цьому шкіра морди і лап, іноді хвоста, покривається безволосими плямами з лусочками біло-сірого кольору. Волосся зрідка проглядається на поверхні плям, але воно обламане.

У собак уражається морда, спина, зрідка лапи. Обширність ділянки може бути значною.

У хутрових звірів грибок здебільшого локалізований навколо очей, біля основи вух, іноді на кінцівках. Часто форма папул і пустул, які, лопаючись, утворюють скоринки світло-жовтого кольору.

Коні хворіють на поверхневу форму. Уражається голова, холка, шия, спина, іноді кінцівки. Діаметр безволосих ділянок 3-4 см.

При глибоких процесах у всіх тварин спостерігаються запальні процеси з почервонінням, утворенням ексудату, який дає змогу розмножуватися супутній мікрофлорі та провокувати гнійні процеси.

У свиней грибок проявляється червоними плямами з обмеженою площею. Щетина випадає, місце запалення покривається коричневими кірками.

Свербіж грибок не викликає, але секундарна мікрофлора спричиняє запальні реакції, які й провокують розчухи.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічній картині та мікроскопічному дослідженні волосяного покриву і кірок місця патології.

Для лабораторного дослідження відбирається матеріал із периферичних ділянок процесу.

Під мікроскопом у краплі розчину гліцерину міцелій проглядається у вигляді тяжів з дрібними перегородками і мозаїчно розташованих спор на поверхні та всередині волосини.

Диференціація дає змогу відрізнити від трихофітії, за якої спостерігається свербіж і не відбувається світіння під люмінесцентною лампою.

Лікування

Великим тваринам із кормом призначається гризеофульвін 25 мг/кг ваги тварини. Уражені місця обробляються 10% саліциловою маззю, «Ям», саліциловим спиртом 10% концентрації, розчином саліцилової кислоти на основі настоянки йоду 5%. Можна застосувати нітрофунгін, мікосептин.

Профілактика

Специфічних засобів профілактики не розроблено. У зв’язку з цим особлива увага приділяється виконанню санітарно-ветеринарних правил утримання та годівлі. Під час формування стада необхідно чітко дотримуватися правил карантинування тварин. Не допускають на територію господарств бродячих тварин. Сторожових собак регулярно оглядають на предмет виявлення патології.

Регулярні клінічні огляди тварин дадуть змогу не проґавити початку процесу і вчасно розпочати лікування.

При поставленому діагнозі на господарство накладається карантин. Хворі ізолюються і лікуються, забороняється перегрупування стада і переведення в інші приміщення.

Оздоровленим господарство вважається тоді, коли протягом 15 діб не було виявлено жодної клінічно хворої тварини.

Для заключної дезінфекції застосовують формальдегід 2% концентрації, 1% їдкий натр.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.