Мікоплазми являють собою кровопаразитарну інфекцію. Мікоплазми вражають еритроцити — червоні кров’яні клітини крові, що в результаті призводить до серйозних порушень у роботі імунної системи.

Власник кішки обов’язково повинен знати, чим небезпечна мікоплазма, якого негативного ефекту можна очікувати для організму і як захистити свого вихованця від розвитку патології. Своєчасно надана допомога кішці при мікоплазмозі дасть змогу зберегти здоров’я улюбленця й уникнути розвитку небезпечних ускладнень.

Опис збудника мікоплазмозу

Інфекційне захворювання, контагіозного типу, провокує зміни у функціонуванні різних систем організму. Мікоплазмоз призводить до проблем у роботі сечовидільної та дихальної системи, провокує розвиток кон’юнктивітів і запальних процесів у суглобах.

У деяких випадках, кішка може бути носієм мікоплазми, але симптоми захворювання у неї будуть відсутні. У зв’язку з цим, діагностика мікоплазмозу значно ускладнена.

Проблеми в області формених елементів крові часто пов’язані з мікоплазмозом у кішок. У домашніх вихованців діагностують гемолітичну анемію аутоімунного типу. Мікроскопічні паразитарні організми активно вражають еритроцити, викликаючи специфічну відповідь імунної системи. У результаті це призводить до того, що власні захисні клітини сприймають еритроцити як чужорідні, починаючи атакувати їх.

У ветеринарії вивчено всього три види мікоплазм, які найчастіше діагностують у домашніх тварин:

• М. haemofelis
• М. haemominutum
• М. turicensis

Мікоплазма haemofelis найбільший з перерахованих вище кровопаразитарних мікроорганізмів і в переважній більшості випадків стає причиною патологічних процесів в організмі домашніх кішок. До групи ризику з розвитку мікоплазмозу входять кішки зі слабким імунним захистом — молоді та літні тварини, а також ті, які перебувають у стані стресу або перенесли серйозні захворювання.

Доведено і зв’язок між розвитком мікоплазмозу у кішок з наявність вірусного імунодефіциту і вірусної лейкемії у кішок. Істинного шляху передачі мікоплазмозу виявити не вдалося, але імовірно потенційною ланкою вважається котяча блоха.

Від хворої тварини до здорової мікоплазмоз може передаватися під час тісного контакту (наприклад, статевий зв’язок або бійка). Бійки з родичами, що супроводжуються серйозними укусами до крові, подряпинами та іншими ушкодженнями.

Імовірно, мікоплазмозом здатні заражати інфіковані кішки, які виношують потомство. Під час проходження через пологові шляхи, малюки заражаються мікоплазмозом і можуть навіть загинути, оскільки їхня імунна система ослаблена.

Група ризику котів щодо мікоплазмозу

До групи ризику входять кішки, особливо породисті, які мають проблеми з імунітетом. Найчастіше інфікуються кошенята віком до 2-х років. Відносяться до групи ризику тварини з низкою хронічних патологій.

Мікоплазми не мають стійкості до впливу чинників навколишнього середовища, тому поза клітинами господаря не можуть довго існувати. Заразитися кішка під час контакту з поверхнями, з якими стикалася хвора тварина, не може.

Як відбувається зараження кішки мікоплазмозом

Основними шляхами зараження улюбленця мікоплазмозом є:

• повітряно-крапельний;
• прямий при контакті;
• статевий;
• від матері до кошенят (під час проходження малюків через родові шляхи).

Мікоплазми здатні розмножуватися за сприятливих умов навколишнього середовища. Зростають паразитарні мікроорганізми при температурних показниках від 18 до 42 градусів. Оптимальними показниками температури для зростання патогенів в організмі тварин або людини є показники від 37 до 38 градусів. У зв’язку з цим організм кішки є сприятливою капсулою для розвитку мікоплазми.

При кімнатній температурі мікроорганізми можуть зберігати свою активність протягом 90 днів, а ось при підвищенні температури до 60 градусів, життєздатність зберігається близько 10-ти хвилин. Під час обробки поверхні ультрафіолетом або під впливом прямих сонячних променів, мікоплазми гинуть через 3 години.

Особливістю мікоплазм є те, що вони не є бактеріями в стандартному розумінні цього значення. У зв’язку з цим, мікоплазми мають певну стійкість до впливу більшості антибіотиків. Марними щодо мікоплазм є і сульфаніламіди.

Мікоплазми гинуть при впливі на їхню оболонку дезінфікуючих речовин і фуранових сполук.

Небезпека зараження для людини
Небезпека зараження для людини існує, особливо для тих категорій, які мають ослаблену імунну систему. Сюди належать маленькі дітки до 3-х років, а також:

• люди з вірусом імунодефіциту;
• пацієнти з патологіями хронічного характеру;
• вимушені проходити хіміотерапію, а також ті, хто нещодавно переніс оперативне втручання.

Варто зазначити, що безпосередньо від домашньої кішки ймовірність заразитися мікоплазмозом набагато менша, ніж штамом, що вражає людину. Але з метою профілактики ветеринарні лікарі рекомендують не лізти і тісно не контактувати з домашніми кішками, у яких діагностовано мікоплазмоз. Також не бажано годувати хвору тварину з рук доти, доки вона повністю не одужає.

З метою профілактики інфікування мікоплазмозом, необхідно ретельно і регулярно обробляти руки з милом і проводити обробку антисептичними засобами.

Симптоми мікоплазмозу у кішок

Залежно від того, який вид мікоплазми у домашньої кішки, стан імунітету і віку тварини, симптоматика буде відрізнятися. Основними ознаками мікоплазмозу у кішок є:

• Запалення кон’юнктивальної оболонки. Мікоплазмоз найчастіше характеризується гіперемією слизових очей і специфічними виділеннями. Рідше діагностується ураження рогівкового шару.
• Запальні процеси в респіраторному тракті. Тварина при мікоплазмозі може страждати від сильного кашлю, виділень з носових ходів, гарячкових станів. Захворювання здатне переходити в хронічну форму.
• Інфекційні ураження сечовидільної та статевої систем. Проникаючи в статеві шляхи та сечовидільний тракт, мікоплазми провокують розвиток запалень у сечовому міхурі, уретрі, а також ендометрити та вагініти. Характерними ознаками інфекції, спричиненої мікоплазмозом, є болі під час акту сечовипускання, неможливість виношувати кошенят, виділення з області препуція або петлі у кішки. Також можливе інфікування кошенят всередині утроби матері та поява на світ нежиттєздатних малюків.
• Захворювання внутрішніх органів. Тварини, які мають ослаблену імунну систему, не здатні протистояти мікоплазмозу. Патогени проникають у кров’яне русло через слизові оболонки, провокуючи запальні процеси в структурах печінки, нирок, селезінки та легенів.
• Інфекційні ураження скелетної мускулатури. Виникають запалення в суглобах. Часто при мікоплазмозі розвиваються поліартрити, аж до появи кульгавості, гарячкових станів, скутості в рухах, загального нездужання. Діагностуються множинні абсцеси.

Можливий і безсимптомний перебіг мікоплазмозу. У таких випадках, тварина є носієм інфекції, заражаючи тварин поруч із собою при тісному контакті.

Діагностика мікоплазмозу

Підступність мікоплазмозу полягає в тому, що патогени часом є частиною нормальної умовно-патогенної мікрофлори. За нормальної роботи імунної системи, патогени не проявляють своєї активності. Щойно захисні сили знижуються, мікоплазми починають активно розвиватися, викликаючи низку патологічних змін.

Постановка точного діагнозу неможлива без відвідування ветеринарного лікаря. На огляді у фахівця проводиться низка лабораторних досліджень, які необхідно проводити для точної постановки діагнозу. Рекомендується проведення:

• біохімічного аналізу крові;
• загального аналізу крові та на наявність специфічних антитіл;
• загальний аналіз сечі.

Діагностика включає низку розширених методик у тому разі, якщо мікоплазмоз у занедбаному перебігу і призвів до ураження внутрішніх органів. Так, за підозри на запалення статевих органів і сечовидільних шляхів мікоплазмами, призначаються аналізи специфічного секрету передміхурової залози. У разі поліартритів беруть аналізи синовіальної рідини. У разі ураження легеневих структур, проводять дослідження — бронхоальвеолярний лаваж.

Лікування мікоплазмозу у кішок

На основі отриманих аналізів ветеринаром можуть формуватися основні етапи лікування. Глибока діагностика може включати також аналізи крові на виявлення інших можливих збудників, оскільки часто мікоплазмоз виникає на тлі іншого захворювання.

Лікування мікоплазмозу у кішок не просте, оскільки необхідний підбір індивідуальної схеми. Використовуються такі комплекси:

• антибіотики — Доксицилін, Тетрациклін;
• загальнозміцнювальні препарати — Гамавіт, Катазал;
• імуномодулювальні засоби — Трансфер Фактор та Імунофан;
• гепатопротектори — Карсил;
• протизапальні засоби — Дексавет.

Також призначаються препарати для промивання очей на основі лікарських рослин і дезінфікуючих розчинів.

Лікування мікоплазмозу в котів у домашніх умовах

У домашніх умовах кішку від мікоплазмозу лікують за схемою, прописаною ветеринарним лікарем на підставі проведених досліджень. Займатися самолікуванням небезпечно. Ризик розвитку ускладнень досить великий. Також небезпечно не дотримуватися лікування, розробленого фахівцем.

Кровопаразитарна інфекція викликає низку ускладнень в організмі, вражаючи внутрішні органи кішки. А в ослаблених тварин мікоплазмоз може стати причиною летального результату.

Лікування мікоплазмозу народними засобами

Народних засобів боротьби з мікоплазмозом не існує. Різні настоянки, бовтанки та інші види домашніх засобів провокують розвиток ускладнень.

Якщо ознаки мікоплазмозу у кішки зникають після використання народних засобів, це не означає, що захворювання зникло. Це всього лише свідчить про перехід патологічного процесу в приховану форму перебігу, не менш небезпечну, ніж та, що характеризується яскравою клінічною картиною.

Чим годувати кішку з діагностованим мікоплазмозом

Харчування тварини, хворої на мікоплазмоз, має бути обов’язково раціональним. Якщо вихованець звик отримувати натуральний корм, рекомендується проконсультуватися з ветеринарним лікарем з приводу вітамінно-мінеральних добавок у раціон. Їжа має бути легко засвоюваною, але водночас заповнювати всі енергетичні запаси організму.

Найкраще давати улюблениці під час лікування мікоплазмозу і перший час після повного одужання консерви і готові гранульовані корми, які використовуються при патологіях печінки.

Корм також має бути гіпоалергенним, оскільки процеси, що протікають в організмі при мікоплазмозі, негативно впливають на імунну систему. Лікування мікоплазмозу тривале — від 3 тижнів до кількох місяців (за хронічної форми патології). Тому завдання власника — створити всі умови для успішного лікування.

Чи може кішка, яка перехворіла на мікоплазмоз, захворіти на нього повторно

Така можливість існує. Статися це може і через порушення правил утримання. Мікоплазми можуть перебувати на поверхнях і предметах для догляду за твариною. Тому під час лікування кішки від діагностованого мікоплазмозу, дуже важливо ізолювати вихованця від інших тварин. Також важливо:

• Підтримувати чистоту в приміщенні — регулярно міняти підстилку, на якій спить кішка.
• Надати вільний доступ до чистої питної води. Якщо кішка ослаблена настільки, що не може самостійно піднятися, необхідно випоювати улюбленицю водою зі шприца без голки або ж із піпетки.
• Обмежити контакт із людськими руками. Справа тут не тільки в ризиках інфікування самого власника. Хвора тварина може страждати від дискомфортних і хворобливих відчуттів, тому на момент лікування, краще обмежити підйоми тварини на руки.
• Спостереження за будь-якими змінами в стані тварини. Найменші погіршення в стані здоров’я — вимагають негайного звернення до ветеринарної лікарні.

Профілактика мікоплазмозу в кішок

Запобігти зараженню кішки мікоплазмозом можна. Для цих цілей необхідно дотримуватися профілактичних заходів. Перш за все, потрібно:

• Своєчасно вакцинувати улюбленця. Різні інфекції провокують ослаблення захисних сил організму. Тому ризик розвитку мікоплазмозу на тлі поганого імунітету дуже високий.
• Запобігати контакту тварини з безпритульними або свідомо хворими родичами.
• Створювати правильний догляд. Сюди входить не тільки підбір збалансованого харчування, а й моціон кішки.

Важливо стежити за тим, щоб посуд для годування і води завжди був чистим. Не варто забувати і про регулярні профілактичні огляди у ветеринарного лікаря. Необхідно консультуватися з лікарем з приводу збагачення раціону вітамінно-мінеральними комплексами.

Будь-які зміни в стані здоров’я — привід позапланового відвідати фахівця. Краще почати лікування захворювання на ранніх стадіях, ніж надалі займатися терапією серйозної патології.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.