Патологічні стани, що розвиваються в області нервової системи собак і кішок, так само як і в людини, часто закінчуються плачевними наслідками. Особливо актуальне твердження стосовно патологічних процесів запального характеру, що розвиваються в області оболонок головного мозку.

Одним із небезпечних захворювань є менінгіт, що нерідко закінчується загибеллю собаки або ж важкими порушеннями в роботі нервової системи. Після успішного купірування ознак хвороби, нервова система порушена. Тварина залишається паралізованою на все життя, нерідко втрачаючи всі рефлекси.

Причини захворювання

Менінгіт — це процес запалення, що розвивається в ділянці оболонок мозку. Спровокувати небезпечну патологію здатні різні чинники. Фахівці зазначають, що запалення оболонок головного мозку не розвивається самостійно. Це ускладнення інфекційної хвороби, спровокованої:

• патогенною бактеріальною мікрофлорою;
• грибковими захворюваннями;
• вірусними агентами (наприклад, вірус сказу).

Стати причиною розвитку запалення оболонок головного мозку можуть токсичні речовини хімічного та природного походження (наприклад, отрута змій або комах).

Менінгіт — серйозне захворювання, що вимагає негайного втручання ветеринарного лікаря.

За появи перших ознак, що вказують на розвиток порушень роботи центральної нервової системи, слід негайно відвезти улюбленця до ветлікарні. Що раніше буде встановлено причину розвитку захворювання і тяжкість ускладнень, то вищі шанси на успішне подолання патології. Відсутність лікування — вірна загибель собаки.

Симптоми та діагностика менінгіту в собак

Небезпека менінгіту полягає не тільки у тяжкості наслідків, які він за собою тягне. Запальний процес, що розвивається в оболонках головного мозку, рідко характеризується вираженою клінічною картиною на перших етапах розвитку.

Специфічних симптомів менінгіту немає, але є низка ознак, що вказують на порушення в роботі центральної нервової системи:

• різке підвищення температури тіла собаки;
• втрата м’язами тонусу (ригідність);
• спазми м’язового скелета, аж до сильних болів;
• зміна чутливості до сприйняття світла (фотофобія або світлобоязнь);
• сильне сприйняття запахів і гучних звуків;
• втрата апетиту або повна відмова від їжі, що ведуть до виснаження;
• напади нудоти і подальша блювота, що відкривається;
• зміна ходи тварини — вона стає жорсткою і неприродною (згинаються лапи, і відбувається нехарактерне для собак крокування);
• викривлення шийного відділу (вихованець повертає голову на один бік);
• депресивні стани (відзначаються на початкових етапах розвитку менінгіту);
• різке погіршення можливості бачити, аж до сліпоти;
• прогресуючі паралічі та судомні явища, як під час епілептичного нападу;
• порушення орієнтації в просторі;
• летаргічний сон, що переходить у коматозний стан;
• невмотивована агресія або ж навпаки, повна апатія до всього, що відбувається.

У зв’язку з неяскраво вираженою клінічною картиною менінгіту, діагностика патології ускладнюється. Прояви запалення головного мозку легко сплутати з безліччю інших захворювань.

Для успішної та своєчасної постановки діагнозу, ветеринар призначає необхідні дослідження. Найефективнішим методом визначення локалізації захворювання при підозрі на ураження структур головного мозку, є комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія. Інформативним є й аналіз спинномозкової рідини.

Обов’язковим під час діагностики є забір крові, що дає змогу визначити тип інфекції, яка вразила структури мозку. На жаль, більшість ветеринарних клінік не оснащена необхідною апаратурою для постановки діагнозу. У зв’язку з цим, ветеринари змушені ставити діагнози за анамнезом і результатами лабораторних досліджень. На підставі даних, отриманих під час діагностики, фахівець розробляє терапевтичний курс.

Лікування менінгіту у собак

Основа терапії діагностованого менінгіту — швидке придушення розвиненого процесу запалення в структурах мозку. Це дозволить швидше повернути функціональність організму. Паралельно необхідно усунути хворобливі відчуття у собаки, купірувати можливі напади і напади у зв’язку з нестабільністю нервової системи.

На початкових етапах ветеринар призначає стандартну терапію глюкокортикоїдами в таких дозуваннях, щоб викликати придушення імунної системи. У дорослих собак великих порід нерідко виникає стероїдно-чутлива форма менінгіту, придушити яку можна тільки за допомогою стероїдних гормональних речовин. Фактори, що провокують цей вид захворювання, не відомі.

Крім специфічного лікування, призначають протисудомні препарати, що дають змогу знизити тонус м’язових волокон і запобігти судомам. Зазначається, що під час серйозних судом м’язові волокна можуть розриватися.

У разі розвитку інфекційного типу запалення, зокрема й бактеріального, терапія завжди складніша. Перш за все, лікар повинен підібрати максимально чутливий до патогенної мікрофлори антибіотик. Також важливо, щоб підібраний препарат мав здатність долати гематоенцефалічний бар’єр. Інакше ефекту від лікування чекати не доведеться.

Лікування складних форм менінгіту завжди тривале. Курс підбирають з урахуванням індивідуальних характеристик собаки, його віку та чинників, що спровокували розвиток патологічного запального стану оболонок мозку.

Обов’язковий пункт лікування — замісна терапія. Призначаються внутрішньовенні вливання інфузійних розчинів, проводиться корекція раціону (призначають спеціальну дієту). Необхідні під час лікування знеболювальні препарати і медикаменти, що підвищують процес всмоктування компонентів, які потрапляють всередину організму, з кишечника.

Будь-яка зміна в стані улюбленця — привід негайно показати тварину ветеринару, особливо при підозрі на запалення оболонок головного мозку. Досить часто тварина після одужання потребує тривалої, а часом і довічної реабілітації. Застосовуються фізіотерапевтичні методики та медикаментозні засоби, мета яких — купірувати нервові напади, що часом зберігаються на все життя, після того як собака перехворів на менінгіт. Дозування препаратів і схема лікування не повинні змінюватися власником самостійно, без відома ветеринарного лікаря. В іншому випадку, високий ризик розвитку серйозних ускладнень, що закінчуються загибеллю улюбленця.

Прогноз захворювання складають виходячи з початкової клінічної картини. Найчастіше, прогноз при діагностованому менінгіті — сумнівний. Впливати на стан тварини може реакція організму на введення протимікробних засобів.

Сумна статистика свідчить, що більшість діагностованих менінгітів у собак, закінчуються загибеллю тварини, незважаючи на надане лікування. Підвищити шанси на виживання і відновлення організму дають змогу своєчасна діагностика патології та адекватна терапія.

Профілактика розвитку запалення оболонок головного мозку полягає в регулярній вакцинації та протипаразитарній обробці, прописаній у спеціальному календарі. Невід’ємною частиною профілактики є своєчасне виявлення та лікування всіх захворювань, що мають як інфекційну, так і не інфекційну природу. Не варто забувати і про регулярні огляди тварини у ветеринара, навіть якщо вихованця нічого не турбує — 1 раз на рік.

Запалення оболонок головного мозку — небезпечне захворювання, з важким перебігом клінічної картини. Навіть при своєчасному зверненні до ветеринарної клініки, тварину не завжди вдається врятувати. Тому найкращим методом лікування є профілактика.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.