Період виношування цуценят і подальше материнство — надзвичайно важливий момент у житті будь-якої самки, а також її власника. Організм собаки в цей період найбільш вразливий і схильний до впливу найрізноманітніших несприятливих факторів. У цей період тварину підстерігають небезпечні захворювання, одним з яких є мастит.

Діагностується мастит у собак у будь-який час, але найчастіше розвивається гнійний мастит у період годування цуценят. Власник собаки повинен звертати пильну увагу на стан вихованки, відзначаючи будь-які зміни в здоров’ї.

За наявності розвитку патологічного процесу, необхідно якомога швидше звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря. В іншому випадку, мастит швидко розвивається і переходить у гнійну форму, наражаючи організм самки на серйозну небезпеку, аж до сепсису і летального результату.

Мастит — небезпечна патологія, що виникає не тільки у самок, які народжували, а й у тих, які перенесли хибне щенячіння в результаті гормональних порушень. Власник собаки повинен знати, які основні ознаки маститу існують, і як уберегти свою улюбленицю від захворювання.

Причини появи

Базова причина розвитку патології — проникнення патогенних бактеріальних мікроорганізмів у молочну залозу. Мастит у собаки провокують стафілококова і стрептококова інфекції. Провокують патологічний процес і анаеробні патогени.

Проникнення гноєтворної мікрофлори в протоки молочних залоз спровоковано низкою сприятливих причин. Основними є:

• Підвищена проникність молочного каналу. Після чергового годування цуценят, канал молочної залози доступний для проникнення будь-якої мікрофлори через своє розширення.
• Порушення цілісності молочних залоз. Різноманітні травми — мікротріщини, укуси комах, подряпини й удари (що наносяться невмілими рухами новонароджених цуценят під час смоктання молока), призводять до розвитку запального процесу з приєднанням бактеріальної мікрофлори. Після пологів і вагітності, організм самки ослаблений, тому схильний до розвитку різних патологічних запальних процесів.
• Застій у залозах молока. У собаки, що годує, є соски, які не завжди до кінця спустошуються після годування. Пов’язано це зі слабкістю деяких цуценят, які не висмоктують необхідну кількість молока. У результаті відбувається застій молока. Відбувається застій у залозах молока і відсутності нормального відтоку молочного секрету. Це може бути пов’язано з тим, що цуценята народилися мертвими або через відібрання малюків у матері під час хвороби.
• Хибна вагітність. У разі хибної вагітності, що настає внаслідок гормонального збою, настає помилкова вагітність. Самка проходить усі стадії, зокрема й період лактації. Вироблення молочного секрету, без відповідного відтоку, призводить до розвитку патологічного процесу в молочних залозах.
• Схильність за генетичним типом. Деякі породи собак мають природну схильність до розвитку маститу.

Крім перерахованих вище факторів, спровокувати розвиток захворювання може різке зниження захисних сил організму, патології внутрішніх органів хронічного типу, інфекції вірусного і бактеріального походження.

Викликати мастит у самки в період лактації здатне переохолодження або ж перегрів, відсутність гігієни в гнізді з цуценятами (часто спостерігається в первісток).

Симптоми

Симптоми маститу в собаки залежать від форми та виду патологічного процесу. Для кожного з них характерний прояв певних ознак. Існує також і низка клінічних проявів, властивих будь-якій формі маститу. Ознаки маститу в собаки такі:

• підвищена млявість і апатія;
• собака не хоче виходити з гнізда, вважаючи за краще більше лежати;
• відмова від прийому їжі, а в деяких випадках і від води;
• підвищення температурних показників тіла;
• виникнення сильної спраги (полідипсія).

Гнійний мастит у собаки характеризується змінами в області ураженої молочної частки. Вона виглядає збільшеною, можлива гіперемія. При здійсненні пальпації відчувається ущільнення, тварина відчуває біль.

Місцева температура може бути підвищена. Акуратно натискаючи на ділянку соска, з нього виділяється невелика кількість молочного секрету з гноєм або кров’ю.

Лікування

Перш ніж лікувати тварину, необхідно з’ясувати, яка форма патології вразила вихованку. Існують такі види маститу:

• Катаральний — не характеризується вираженою клінічною картиною. У порції молока при катаральному запаленні, часто присутній слиз, не завжди помітний людині неозброєним поглядом. За відсутності своєчасного лікування, катаральний вид запалення переходить у серозний, а в запущених випадках — у гнійний.
• Серозний — вид патології, що характеризується появою ексудату, змішаного з молочним секретом.
• Фібринозний — проявляється виникненням специфічних ниток фібрину у вигляді тяжів у порції молока.
• Гнійний — небезпечна форма захворювання, що вказує на розвиток ускладнень і приєднання патогенної бактеріальної мікрофлори. У порції молока присутній гнійний ексудат зеленого або жовтого відтінку.
• Флегмонозний — розвивається на тлі гнійного запалення. Характеризується поширенням і подальшим накопиченням гнійного ексудату не тільки в молочному каналі, а й підшкірній клітковині. У порції молока, що виділяється, ексудату не видно.
• Абсцедуючий — діагностується вкрай рідко. Абсцедувальному маститу притаманна поява порожнин із гноєм у молочній залозі.
• Гангренозний — важкий і найрідкісніший вид патологічного процесу. Виникає некроз тканинних структур у залозах із подальшим розкладанням. Гангренозний мастит провокує розвиток сепсису і за відсутності своєчасної допомоги, призводить до загибелі вихованки.

Якщо у собаки мастит гнійного типу, забороняється годувати цуценят із запаленої залози. Гнійний ексудат містить у собі велику кількість токсинів, тому є небезпечним для життя маленьких цуценят.

Вилікувати мастит катарального і серозного типу, можна в домашніх умовах. Долікарська допомога полягає в прогріванні ураженої ділянки. Використовують камфорну олію для компресів, а також проводять зціджування і подальше накладення тугої пов’язки терміном на 3 дні.

Лікування маститу в собаки в домашніх умовах передбачає застосування симптоматичних терапевтичних заходів. Тварині дають протизапальні препарати, знеболювальні та імуномодулювальні. Якщо у вихованки розвинулася гнійна форма маститу — проводити лікування в домашніх умовах заборонено. Особливо не рекомендується використовувати за цієї форми маститу зігрівальні компреси з камфорною олією.

В умовах ветеринарної клініки тварині призначається низка діагностичних досліджень. Залежать вони від тяжкості стану самого вихованця і прогресування патології.

На перших етапах розвитку маститу, проводитися загальний клінічний аналіз крові. При запальному процесі лейкоцитарна формула і показники швидкості осідання еритроцитів змінюються. У деяких випадках призначається біохімія крові, що дає змогу виявити паралельні порушення в організмі.

Якщо лабораторна діагностика не внесла ясності в картину патології, що відбувається, призначаються інструментальні — рентгенографічне та ультразвукове дослідження. Гнійні форми масті виявити простіше. Для цього беруть пробу молока і проводять спеціальні тести.

Як правило, при діагностованому маститі, терапія має консервативний характер. Призначаються антибіотики при маститі, протизапальні препарати, імуномодулювальні засоби. Відсутність позитивних результатів під час консервативного лікування — пряме показання для проведення хірургічного втручання.

Проводять операцію з метою висічення некротизованих тканинних структур, розкриття можливого гнійника і проведення дренажу. У запущених випадках патології ветеринар видаляє цілий молочний пакет.

Народні методи лікування в разі гнійної форми маститу, часто не дають позитивного ефекту, а навпаки, призводять до розвитку ускладнень. Використання компресів із камфорною олією за гнійної форми патології призводить до прискорення розвитку інфекції, її поширення на навколишні тканини.

Серед ускладнень, які виникають за відсутності своєчасного лікування або ж у разі використання народних методик, значаться — сепсис, що вражає багато систем організму, а також здатний дістатися до структур головного мозку. Насамперед, від ускладнень маститу страждають сечовивідна, статева і травні системи.

Профілактика маститу

Заходи профілактики маститу полягають у кількох важливих аспектах. Насамперед, якщо власник молодої суки не бажає надалі отримувати від улюблениці потомство, рекомендується провести планову стерилізацію. Це дасть змогу уникнути надалі помилкової вагітності та інших ускладнень.

Самки після пологів у період лактації, обов’язково мають перебувати під наглядом ветеринара. Це дасть змогу своєчасно виявити можливі порушення.

Гніздо, де перебуває собака з цуценятами, має бути чистим, захищеним від протягів і холоду. Необхідно обробляти соски суки, яка годує, спеціальними антибактеріальними мазями в разі серйозних ушкоджень (тріщинах, саднах).

При виникненні перших характерних ознак запалення, не варто займатися самолікуванням і пускати захворювання на самоплив. Необхідно звернутися до ветеринарної клініки за кваліфікованою допомогою. Це дасть змогу з найменшими втратами впоратися із захворюванням і не допустити розвитку серйозних ускладнень.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.