Мастит (лат. найменування — mastitis) — запальний процес, що відбувається в молочній залозі. До хвороби схильні всі види ссавців.

Етіологія

Найчастіше збудниками маститу є стафілококи та стрептококи, стійкі в зовнішньому середовищі, але гинуть за високих температур — за 100 градусів миттєво, за 75-95 градусів — протягом 15-30 хвилин.

Основними причинами розвитку маститу є:

• Порушення відтоку молока (раннє відлучення у матері-годувальниці потомства);
• Механічні пошкодження молочних залоз (рани, тріщини);
• Фізичні ушкодження (обмороження, опіки);
• Анатомічні аномалії та особливості (помилкова щенність у собак), спадкова схильність;
• Біологічні чинники (мікроби, бактерії, гриби, віруси);
• Як вторинне ускладнення, після основного захворювання (ослаблення імунної системи, хвороби шлунково-кишкового тракту, стрес, отруєння, інфекція тощо).

Епізоотологія

Епізоотологічно важливо виділяти мастит у сільськогосподарських тварин (корови, вівці, кози) і домашніх тварин (собаки, коти набагато рідше). Сільськогосподарські тварини найчастіше хворіють у лактаційний період, джерелом є перехворілі особини, які виділяють збудники в молоці та гнійних виділеннях із вимені. Свійські тварини, зокрема собаки, часто хворіють під час несправжньої вагітності та цуценяцтва і в разі порушення техніки годування.

Класифікація маститу:

• Серозний;
• Гнійний;
• Катаральний;
• Геморагічний; Геморагічний;
• Фібринозний;
• Прихований.

Симптоми

Симптоми можна розділити на загальні та місцеві. Для загальних характерно:

• Загальний стан стає пригніченим;
• Знижується апетит;
• Підвищується температура тіла.

Місцеві зміни:

• Молочні пакети збільшуються;
• Відзначається місцева гіперемія і гіпертермія;
• Хворобливість запалених залоз;
• Залози щільні, несиметричні;
• Молоко, що виділяється, матиме різні домішки (гній, кров тощо).

Особливості симптоматики маститу залежно від класифікації:

Серозний	Катаральний	Гнійний	Фібринозний	Геморагічний	Прихований
Заліза набрякла, почервоніла, збільшена у розмірі, щільна, є локальне підвищення температури, загальний пригнічений стан	У молоці є осад і пластівці, з’являється бугристість, відсутність хворобливості та підвищення місцевої температури, загальний стан у нормі	Зменшення виділення молока, місцева гіперемія і гіпертермія, наявність згустків і пластівців і червонуватий відтінок молока, підвищення загальної температури, болючість і набряклість ураженої частки, утворюється абсцес, який надалі розкривається і утворює свищ	Зменшення або припинення виділення молока, лімфовузли збільшені, місцева та загальна гіпертермія, болючість та збільшення пошкодженої частки, виділення ексудату з фібрином, загальний стан млявий, знижується апетит	Ускладнення після катарального маститу, з’являється млявість, підвищення температури, зменшується кількість молока, що виробляється.	Відсутність симптомів. Діагноз можна поставити лише з аналізу молока

Діагноз

У сільськогосподарських тварин мастит необхідно диференціювати від бруцельозу, пастерельозу та лістеріозу. У дрібних домашніх тварин необхідно виключити злоякісні та доброякісні пухлини.

Діагноз ставиться на підставі клінічного огляду, збору анамнезу, епізоотологічних даних і лабораторних досліджень. У сільськогосподарських тварин проводять бактеріологічний аналіз виділень із вимені, аналіз на чутливість антибіотиків.

Лікування

Схема лікування сільськогосподарських тварин:

• зціджування уражених часток вимені;
• застосування симптоматичної допомоги;
• використання антибіотиків.

За наявності абсцесів, гангрени і гнійного вмісту показано хірургічне втручання. У дрібної рогатої худоби можливе видалення ураженої частки. Під час лікування корів використовує протимаститні препарати.

Для лікування дрібних домашніх тварин застосовують такі способи лікування:

Використання антибіотиків, симптоматичних препаратів (жарознижувальних, протизапальних, знеболювальних), місцеві обробки, використання попони від механічних ушкоджень, забезпечення спокою тварині, у разі, якщо тварина годує, приплід перевести на штучне вигодовування. Якщо консервативне лікування не дає результатів, вдаються до хірургічного втручання з видаленням уражених залоз.

Заходи боротьби та профілактика

У господарствах профілактика полягає в дотриманні санітарних норм в утриманні та доїнні, техніки годівлі тварин, перевірки молочного обладнання, регулярні огляди тварин і проведення лабораторних досліджень, у разі підозри на захворювання ізолювання потенційно небезпечних тварин, лікування хворих тварин.

У домашніх тварин головним методом профілактики є своєчасна стерилізація. Якщо тварина використовується в розведенні, то регулярно показувати ветеринару та слідкувати за станом молочних залоз, за наявності подряпин, тріщин та інших пошкоджень проводити місцеві обробки. Для запобігання механічних пошкоджень регулярно стригти кігті приплоду.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.