Серед різних захворювань шкірного покриву, особливе місце займають аутоімунні патології. Однією з таких недуг є листоподібна пухирчатка або ж пемфігус.

Патологічний процес, що розвивається внаслідок збою в роботі імунної системи. Характеризується ураженням шкірного покриву, підвищеним виробленням специфічних антитіл до антигенів частинок шкіри.

Достовірних причин розвитку листоподібної пухирчатки у собак, так само як і в домашніх котів, не виявлено. Імовірно, факторами, здатними спровокувати аутоімунний збій, стають: приймання деяких медикаментозних препаратів або ж несвоєчасно вилікувані запалення шкіри (дерматози), що перейшли в хронічний перебіг.

Загальні відомості про захворювання та перші симптоми

Листоподібна пухирчатка у собак іменується також пемфігус комплексом. Діагностується значно частіше у ветеринарній клінічній практиці, ніж інші збої в роботі імунної системи.

Найчастіше захворювання спостерігається у собак старше 7 років, але може вражати і зовсім маленьких цуценят — починаючи з 3-х місячного віку. До групи ризику щодо виникнення листоподібної пухирчатки, належать такі породи як акіта іну і чау-чау.

Імунна система активно оберігає організм від впливу чужорідних білкових компонентів. Але при розвитку аутоімунних патологій, антитіла продукуються для знищення власних клітин. Механізм розвитку листоподібної пухирчатки полягає в атаці епідермальних клітин (верхній шар шкірного покриву) імунною системою.

Характеризується пухирчатка у собак на початкових етапах розвитку появою специфічних пустул і папул. Первинні ураження на шкірі помітити проблематично. Вони нагадують невеликі лусочки і ховаються за густим шерстним покривом.

Надалі, з розвитком патологічного процесу, виникають і вторинні ознаки — розвиваються ерозивні ураження, утворюються жовті кірки та епідермальні комірці (обрамлення з кератинових злущених пластівців). На уражених ділянках шкірного покриву на тлі пухирчатки, починає локально випадати шерсть, розвивається алопеція.

Залежно від індивідуальних особливостей організму тварини і аутоімунних процесів, що відбуваються, захворювання може протікати стрімко — протягом 14-21 дня або ж повільно — від 4 тижнів.

Швидкий розвиток патологічного процесу, крім змін на шкірному покриві тварини, характеризується появою таких клінічних ознак:

• гарячкові стани;
• відмова від корму і розвиток анорексії на цьому тлі;
• збільшення в розмірі лімфатичних вузлів.

Ураження при листоподібній пухирчатці, починається з області носового дзеркала і повік, далі уражається спинка носа, вушні раковини, внутрішня частина живота і подушечки на лапах.

Аутоімунне захворювання з плином часу стає генералізованим. На пізніх етапах розвитку патологічного процесу висока ймовірність появи порушень у пігментації носового дзеркала.

Ураження при листоподібній пухирчатці характеризуються симетричністю. Крім того, важливо відзначити, що для цього аутоімунного захворювання не є характерним ураження слизових оболонок ротової порожнини.

Діагностика та лікування у ветеринарній клініці

Постановка діагнозу у ветеринарній клініці — обов’язковий пункт перед призначенням лікарської терапії. При підозрі на листоподібну пухирчатку, крім загального клінічного огляду тварини, проводиться низка лабораторних досліджень. Вони необхідні для того, щоб диференціювати патологічний процес від інших захворювань шкірного покриву. Дослідження в умовах клініки:

• Цитологічна діагностика — характерною ознакою пухирчатки є вміст акантолітичних клітин (структури шипуватого шару епідермісу) і нейтрофілів, а також можуть бути присутніми еозинофіли.
• Зішкріб зі шкірного покриву в місцях ураження — дерматогістоскопія, дає змогу визначити не тільки підвищений вміст нейтрофілів і акантолітичних клітин, а й субкорнеальних пустул.
• Біопсія шкірних покривів — проводиться імунофлуоресцентний та імуногістохімічний аналіз. Проводиться біопсія кілька разів, оскільки можливе отримання хибнонегативних або хибнопозитивних результатів.
• Бакпосів на поживних середовищах. Проводиться зішкріб для подальшого бактеріального дослідження за підозри на присутність бактеріальної мікрофлори.

Диференціальна діагностика необхідна для того, щоб відрізнити справжню листоподібну пухирчатку від таких захворювань шкіри, як:

• демодекоз;
• дерматофітія;
• дерматоміозит;
• бактеріальна піодермія;
• пустульозний дерматоз;
• системний червоний вовчак;
• алергічна реакція на медикаментозні засоби.

Схожі з листоподібною пухирчаткою симптоми мають такі патології, як епітеліотропна лімфома і поверхнева некролітична мігруюча еритема.

Після встановлення точного діагнозу, ветеринарний лікар розробляє схему терапії. Ґрунтується лікування у собаки на придушенні специфічної реакції організму.

Для цих цілей призначаються імуносупресивні (такі, що пригнічують імунну відповідь) препарати. На початкових етапах вводять ударні дози препарату. Тривалість терапії становить 1-2 тижні.

У разі відсутності вираженого терапевтичного ефекту від введення імуносупресора, схема коригується лікарем. Призначаються альтернативні кортикостероїдні лікарські засоби.

У разі листоподібної пухирчатки у собак, у разі відсутності адекватної реакції від застосування перерахованих вище лікарських груп, вводитися їхні аналоги. Іншими імуносупресивними препаратами, використовуваними в терапії у собак, є нестероїдні медикаменти.

У лікуванні листоподібної пухирчатки у собак, застосовують методику зовнішнього нанесення кортикостероїдних препаратів. У разі діагностованої присутності патогенної бактеріальної мікрофлори, призначаються протимікробні препарати системної дії. Ветеринарний фахівець дотримується принципу — лікування не повинно спровокувати розвиток ускладнень.

Загальний прогноз при лікуванні діагностованого аутоімунного захворювання обережний, рідше сприятливий. Пов’язано це насамперед із тим, що навіть за успішного завершення лікування, захворювання може повернутися.

Більшість домашніх улюбленців мають перебувати під регулярним контролем ветеринарного фахівця, а також отримувати терапію. Важливо проводити моніторинг специфічних клінічних ознак захворювання, а також здавати аналіз крові.

На тлі змін, терапія коригується за необхідності. Ускладнення в процесі терапії листоподібної пухирчатки пов’язані з побічним впливом медикаментозних засобів.

У зв’язку з тим, що причиною розвитку листовидної пухирчатки є збої в роботі імунної системи, необхідне включення в курс терапії імуномодулювальних лікарських засобів. Показана також вітамінна терапія.

Профілактика

З метою профілактики аутоімунного захворювання, необхідно спрямувати всі сили на підтримку імунної системи організму тварини на належному рівні.

Важливо своєчасно звертатися до ветеринара за будь-яких порушень у стані улюбленця. Однією з передбачуваних причин розвитку листоподібної пухирчатки є запальні процеси шкірного покриву, що переходять у хронічний перебіг.

Для того щоб запобігти розвитку аутоімунного захворювання, необхідно лікувати дерматити і дерматози на ранніх стадіях прояву, не допускаючи розвитку ускладнень. Рекомендується проводити профілактичні огляди у ветеринара один раз на півроку.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.