Хвороби шкірного покриву у домашніх кішок виникають значно рідше, ніж у собак. При цьому, окреме місце займають патології на шкірі, пов’язані зі збоєм у роботі захисних сил організму, а саме в імунній системі. Однією з таких хвороб аутоімунного типу є листоподібна пухирчатка або ж пемфігус комплекс. Характерним проявом аутоімунного захворювання є специфічне вироблення антитіл до власних антигенів шкірного покриву. Внаслідок цього виникає відторгнення та низка інших змін.

Причини розвитку листоподібної пухирчатки у кішки

Точних чинників, що провокують зміни в стані імунної системи, і провокують розвиток листоподібної пухирчатки, немає. Передбачається, що причинами виникнення пемфігус комплексу у кішок, стають:

• прийом деяких медикаментозних препаратів;
• тривалий перебіг без лікування дерматозів та інших запальних процесів на шкірі.

Листоподібна пухирчатка у кішок діагностується рідко, але при цьому є однією з найчастіших з аутоімунних патологій. У переважній більшості клінічних випадків, листоподібна пухирчатка розвивається у літніх тварин у віці після 10 років. У деяких випадках, діагностується листоподібна пухирчатка у маленьких кошенят.

Симптоми листоподібної пухирчатки

Першими характерними ознаками розвитку пемфігус комплексу у кішок, є папули і пустули на шкірі. Перші пошкодження на шкірному покриві помітити проблематично, особливо у кішок, що мають довгу і густу шерсть. На початкових етапах листоподібна пухирчатка нагадує невеликі відшарування ороговілих частинок шкіри, наче лупа. З розвитком патологічного процесу, виникають цілі острівці ерозії з жовтуватими скоринками і пластівцями. На уражених ділянках шкіри чітко виражені ділянки облисіння.

У домашніх кішок, як і у собак, листоподібна пухирчатка розвивається за індивідуальним сценарієм. Аутоімунні процеси можуть розвиватися вкрай стрімко — протягом усього 2 тижнів. Але існує і більш тривалий процес розвитку – понад 1 місяць. Гостра і стрімка форма листоподібної пухирчатки у домашньої кішки, характеризується не тільки ураженням шкірного покриву, а й такими симптомами, як:

• лихоманка;
• апатія і млявість;
• часткова відмова від корму, втрата апетиту і розвиток худорлявості на цьому тлі;
• зміна в розмірах регіонарних лімфатичних вузлів.

Першими під час розвитку аутоімунної патології страждають поверхня повік і носового дзеркала. Далі відбувається розширення меж, уражаються спинка носа, поверхня вушних раковин, внутрішня частина живота і ділянка паху. Не своєчасно надана допомога призводить до того, що листоподібна пухирчатка набуває генералізованого типу перебігу, відзначається порушення пігментації ділянки носового дзеркала.

На початкових етапах розвитку цієї аутоімунної патології, а також з плином часу не відзначається пошкодження слизових, що вистилають ротову порожнину. Перш ніж розпочинати лікування, необхідно точно визначити — листоподібна пухирчатка у кішки або ж інша патологія. Пов’язано це з певним типом лікування. Важливе місце в цьому випадку займає діагностика.

Поставити точний діагноз може тільки кваліфікований ветеринарний лікар в умовах стаціонару клініки. Пацієнту проводять повний клінічний огляд і збір анамнезу зі слів власника. Крім цього, призначається низка лабораторних досліджень, необхідних не тільки для виявлення пемфігус комплексу, а й для диференціації. Основними діагностичними заходами у ветеринарній лікарні є:

• Цитологія. Цей вид дослідження дає змогу з більшою часткою ймовірності виявити аутоімунну патологію. Для листоподібної пухирчатки характерною є наявність нейтрофілів, еозиновилів і акантолітичних клітин у взятих пробах біоматеріалу.
• Дерматоскопія. Необхідне дослідження, що дає змогу виявити наявність субкорнеальних пустул, характерних для листоподібної пухирчатки. Матеріалом для дослідження є зішкріб зі шкіри в місці ураження.
• Біопсія тканин. Імунофлуоресцентний та імуногістохімічний аналізи проводяться з метою диференціації раку шкіри.
• Бакпосів. Проводиться для виявлення патологічної бактеріальної мікрофлори в місцях ураження шкірного покриву. Матеріалом для дослідження, як і в разі дерматоскопії, є зішкріб.

Визначити тип патології, що виникла на шкірі у домашньої кішки, важливо. Проблеми в ділянці шкірного покриву в улюбленця можуть виникати в результаті розвитку таких патологій, як:

• демодекоз;
• піодермія бактеріального походження;
• пустульозний дерматоз;
• системний червоний вовчак;
• реакція алергічного типу на прийом деяких лікарських препаратів.

Дуже важливо відрізнити листоподібну пухирчатку від таких рідкісних захворювань, як епітеліотропна лімфома або некролітична еритема поверхневого типу зі схильністю до міграції.

Лікування листоподібної пухирчатки у кішки

На підставі отриманих даних, фахівець розробляє індивідуальну схему лікування. У зв’язку з тим, що листоподібна пухирчатка є патологією аутоімунного типу, основу терапії складатимуть імуносупресивні препарати. Наприклад, Преднізолон, здатний пригнічувати розвиток специфічної реакції організму.

На перших етапах терапії вводяться великі дози Преднізолону протягом 2 тижнів. Далі лікар переглядає дозування, знижуючи його. Продовжують введення імуносупресивного препарату протягом 1.5 місяців. Якщо ефект від Преднізолону відсутній, фахівець коригує схему лікування. Можуть призначатися подібні до Преднізолону лікарські засоби — Тріамцинол або Дексаметазон.

На уражені ділянки шкіри при листоподібній пухирчатці наносять спеціальні мазі, в основі яких кортикостероїди. За наявності патогенної бактеріальної мікрофлори, в схему терапії лікар вводить антибіотики. Основа лікування аутоімунної патології — запобігання розвитку ускладнення.

Прогноз навіть при своєчасно розпочатому лікуванні, частіше обережний, ніж сприятливий. Причина — повернення захворювання навіть після стійкої ремісії. Хвора тварина має перебувати під контролем ветеринарного фахівця протягом усього життя. За необхідності, лікар призначить лікування за перших ознак розвитку листоподібної пухирчатки.

Крім придушення імунної відповіді, лікування листовидної пухирчатки передбачає приймання препаратів, що надають стимулюючу дію.

З метою запобігти розвитку різних аутоімунних патологій, зокрема й пемфігус комплексу, фахівці рекомендують з найперших днів життя улюбленця в будинку, приділяти особливу увагу імунітету.

Раціональне харчування, присутність вітамінно-мінеральних комплексів і своєчасне лікування різних запальних процесів, дозволяє уникнути серйозних ускладнень.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.